Страсний тиждень нардепи присвятили ухваленню «другої Конституції»
Весь поточний тиждень у парламенті звучала «кримінальна тематика». У Верховній Раді сперечалися про положення нового Кримінального процесуального кодексу, щоб громадяни України через 51 рік нарешті отримали «другу «Конституцію», як його вже охрестили політики. Врешті-решт о четвертій ранку 13 квітня за схвалення кодексу було віддано 271 голос.
З дев’ятої спроби
Про необхідність зміни правил, що регламентують кримінальний процес, говорили давно й багато. Адже колишній КПК розроблявся ще в Радянському Союзі, і, природно, йому притаманні родимі плями тоталітарної системи. З часу здобуття Україною незалежності робилося 8 спроб прийняти новий КПК, але всі вони виявилися безуспішними. Хоча це було одним із зобов’язань, які Україна взяла на себе при вступі до Ради Європи.
Очевидно, політична воля для ухвалення доленосного документа з’явилася зі зміною в країні влади. Була створена спеціальна робоча група, яка майже рік готувала проект нового КПК. У результаті, на думку більшості юристів, документ вийшов революційним, таким, що передбачає радикальну зміну моделі кримінальної юстиції, з посиленням ролі суду.
Перераховувати новели нового КПК можна довго: це й відміна як стадії порушення кримінальної справи, так і інституту додаткового розслідування, і запровадження посади слідчого судді, зміна ролі прокурора в процесі. Ще одне нововведення — всі негласні слідчі дії можуть тепер провадитися тільки при розслідуванні тяжких й особливо тяжких злочинів. Істотно зменшилися строки провадження в кримінальних справах. З’явилися нові запобіжні заходи, не пов’язані з позбавленням волі, що має розвантажити слідчі ізолятори.
Одне з головних досягнень, яке відзначали й українські, і західні експерти, — це поява в кримінальному процесі змагальності сторін, вирівнювання прав прокурорів і адвокатів (наприклад, у частині надання доказів). Відтепер представники захисту можуть залучати експертів на договірних умовах, отримувати доступ до речових доказів та документів і вилучати їх, заявляти клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, брати в них участь й оскаржувати відмову в їх проведенні слідчому судді.
Варто також додати: кодекс пропонує внести зміни майже до 70 законів, щоб привести їх у відповідність з новими нормами. Проект документа вже отримав схвальну оцінку експертів Ради Європи.
«Гаряче» голосування
Ухвалення нового КПК в сесійному залі затяглося на цілий тиждень. Річ у тому, що представники опозиції наполягли на тому, аби голосувати кодекс постатейно. Навколо деяких новел розігрувалися справжні баталії.
Наприклад, гарячі суперечки викликала ст.45 КПК «Захисник». Вона передбачає, що захисником не може бути адвокат, який не внесений до Єдиного реєстру адвокатів і адвокатських об’єднань або виключений з нього. Фахівці в галузі права, правозахисники, родичі відтепер здійснювати захист не зможуть. Це викликало шквал обурення в залі. Як відзначив на засіданні парламенту народний депутат Юрій Одарченко, таким чином парламент сьогодні, по суті, позбавляє екс-прем’єра Юлію Тимошенко «таких захисників, як Сергій Власенко, її дочка». Тим часом, якщо пригадати судовий процес «у газовій справі», ні С.Власенко, ні Євгенія Тимошенко, ні Шон Карр Юлію Володимирівну не захищали, їхня роль зводилася лише до епізодичної присутності на судовому процесі.
Парламент не підтримав жодної з поправок, якими передбачалося, що захисником може бути не тільки професійний адвокат. Це викликало ремство в залі. Тим часом практично в усіх країнах ЄС діє аналогічна норма. В українських адвокатських об’єднаннях до запровадження цієї норми поставилися позитивно, як і в судах. За відгуками служителів Феміди, набагато простіше мати справу з тим, хто розмовляє з тобою однією юридичною мовою.
Невдоволення при обговоренні викликав і той факт, що права захисту в кодексі прописані не прямо, а опосередковано: сказано, що адвокат може користуватися тими ж правами, що й обвинувачений і підозрюваний, захист яких він здійснює. Комусь не сподобався той факт, що адвокат згідно з новим КПК має право бути «присутнім під час допиту». Мовляв, адвокат повинен бути не тільки «присутнім», а ще й брати активну участь у допиті. Але, на думку багатьох експертів, ці дрібні «гачки» мало що змінять. Адже те, як працюватиме кодекс, багато в чому залежить від практики його застосування. «Звичайно, практика застосування кодексу формуватиметься, і багато проблем, про які ми говорили, буде знято», — відзначив у інтерв’ю «ЗіБ» адвокат Сергій Гребенюк. «Коригувати кодекс буде саме життя. Отже, багато чого ще додаватиметься й після його ухвалення», — підкреслював і перший заступник голови Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Владимир Олійник.
Іноді виникало відчуття, що депутати приділяли занадто багато уваги казуїстичним формальностям і обговорювали швидше лінгвістичні, а не юридичні шерхатості. Наприклад, жваву дискусію в залі викликала поправка, в якій згадувався «орган державного антикорупційного бюро розслідувань». «У нас немає ще такого органу, і невідомо, як він називатиметься», — відзначив перший віце-спікер Адам Мартинюк, запропонувавши «означити» цей орган «іномовленням». «Ми записуємо в закон назви державних установ, яких узагалі не існує. Як узагалі можна приймати такий закон?» — обурився народний депутат Віктор Швець. Проте А.Мартинюк не поступався. «Орган державного антикорупційного бюро розслідувань — щось тут зайве, — заявив він.— Якщо ми думаємо, що буде державне антикорупційне бюро, то без органу... Тобто буде державне антикорупційне бюро, а в цьому бюро будуть органи?» Багато спорів велося приблизно на такому рівні.
Сперечалися депутати і з приводу ролі прокуратури: зокрема, деяких бентежив термін «процесуальне керівництво».
Недивно, що робота над новим КПК так затяглася. До законопроекту було подано близько 4000 поправок, 1085 з них були враховані Комітетом ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Через таку кількість зауважень процес розтягнувся на кілька днів. Депутатам роздали 2 томи документів, кожен з яких налічував близько 1500 сторінок. Левову частку поправок депутати відхилили. На думку опозиції, парламентська більшість ігнорувала тільки зауваження політичних противників. Правда, як відзначив голова Комітету ВР з питань правосуддя Сергій Ківалов, у парламенті йшов нормальний робочий процес. «Я подаю свої поправки до проекту Кримінального процесуального кодексу не як політик — депутат від Партії регіонів, а виключно як юрист. Це суто професійна юридична робота. І якщо мої поправки не підтримав хтось із колег-юристів, котрі належать до нашої політичної сили, то це свідчить не про «розкол у ПР», як цього, напевно, хотілося б політикові від опозиції, котрий зробив таке припущення, а про різні юридичні погляди на майбутній кодекс». За словами С.Ківалова, з поданої їм 181 поправки частина була відхилена, проте він до цього поставився спокійно.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 4.49 МБ)
В Андрія ПОРТНОВА є всі підстави бути задоволеним: народні депутати продемонстрували готовність дати його дітищу путівку в законодавче життя.
Матеріали за темою
Коментарі
Так до предявлення обвинувачення до особи не можуть застосувати жодних обмежувальних заходів. Тут реєстрація заяви про злочин - це десь на рівні заведення оперативно-розшукової справи.
Кодекс сирий і потребує значної аналітичної роботи щодо порядку його застосування. Ще не час для похвал, але і критика його є передчасною. Очевидний мінус - неможливість оскарження реєстрації зая…