Представитель НААУ в Венгрии Виктор ЯСЕВИН:

«Институт адвокатуры в Венгрии напоминает закрытый клуб, попасть в который достаточно сложно»

Протяженность украино-венгерской границы составляет 136,7 км. Поэтому с началом войны многие наши граждане избрали для своего временного убежища Венгрию, которая является страной Европейского Союза и должна выполнять все директивы ЕС по временной защите. Какие особенности пребывания украинцев в этой стране, на что можно реально рассчитывать со своей семьей, легко ли адвокатам найти работу, об этом «ЗиБ» пообщался с представителем НААУ в Венгрии Виктором ЯСЕВИНЫМ.

«Я був відверто здивований рівнем підтримки та солідарності»

— Вікторе Валерійовичу, чому саме Угорщина?

— На це є кілька причин. По-перше, моя дружина — угорка за етнічним походженням. Саме від неї дізнався про їхню культуру та менталітет. Крім цього, близько 5 років працював на посаді референта консульського відділу Посольства України в Угорщині. А коли у 2007 році отримав адвокатське свідоцтво, то вирішив спеціалізуватися на здійсненні адвокатської діяльності на території України для резидентів Угорщини, а також наданні правничої допомоги українцям в Угорщині.

Тож коли у 2016 році в НААУ почали розвивати міжнародні зв’язки, я подав заяву з пропозицією представляти інтереси НААУ в Будапешті. Адже на той час уже мав достатньо ділових контактів у професійному середовищі обох країн та розумів проблеми дотримання прав та інтересів громадян України в Угорщині.

—Чим займалися на посаді представника і як змінилися акценти у роботі після повномасштабного вторгнення РФ?

— До 24.02.2022 робота обмежувалася суто представницькою функцією, коли виникали спільні проекти між органами адвокатського самоврядування, необхідно було налагодити якісь контакти між адвокатами країн, або з’являлися питання, що потребували допомоги в угорських держорганах.

Сьогодні поле роботи суттєво розширилося. Це і надання нашим громадянам правничої допомоги з питань міграційного законодавства та консульського обслуговування, і допомога українським адвокатам та членам їх родин, які знаходяться в Угорщині або прямують транзитом. Також готую юридичну аналітику з питань, які найбільше цікавлять українців в Угорщині.

Але у перші тижні після початку війни пріоритети були іншими. Тисячі громадян України щодня перетинали україно-угорський кордон. Більшість була у стані розпачу, розгубленості та невизначеності. Дехто з них не мав всіх необхідних документів. При цьому в інформаційному полі був вакуум. Тож спільно з угорським колегою Сайберт Аттілою ми підготували буклети для українців щодо правил в’їзду в Угорщину, а також процедури оформлення статусу тимчасового захисту. Ці матеріали поширювали волонтери на залізничному вокзалі в Ужгороді а також таксисти, що підвозили людей до пунктів пропуску на кордоні.

Також удалося двічі зібрати та відправити гуманітарну допомогу, призначену для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які були евакуйовані в Ужгород з дитячих будинків сходу та півдня України. Тут окремо хочу подякувати Ользі Кашшай (художниці та людині з великим серцем) за ініціативу та співпрацю.

Спільно з українською асоціацією «Єдність» було проведено 4 зустрічі-консультації з громадянами України, на яких давали відповіді на всі юридичні питання, пов’язані із організацією побуту на новому місці.

А коли в Угорщині сформувався потужний волонтерський рух, запрацювали громадські культурно-просвітницькі організації українців в Угорщині, запустились грантові програми, я вирішив, що можу зосередитись на наданні правничої допомоги.

— Як угорці та професійна спільнота сприйняли війну?

— Я був відверто здивований рівнем підтримки та солідарності. Прості угорці зустрічали наших громадян на кордоні і безкоштовно відвозили їх на своєму транспорті до найближчих населених пунктів, вокзалів, аеропортів, надавали в користування житло, організовували пункти збору гуманітарної допомоги, самостійно об’єднувалися у волонтерські групи. Велику підтримку українцям надали їхні органи місцевого самоврядування.

