Люстрація через… ліквідацію

Нардеп намагається позбутися відразу двох судів столиці заради «очищення»

У Верховній Раді зареєстровані пропозиції ліквідувати Окружний адміністративний суд м.Києва разом із суддями. У випадку з ОАСК це буде вже друга спроба позбутися установи, яка, на думку авторів подібних ініціатив, ухвалювала «неправильні» рішення.

Немає суду — немає проблем!

Цього разу з ініціативою позбутися ОАСК вийшов народний депутат Сергій Власенко, запропонувавши колегам прийняти постанову «Про звернення до Президента України щодо ліквідації Окружного адміністративного суду м.Києва» (№5008). Одночасно він зареєстрував і другий проект (№5007) — щодо ліквідації Печерського районного суду м.Києва. Тобто фактично парламенту пропонується висловитися щодо доцільності «перебудови» столичних судів і, спираючись уже на думку більшості в найвищому законодавчому органі, подивитися, як на це відреагують міністр юстиції та Президент.

Свої ініціативи її автор пояснює тим, що ОАСК за попередньої влади «виносив явно неправосудні рішення, зокрема щодо заборони масових акцій в м.Києві, судді цього суду в незаконний спосіб утручалися в перебіг виборчого процесу». До Печерського райсуду столиці претензії більш конкретні: «газова справа, засудження Юрія Луценка та активістів майдану. А ліквідація установ, на думку С.Власенка, необхідна для того, аби фактично провести тотальну люстрацію в них: немає суду — немає й суддів.

Щоправда, у пояснювальній записці нардеп принаймні говорить про об’єднання ОАСК з Київським окружним адміністративним судом (Печерський райсуд, напевне, має взагалі розчинитися разом із районом). Але не пояснює, як така пропозиція узгоджується з проголошеною метою його проекту — «здійснити люстрацію у судовій гілці влади». Чи то Печерський райсуд і ОАСК мають стати пробним каменем і отриманий досвід буде поширено на всі інші суди, чи то процес очищення обмежуватиметься виключно цими установами.

Прикметно, що 6 років тому ОАСК уже намагався ліквідувати Президент Віктор Ющенко. 13 жовтня 2008 року він видав указ, яким замість ОАСК мали бути створені Центральний і Лівобережний окружні адмінсуди м.Києва. Тоді краплею, яка перепов­нила чашу терпіння глави держави, стала ухвала цього суду від 10.10.2008, що зупиняла дію указу Президента про проведення позачергових парламентських виборів, призначених на 7 грудня того ж року. За іронією долі, тоді ОАСК підтримав відповідний позов БЮТ, за списками якої С.Власенко (№170) тільки-но потрапив до Верхов­ної Ради, і заборонив «здійснювати дії, спрямовані на дострокове припинення повноважень Верховної Ради».

На межі тиску

Взагалі такі ініціативи можна сприймати виключно як піар-акцію. Втім, деякі експерти розцінюють появу цих проектів як спробу натиснути на суддів. Зокрема, в ОАСК наразі розглядають позов Мін’юсту про заборону діяльності Комуністичної партії. На користь цієї версії говорить і згадка в преамбулі проекту постанови №5008 про те, що судді ОАСК «продовжують виносити явно неправосудні рішення». Хоча конкретних справ ні в проекті, ні в пояснювальній записці до нього не згадується. Як не наведено, бодай як приклад, випадків, коли судді ОАСК «в очевидно незаконний спосіб втручалися в перебіг виборчого процесу». Адже, наприклад, у 2013 році окремі нардепи, у тому числі С.Власенко, були позбавлені мандатів рішеннями Вищого адміністративного суду. ОАСК до цього причетним не був.

На думку правників, якогось практичного сенсу в такій ініціативі взагалі не вбачається. По-перше, під час ухвалення рішення про утворення чи ліквідацію судів думка парламенту із цього приводу для Президента значення не має. Адже це питання, за Конституцією, є виключно компетенцією глави держави. Міністр юстиції також може самостійно, без підтримки парламенту, вийти з такою пропозицією до Президента. Оскільки Павла Петренка свого часу обрано до ВР за списками БЮТ, С.Власенку достатньо було переконати свого колишнього товариша по фракції в тому, що ліквідація двох столичних судів є нагальною та необхідною.

Проводити люстрацію шляхом ліквідації установи також юридично безглуздо. У такий спосіб можна змінити її керівника, але не весь колектив служителів Феміди. Адже Конституція не містить серед підстав для звільнення судді такої обставини, як ліквідація суду. Тобто в разі видання відповідного указу і судді, і працівники апарату тривалий час продовжуватимуть отримувати зарплату. Допоки їм не знайдуть іншого місця роботи, на яке вони, до речі, ще мають погодитися. Якщо ж Президент пристане на пропозицію об’єднати ОАСК і КОАС, то нічого значущого, крім зміни керівництва, вивіски та посвідчень, не відбудеться.

Звісно, можна, за традицією, переглянути та анулювати всі акти, якими суддів обрано чи призначено до цих судів. Але такий крок також не має нічого спільного з верховенством права. Це підтвердив недавно й Верховний Суд (див. №34—35 «ЗіБ». — Прим. ред.), який визнав незаконним звільнення в такий спосіб екс-голови ВАС Ігоря Темкіжева.

І вже зовсім безпідставно припускати, що за рахунок ліквідації установ може покращитись якість чи оперативність захисту прав та інте­ресів громадян. Та і якось дивно виглядатиме позбавлення жителів одного із суб’єктів територіального устрою України окремого окружного суду, й саме адміністративного, покликаного слугувати їхньому захисту від органів влади.

Поки що в судовій системі ніяк не відреагували на таку законодавчу ініціативу. Однак можна спрогнозувати, що ідею ліквідувати ОАСК обговорять на найближчому засіданні Ради суддів адміністративних судів, яке відбудеться на наступному тижні. Зачекаємо…

ПРЯМА МОВА

Андрій ЗОЛОТАРЬОВ, політолог:

— Будь-який студент першого курсу юридичного вузу знає, що відповідальність може бути тільки персональною, зокрема й відносно суддів. А саме — притягнення суддів до дисциплінарної та кримінальної відповідальності за ухвалення незаконних рішень, у тому числі й зі звільненням із займаної посади. Тому пропозиція ліквідувати Печерський районний та Київський окружний адмінсуд нічого спільного з правом не має. Чому ж він як представник влади йде завідомо неправовим шляхом? Адже дискредитують не будівлі або установи, а люди, які в них працюють!

Чому С.Власенко не пропонує ліквідувати заразом і Вищу раду юстиції? Адже до неї теж є претензії. У даному випадку має місце спроба огорнути у правову форму політичну комбінацію. З огляду на близькість С.Власенка до свого політичного шефа ця версія має під собою значно твердіше підгрунтя. Адже в повітрі запахло виборами...