Обойтись малым

ССХС настроена на проверку судов в режиме «эконом»

Орган самоуправления хозяйственных судов решил взяться за реализацию годового плана проверки работы судов юрисдикции по регионам. «Хозяйственники» уверены, что использование нового подхода будет способствовать тому, что запланированные мероприятия обойдутся госбюджету «малой кровью» с минимальным количеством командировок. Рассчитывает ССХС и на поддержку Государственной судебной администрации, специалисты которой будут проводить аудит судебных учреждений.

У ногу із часом

Політична атмосфера в країні, яка дедалі загострюється, позначається не тільки на всіх сферах суспільного життя, а й відгукується пертурбаціями всередині державного устрою. Зокрема, це спіткало й судову гілку влади, якій з лютого цього року місяць від місяця доводиться затягувати пасок міцніше й економити кожну гривню держбюджету.

Проте задеклароване «відновлення довіри до судової системи» на вільних хлібах та лише на ентузіазмі, як виявилося, здійснити навряд чи можливо. Нагадаємо, наприклад, і про фактичну відсутність організаційно-фінансового забезпечення членів тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальних судів, і стагнацію роботи Вищої ради юстиції, і, про що і йтиме мова, фінансову неспроможність держави відрядити членів органів самоврядування до регіонів для проведення запланованих перевірок. І хоча офіційно ДСАУ не відмовляє у виділенні коштів на згадані заходи, проте дедалі частіше просить суди «зменшити видатки».

На таке прохання відгукнувся цього разу орган «господарського» самоврядування. Згідно з планом роботи РСГС протягом року має вивчити організаційну діяльність 14 господарських судів із 7 апеляційних округів. Утім, заплановані строки проведення перевірок суттєво зсунулись у часі через люстраційні «перегони» й реформаторські процеси. Таким чином, візити до судів Київщини, Черкащини та Чернігівщини, які заплановані ще на лютий та мали дати старт естафеті перевірок, відбудуться тільки наприкінці жовтня.

Універсальні контролери

На останньому засіданні РСГС, проведеному 4 вересня, вирішили сформувати робочі групи для перевірки апеляційних господарських округів. Голова ради Олександр Удовиченко запропонував не створювати окремих груп для місцевих господарських судів. На його переконання, найкраще, коли осіб, відповідальних за перевірку окремих судів, визначатиме голова робочої групи.

РСГС не знехтувала й рекомендаціями Ради суддів, згідно з якими до вивчення організаційного забезпечення судів можна залучати фахівців із ДСАУ. «Багато років ДСАУ плідно взаємодіяла з радою та господарськими судами, за що ми щиро вдячні», — зі словами подяки звернувся О.Удовиченко до запрошеного на засідання голови ДСАУ Зеновія Холоднюка. Голова РСГС також поцікавився в гостя, чи не заперечує той проти того, щоб продовжити співпрацю з органом самоврядуванням, зокрема й у складі робочої групи.

З.Холоднюк у свою чергу запевнив у тому, що «ДСАУ не тільки не виступає проти участі в перевірках, а й зацікавлена в цьому». Очільник адміністрації погодився з ініціативою О.Удовиченка залучити до вивчення організаційної діяльності судів фахівців з контрольно-ревізійного управління та управління аудиту ДСАУ. Вочевидь, щодо кожного об’єкта перевірки буде підготовлено й фінансовий звіт про цільове (або ж нецільове) спрямування державних асигнувань.

До речі, ще в недалекому минулому «самоврядники» вивчали діяльність «підлеглих» без створення робочих груп. За словами голови ради, результати попередніх перевірок, починаючи з 2010 року, заносились у відповідні довідки, з якими експерти можуть ознайомитися. Створення робочих груп, на переконання О.Удовиченка, є кроком прогресивним, адже перевірки за таких умов мають проводитись оперативніше. Втім, фінансування відряджень (яких голова ради пообіцяв за можливості уникати) спричинить додаткові видатки з і так напівпорожньої скарбниці.