Що стосується Палати адвокатів Угорщини, то вона вже 1 березня 2022 року ухвалила заяву, в якій однозначно засудила агресію РФ. Дії держави-агресора були охарактеризовані як такі, що порушують фундаментальні принципи міжнародного публічного права та низку міжнародних угод і конвенцій. Адвокати також висунули вимогу, аби РФ припинила військові дії та невідкладно вивела всі свої війська з території України. Зрозуміло, що то був політичний жест, який, утім, показав однозначну позицію професійної спільноти.

Втім, адвокати вжили і практичних заходів. Палата адвокатів Угорщини започаткувала ініціативу з надання правничої допомоги (на засадах pro bono) для громадян України, які шукали прихисток. З часом до неї приєдналися близько 450 місцевих адвокатів з різних регіонів країни. У столиці на залізничних вокзалах організували чергування груп адвокатів, які консультували прибулих українців. А за ініціативи Палати адвокатів Будапешту в їхній будівлі провели збір допомоги для громадян України.

«Одна справа приїхати до країни туристом, інша — коли потрібно тут жити»

— Оскільки ви вивчили питання, можете коротко розповісти, як українцю зареєструвати статус особи, яка потребує тимчасового захисту на території Угорщини?

— Тут, насправді, все просто. Є два шляхи: або подати заяву на оформлення статусу особисто, або оформити його онлайн. У першому випадку слід звернутися до територіального відділу державної міграційної служби Угорщини за місцем фактичного проживання. У вас одразу відсканують відбитки пальців та сфотографують. У другому — заява надсилається через додаток, посилання на який розміщене на сайті Державної міграційної служби Угорщини (втім, потім все одно доведеться здавати біометричні дані за місцем проживання).

Заяви розглядають до 45-ти робочих днів. Але на період розгляду дається тимчасове посвідчення, яке дає можливість користуватись соціальними та медичними гарантіями.

Після задоволення заяви громадянин України отримує поштою (на адресу проживання, зазначену в заяві) посвідку особи, яка потребує тимчасового захисту.

— Які проблеми потенційно чекають громадян України в Угорщині?

— У побутовій площині це, звісно, — розуміння мови. Бо угорська віднесена до категорії одних з найскладніших мов у світі, вона не схожа на жодну з іноземних мов, яку зазвичай вивчають громадяни України. Тож одна справа приїхати до країни туристом, інша — коли потрібно тут жити, спілкуватись з представниками державних установ, закладів освіти і охорони здоров’я.

Ще одна неприємна сторона — фінансова. В Угорщині низький рівень зарплат порівняно з іншими країнами ЄС. Також немає нормальної державної допомоги. Так, розмір щомісячної державної соціальної допомоги для громадян України становить приблизно 3000 грн. При цьому фактичний максимальний термін її отримання — лише декілька місяців.

Серед проблем юридичного характеру також необхідно враховувати особливості ставлення місцевих чиновників до українців. Так, співробітники угорських відділів реєстрації актів цивільного стану і державної міграційної служби можуть попросити легалізувати документи, видані консульським відділом Посольства України. Хоча це і суперечить Гаазькій Конвенції 1961 року. У банках можуть відмовити українцю у відкритті рахунку з підстави ризиковості клієнта. А якщо доведеться стикнутися із правоохоронними органами, то ви з неприємністю дізнаєтеся, що ваші права на перекладача та державного захисника можуть бути порушенні або їх забезпечення буде формальним.

— Тоді як отримати від місцевих адвокатів якісну допомогу? Куди звертатися і скільки це коштуватиме?

— Можна звертатися до Палати адвокатів Угорщини, яка, як я згадував, організувала надання правничої допомоги українцям та долучила на засадах pro bono 450 адвокатів.

Якщо ж маєте можливість залучити адвоката на загальних умовах, то слід бути готовим до таких гонорарів: у столиці консультація — від 100 євро за годину, а гонорар у простих кримінальних провадженнях — від 3 тис. євро плюс понесені фактичні витрати. У регіонах гонорарна політика на 30—40% нижча.

