Конституційний союз Грюнвальда

Голови КС кількох європейських країн висловили підтримку Україні та продемонстрували готовність до співпраці

Очільники конституційних судів Латвії, Литви та Польщі наголосили на своїй солідарності з нашою державою в непростий для неї час та відверто висловили своє ставлення до подій на Донбасі та в Криму. Разом з тим вони впевнено дивляться в майбутнє: перший крок для виходу з кризи Україна вже зробила.

Меморандум заради допомоги

Своє ставлення до ситуації в Україні представники судів конституційної юрисдикції країн Європейського Союзу висловили під час круглого столу, який відбувся в Києві 15 липня.

«Нас пов’язують давні історичні традиції, й у нас болить серце, коли в Україні відбувається пряма агресія іншої держави», — зазначив голова КС Литви Дайнюс Жалімас. У свою чергу голова Конституційного трибуналу Польщі Анджей Жеплінський наголосив, що один з регіонів України наразі окупований, а ситуацію в нашій державі юрист не може назвати конфліктом, за всіма визначеннями, те, що зараз відбувається, — війна.

У цілому захід можна вважати певною формою моральної підтримки, яку Україні надали представники країн, що, можливо, і не є найвпливовішими в ЄС, але залишаються одними з найближчих союзників нашої держави. При цьому, відзначив Д.Жалімас, візит делегацій до Києва збігся в часі з річницею Грюнвальдської битви, участь в якій взяли представники тих самих народів, що й у круглому столі.

Під час заходу було підписано меморандум про розвиток співробітництва між конституційними судами України та Латвійської Республіки. Аналогічні домовленості з конституціоналістами Польщі та Литви було укладено раніше.

Меморандум передбачає, що сторони обмінюватимуться інформацією та досвідом роботи на рівні секретаріатів судів. Зокрема,відбуватиметься пересилання судових рішень, висновків, ухвал, матеріалів наукових та експертних досліджень тощо.

Як зазначив Голова КС України Юрій Баулін, меморандум має важливе значення для органів конституційної юрисдикції обох країн, оскільки сприятиме розбудові двосторонніх відносин у сфері забезпечення верховенства Конституції та захисту прав і свобод людини та громадянина. На важливості домовленостей наголосив і голова КС Латвії Алдіс Лавіньш.

Незважаючи на ті труднощі, які нині переживає Україна, перший крок для майбутнього розвитку вона вже зробила, підписавши угоду про асоціацію з ЄС, переконаний А.Жеплінський. Однак він упевнений, що без незалежного КС пройти шлях розвитку їй не вдасться.

Розбіжності, породжені Страсбургом

Питання сьогоднішньої ситуації в Україні стало далеко не єдиним, яке обговорили учасники круглого столу. Зокрема, вони приділили увагу перспективам розвитку співробітництва між конституційними судами та Європейським судом з прав людини, а також співвідношенню практики ЄСПЛ і правових позицій КС.

Ю.Баулін зазначив, що при підготовці своїх рішень КС звертає увагу не лише на рішення Євросуду, які ухвалені відносно України, а й на всю практику останнього. Так само, як виявилося, працюють і в інших конституційних судах, для яких позиція Страсбурга має значення незалежно від того, відносно якої країни вона висловлена. За словами А.Лавіньша, в конституції Латвії передбачено, що держава враховує та захищає права людини відповідно до законодавства й міжнародних договорів. Саме це і є прямою вказівкою на врахування позиції Європейського суду.

Так само позиція Страсбурга має принципове значення і для іншої балтійської країни. Як зазначив Д.Жалімас, Литва сповідує принцип геополітичної орієнтації на країни Заходу, а тому рішення очолюваного ним Конституційного суду не повинні принципово відрізнятися від практики ЄСПЛ щодо захисту прав людини.

Разом з тим одне з рішень КС Литовської Республіки Страсбург «забракував». Справа стосувалася колишнього президента Литви Роландаса Паксаса, якому в 2004 р. було оголошено імпічмент. При цьому орган конституційної юрисдикції постановив, що цей політик більше ніколи не матиме права висувати свою кандидатуру на пост глави держави. Мовляв, не можна складати присягу після того, як один раз вона вже була порушена.

Ті ж події, які розгорталися далі, за словами Д.Жалімаса, були можливі тільки в країні з «молодою демократією». Колишній президент замість того, щоб зійти з політичної арени, вирішив оскаржити накладені на нього обмеження в Європейському суді. Страсбург став на його бік, вказавши, що оцінки політикам мають давати виборці. Тому, якщо через деякий час вони знову захочуть проголосувати за екс-президента, — повинні мати таке право.

У той же час, уважає Д.Жалімас, можливо, ЄСПЛ було б краще залишати такі чутливі питання для вирішення національним органам, які краще знають усі деталі справи та внутрішню ситуацію в країні.

Наразі ж Р.Паксас усе ще не має можливості знову висунути свою кандидатуру на президентських виборах. Як пояснив голова литовського суду, єдиний спосіб виконати рішення Страсбурга — внести зміни до Конституції, передбачивши, через який час після імпічменту колишній глава держави знову зможе балотуватися. Таким чином, позиція ЄСПЛ має бути адаптована національним законодавцем.

ПРЯМА МОВА

Юрій Баулін, Голова Конституційного Суду України:

— КСУ при підготовці рішень використовує всю практику Європейського суду з прав людини, інколи наводячи цитати з неї, інколи вказуючи на загальну позицію. Звичайно, позиція європейських колег береться до уваги з урахуванням особ­ливостей справи, яку ми розглядаємо та яку розглядав ЄСПЛ. Особлива увага приділяється тим справам, в яких Україна була відповідачем. Разом з тим права людини в Україні, Латвії, Польщі чи будь-якій іншій європейській країні мають бути однакові, тому практика національних конституційних судів повинна враховувати будь-які рішення Європейського суду.