Отже, заплановане вивчення організаційної діяльності Київського апеляційного господарського суду, Господарського суду м.Києва, господарських судів Київської, Черкаської та Чернігівської областей вирішено провести протягом останніх двох тижнів жовтня, а саме — з 20 до 31 жовтня включно. У робочу групу, яку за рішенням ради очолюватиме Володимир Погребняк, увійдуть члени ради: Валерій Картере, Сергій Гнасюк, Алла Демидова, Максим Желік, Альбіна Романенко, Яків Савицький та Олександр Удовиченко.

Дотик війни

Знаковим для цього засідання було те, що окремим пунктом РСГС вирішила розглянути питання про участь суддів господарських судів у наданні допомоги українській армії та постраждалим від дій сепаратистів. О.Удовиченко після вшанування пам’яті загиблих хвилиною мовчання наголосив, що «господарники» не повинні залишатися байдужими до лиха, яке спіткало країну.

Дійсно, війна, яку офіційно не оголошено та яка на сучасний лад має назву «антитерористична операція», щодня забирає життя громадян України. Аби не лишатись осторонь спільного горя, РСГС вирішила узгодити дії судів, які вже тривалий час надають допомогу постраждалим від бойових дій солдатам та їхнім родинам. «Напрям допомоги кожен обиратиме сам. Єдиним стане лише наше рішення про інформування РСУ щодо нашої діяльності в цьому напрямі», — зазначив голова РСГС. На його переконання, надання такої допомоги має здійснюватися систематично, адже разові внески — краплина в морі потреб, зумовлених загостренням обстановки на сході держави.

За результатами обговорення цього питання порядку денного прий­нято рішення про інформування РСУ щодо участі господарських судів у наданні допомоги постраждалим від бойових дій.

Поради колег

Прикметно, що власне від РСУ аналогічних ініціатив, принаймні офіційно, не надходило. Втім, ст.127 закону «Про судоустрій і статус суддів» установлено обов’язок ради розглядати питання правового та соціального захисту суддів та їхніх сімей, приймати відповідні рішення з цих питань. Вочевидь, стагнація роботи цілого господарського апеляційного округу на Донеччині та Луганщині мала б привернути увагу найвищого органу самоврядування.

Свої побажання щодо подальшої діяльності РСУ висловив і член РСГС В.Погребняк. «Ми бачимо, що рада досить ефективно заповнює прогалини, які виявив у самоврядуванні з’їзд. Та хотілося б, щоб РСУ більш плідно співпрацювала зі «спеціалізованими» радами суддів», — наголосив суддя. Такої позиції дотримуються й інші члени РСГС, що й не дивно, адже останнім часом кількість проблем усередині суддівського корпусу тільки зростає.

Однією з таких проблем є невизначеність долі тих володарів мантій, які вже виконали свій обов’язок перед Батьківщиною, досягли 65-річного віку й за законом можуть розраховувати на відпочинок і гідне довічне утримання. Втім, отримати належне їм вони не можуть через процедурні вади: їх просто нема кому звільнити. А дехто, навпаки, не має змоги повноцінно служити Феміді, адже де-юре, уже перебуваючи у статусі судді, не склав присяги і де-факто не може відправляти правосуддя.

Матеріальне забезпечення обох категорій володарів мантій створює значне навантаження на державну скарбницю. «Особи, призначені на посади суддів, не мають права займатися ще чимось, окрім здійснення правосуддя. Отримавши цей статус, навіть не склавши присяги, вони, позбавлені права займатися чимось іншим, фактично стали заручниками власної долі», — сказав О.Удовиченко, додавши, що РСУ має офіційно «висловити своє занепокоєння» наявним станом речей на з’їзді суддів.

Адже звернення РСУ із цього приводу, яке вона прийняла на серпневому засіданні, схоже, ті органи, які мали б узяти його до уваги, проігнорували. Натомість ні народні депутати, які зібралися на чергову сесію, ні глава держави поки що ніяк не відреагували на занепокоєння органів суддівського самоврядування ситуацією, що склалася з кадровим потенціалом судової системи. Звісно, закликати до звільнення суддів чи ліквідації судів значно простіше, ніж розбудовувати судову систему.