«Для більшості колег знайти працевлаштування за фахом буде не просто»

— Давайте уявимо таке. Родина адвоката влаштувала свій побут в Угорщині, оформила тимчасовий захист і допомогу. Діти оформлені до школи... Наскільки складно розпочати професійну діяльність?

— Закон Угорщини «Про адвокатську діяльність» надає право українським адвокатам (у випадку виконання певних умов) набути статус іноземного юридичного консультанта та потрапити до реєстру таких консультантів, який веде Палата адвокатів Угорщини.

Це дозволить надавати юридичні консультації щодо положень законодавства України, а також з питань міжнародного права та суміжної юридичної практики. Щоправда, доведеться укласти угоду про співпрацю з угорським адвокатом чи об’єднанням.

Ви можете використовувати власне ім’я та найменування вашого адвокатського бюро чи об’єднання в Україні. Щоправда, за це доведеться заплатити. Розмір річного внеску до Палати адвокатів Угорщини іноземних юридичних консультантів у 2023 році становить близько 13,9 тис. грн., але його можна розбити на квартальні платежі.

Тож для більшості колег знайти працевлаштування за фахом буде не просто. Але ті з них, хто на високому рівні володіє юридичною англійською і має досвід та знання у галузях приватного та публічного права ЄС, безперечно можуть розраховувати на швидке працевлаштування у представництвах міжнародних організацій в Угорщині, а також стати консультантами в адвокатських об’єднаннях. Втім, практикувати на рівні угорського адвоката або видавати з себе угорського адвоката не вийде.

— Чи може український правник стати повноцінним угорським адвокатом у майбутньому, що для цього потрібно?

— Юрист, який не володіє професійними знаннями законодавства Угорщини, не має досвіду його застосування, не володіє на достатньому рівні угорською мовою, позбавлений можливості здійснювати професійну адвокатську діяльність. І аргументи про те, що ринок сам визначить, чи будуть у такого адвоката клієнти, — не розглядаються. Крім цього є формальна перешкода: статус адвоката в Угорщині може отримати лише громадянин ЄС.

Серед стандартних вимог допуску до професії — вища юридична освіта, успішне складання кваліфіспиту. За процедурою перед допуском до іспиту кандидат має пройти трирічну практику. А після нього (перед включенням до реєстру) особа має пропрацювати один рік під керівництвом адвоката або в адвокатському об’єднанні.

Нетиповими для України вимогами щодо адвокатів є обов’язкове страхування професійної діяльності, наявність офісного приміщення в окрузі своєї діяльності та умов для забезпечення електронного адміністрування. Також доведеться укласти угоду з іншим адвокатом на випадок заміни (остання вимога не стосується найманих адвокатів, які перебувають у трудових відносинах з адвокатськими об’єднаннями).

«В Угорщині розуміють, що адвокатська діяльність — такий самий бізнес»

— Схоже, стати адвокатом в Угорщині складніше, ніж в Україні. Розкажіть, як вони працюють, чим їхній інститут адвокатури відрізняється від нашого?

— Так, інститут адвокатури в Угорщині нагадує закритий клуб, потрапити до якого досить складно. У них адвокат — це високоповажна особа. До цього часу лише до представників таких професій як суддя, адвокат, лікар, вчитель та викладач вищого навчального закладу збережено звернення — пан чи пані.

Між іншим, там цікаве визначення терміну адвокат. Це «особа, яка здійснює свою професійну діяльність від імені свого клієнта на засадах підприємницької діяльності, шляхом ведення індивідуальної адвокатської практики або в якості члена адвокатського об’єднання на власний економічний ризик, за винятком випадків визначених законодавством». В Угорщині розуміють, що адвокатська діяльність — такий самий бізнес, як і будь-яка інша діяльність.

