Тетяна АНДРЕЄВА: «Помилки суддів можна виправити мирним шляхом»
У Росії суддівське співтовариство неодноразо-во виступало за посилення вимог кодексу суддівської етики. Свого часу голова Вищого арбітражного суду РФ Антон Іванов заявив, що в цьому документі необхідно детальніше сформулювати норми поведінки судді.
Минулого року президент РФ прислухався до рекомендацій служителів Феміди і доручив розробити модернізований звід правил поведінки суддів. Поки що етичне оновлення в стадії процесу. Проте часу залишилося небагато: кодекс повинен бути прийнятий у 2012 році на черговому з’їзді суддів Росії. Про деякі нюанси підготовки проекту документа розповіла заступник голови Вищого арбітражного суду РФ, керівник комісії з питань етики Ради суддів РФ Тетяна АНДРЕЄВА в інтерв’ю виданню «ГосБук».
— Чому кодекс суддів¬ської етики, прийнятий у 2004 році, перестав влаштовувати суддів?
— Чинний кодекс роз¬глядався на Раді суддів, і було визнано, що в основному він містить положення рамкового, оцінного характеру, які встановлюють певні обмеження, але не пропонують стандартів поведінки в тій чи іншій конкретній ситуації. Можливо, тому судді не завжди можуть чітко зорієнтуватися, де та межа, яку не можна переступати, і допускають помилки, за які потім несуть відповідальність. Щорічно десятки служителів Феміди достроково позбавляють повноважень, сотням виносять попередження.
Оновлення кодексу необхідне з огляду на зміни, які останніми роками були внесені до законодавства щодо судової системи, статусу суддів, боротьби з корупцією. Крім того, Верховний і Конституційний суди, а також Європейський суд з прав людини приймали рішення стосовно профе¬сійних етичних норм. Треба враховувати і практику роботи кваліфікаційних колегій, які притягають суддів до дисциплінарної відповідальності і дають своє тлумачення положень кодексу суддівської етики.
Через ці обставини і виникла необхідність якщо не переглянути етичний кодекс повністю, то зробити кроки, спрямовані на його вдосконалення. Йдеться про те, щоб, збе¬рігши основні підходи, все ж таки сформулювати нові положення, які б визначали стандарти поведінки і пропонували варіанти дій в конкретній ситуації. Наприклад, як учинити, якщо поведінка судді може породити конфлікт інтересів. Наші колеги на Заході в подібних випадках звертаються до етичної комісії по консультацію. У нас це поки не прийнято. За той час, що я очолюю комісію з питань етики, було лише чотири звернення, причому від суддів у відставці, які цікавилися: чи не призведуть ті чи інші їхні дії до припинення повноважень, якщо хтось визнає цю діяльність несумісною зі статусом судді? Напевно, можливість такого запобігання конфліктним ситуаціям варто прописати в новому кодексі, і потрібно, щоб комісія з етики обов’язково розглядала звернення суддів і давала на них відповідь.
— У проекті кодексу близько 129 етичних норм і розпоряджень, яких повинен дотримуватися суддя. У нас і до законів часто скептичне ставлення, а кодекс — не закон. Чи будуть його неухильно виконувати? Чи передбачаються серйозні санкції відносно порушників?
— Я вважаю, що мета кодексу — не встановити підстави для відповідальності, а сформулювати правила поведінки, які суддя приймає для себе. І щоб він розумів: якщо він порушить професійні етичні норми, це може потягти за собою серйозні наслідки з погляду можливої відповідальності. Закон «Про статус суддів» передбачає дві міри — або попередження, або дострокове припинення повноважень.
Тим часом на Заході за¬сто¬совується безліч санк¬цій — наприклад, громадський осуд з боку суддівського співтовариства, пониження кваліфікаційного класу, переведення порушника етичних норм з вищого суду до нижчого. Це не тільки оцінка професійного рівня, а й своєрідний стимул, оскільки квалі¬фікаційні класи передбачають грошові доплати. Це б ефективно працювало і в нас у тих випадках, коли не встановлено факту ухвалення служителем Феміди завідомо неправосудного рішення. Можливо, потрібно розширити в законі перелік санкцій, щоб покарання було адекватне порушенню, було справедливим. Досить часто це не так.
— Як ви ставитеся до ініціативи депутатів Держ¬думи, котрі пропонують запровадити штрафні санкції відносно суддів, які допускають помилки в роботі?
— Мені здається, пониження кваліфікаційного класу — дієвіший важіль. Він і хрест на судді не ставить, і водночас стимулює до виправлення, виховує. А для когось буде достатньо товариського обговорення на рівні регіональної ради суддів або в комісії з питань етики. Просто поговорити із цим суддею, може, він щось не так розумів, може, просто помилявся. І обговорити цю ситуацію разом з тим, хто скаржиться на суддю. Такі обговорення, на мій погляд, не повинні закінчуватися порушенням питання про притягнення до відповідальності. Вони повинні закінчуватися якимись рекомендаціями для служителя Феміди. Це дещо інший рівень реагування, коли ситуацію можна вирі¬шити, як кажуть, мирним шляхом без застосування санкцій.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!