Темп роботи там розмірений, навіть повільний. Угорські адвокати зазвичай розпочинають свій робочий день о 09:00 і завершують о 17:00. Субота і неділя — вихідні дні. Порушити робочий графік угорський колега може лише заради важливого клієнта і за надвисокий гонорар.

Зазвичай для того щоб потрапити на первинну консультацію до адвоката, потрібно чекати від одного до двох тижнів. Поняття «консультація сьогодні на сьогодні», або терміновий виїзд за межі робочого місця адвоката існують виключно для VIP клієнтів.

Більшість угорських колег проводять свій робочий день в офісі, виконуючи значну частину роботи в режимі онлайн.

— Чи є в Угорщині таке поняття як «адвокатська монополія» на певні види представництва в судах?

— Монополія адвокатури там ширша за українську. В Угорщині значно більше видів діяльності, яка здійснюється лише адвокатами. Так, подати документи на реєстрацію юридичної особи чи внесення змін до відомостей, які містяться в судовому реєстрі юридичних осіб, можна виключно через адвоката. Також лише адвокатам надано право юридично супроводжувати та посвідчувати правочини щодо купівлі продажу об’єктів нерухомості. Крім того, угорським адвокатам надано право вчиняти значну кількість дій, які в Україні віднесено до компетенції нотаріусів.

Центральним органом в системі адвокатури Угорщини є Палата адвокатів Угорщини. Органи адвокатського самоврядування складаються з 20-ти регіональних палат.

Саме Палата адвокатів Угорщини є єдиним засновником Асоціації страхування професійної діяльності та взаємодопомоги адвокатів Угорщини, що була заснована в 1991 році. Страхування професійної діяльності адвокатів в Угорщині покриває матеріальні збитки нанесені адвокатом своєму клієнту, внаслідок неправомірної діяльності, яка порушує правила юридичного представництва та захисту. Йдеться про неналежне знання чи застосування положень законодавства або судової практики. І станом на 2023 рік приблизно 90% угорських адвокатів є членами цієї асоціації. Решта 10% страхують свою адвокатську діяльність у комерційних страхових компаніях.

— А як щодо внесків до органів професійного самоврядування?

- Вони там значно більші. Одноразовий вступний членський внесок до Палати адвокатів Угорщини сьогодні становить близько 16,5 тис. грн.

Щорічні внески залежать від форми роботи. Для адвокатів, які здійснюють індивідуальну адвокатську діяльність, — це близько 12,5 тис. грн. Ті, хто є найманим працівником, сплачуюьть 10 тис. грн. Утім ці внески також можна розбити на квартали.

— Яка ваша роль, як представника НААУ, в інтеграції українських адвокатів?

— У перші місяці від початку війни до мене зверталось багато колег з України, які разом зі своїми дітьми прямували до Угорщини або транзитом через її територію, а також колег адвокатів, які відправляли свої родини за кордон. Тематика запитів різноманітна: види та вартість матриць для користування платними автобанами в Угорщині, допомога із забезпечення тривалої парковки для автотранспорту в Будапешті, допомога у забезпеченні тимчасовим або постійним житлом, сприяння у працевлаштуванні. Тоді квартира моєї родини навіть перетворилась на хостел.

Втім, кількість українських адвокатів, які зрештою вирішили залишитись в Угорщині, якщо порівняти з кількістю тих, які приїхали до інших європейських країн, — значно менша. Тим не менш, враховуючи специфіку юридичного ринку Угорщини, вдалось допомогти у працевлаштуванні двом українським колегам.

На жаль, не всім вдалося допомогти у повній мірі. Адже фінансові можливості представника НААУ за кордоном обмежені його особистими коштами, а також фінансовою допомогою від близьких друзів чи колишніх клієнтів.

— У будь-якому випадку, переконані, що наша розмова стане в нагоді тим, хто обирає для свого захисту країну і розглядає Угорщину як один із можливих варіантів.

— Так, дякую вам за запитання та можливість розповісти про Угорщину. Завжди відкритий та радий конструктивній комунікації з українськими колегами, а також для надання допомоги в силу своїх можливостей та компетенції.

Закон і Бізнес