Адвокати підтримують проведення більш жорстких заходів

Харківські адвокати проаналізували закони 16 січня

Події, які останнім часом тривають в державі, доводять неспроможність опозиції дотримуватись загальних демократичних принципів, направляти зусилля на розвиток суспільства до встановлених європейських норм. Єдиною метою лідерів опозиції є отримання влади у будь-який спосіб, у тому числі шляхом штучного створення умов для протистояння між громадянами України.

Відповідна заява Ради адвокатів Харківської області на підтримку прийнятих Верховною Радою України 16 січня поточного року змін до законодавства, розміщена на офіційному сайті Ради, передає "Закон і Бізнес".

Столиця держави з чудового міста з багатовіковою історією та культурою перетворена на смітник. Вулиці перекриті вирваним обладнанням дитячих та спортивних майданчиків; лавками з прибудинкових територій, які переплетені колючим дротом, наметові містечка облаштовані в місцях, які протягом тривалого часу використовуються мешканцями та гостями міста Києва для відпочинку, прогулянок з дітьми, екскурсій тощо.

Рада адвокатів Харківської області обурена умисним та протиправним порушенням правил проведення мирних зібрань та громадського порядку так званими «представниками народу України» на майдані Незалежності і вважає, що такі дії стали можливими у зв’язку з недосконалістю чинного законодавства, пов’язаного з реалізацією та захистом конституційних прав та свобод громадян України.

У державі повинні діяти такі норми чинного законодавства, які надають можливість не тільки мати права та обов’язки, а й передбачати відповідальність за порушення таких норм.

Ми підтримуємо запровадження більш жорстких заходів до осіб, які, користуючись безкарністю, розхитують державу та ведуть її до розколу.

За використання масок, шоломів, відкритого вогню, піротехнічних засобів, зброї та інших предметів, призначених для вчинення протиправних дій, за встановлення без дозволу органів внутрішніх справ для проведення масових заходів палаток чи інших малих архітектурних форм та взагалі за порушення правил проведення масових заходів необхідно запровадити співрозмірну відповідальність.

У більшості демократичних країн Європи, таких як Німеччина, Франція та інші вже запроваджено відповідальність за вчинення таких дій, які караються позбавленням волі на строки від 3 до 10 років та чималими штрафами у розмірі від 45 000 до 75 000 євро, що повністю відповідає міжнародним стандартам.

Так, заборона під час масових заходів на носіння масок з метою уникнення ідентифікації особи передбачена керівними принципами Організації з Безпеки та Співробітництва в Європі щодо свободи мирних зібрань від 2010 року, а також принципами Венеціанської комісії 2013 року.

Викликають глибоке занепокоєння заклики та дії учасників масових заворушень по всій країні, які за своїм змістом є екстремістськими, що тягне за собою вчинення злочинів та інших правопорушень, які несуть загрозу національній безпеці, територіальній цілісності держави, громадському порядку, правам та законним інтересам громадян.

Повинна бути посилена кримінальна відповідальність за здійснення екстремістської діяльності, яка поширюється у суспільстві та підриває основи державності.

Останнім часом набувають широкого розповсюдження дії та заклики до масової непокори, до нехтування вимогами законів, до страйків та захоплень державних установ.

За своєю природою ці дії ведуть до хаосу та анархії. Вони несуть загрозу територіальній цілісності країни, посягають на національну безпеку, створюють умови для вчинення тяжких злочинів проти порядку управління, проти громадського порядку та проти людини.

Боротьба з екстремізмом ведеться у всіх розвинутих країнах, законодавством яких передбачена заборона проведення екстремістських зборів та утворення екстремістських об'єднань. Діють законодавчі обмеження свободи тих висловлювань, що проголошують насильницькі дії та крайній націоналізм.

Забороняється діяльність тих організацій, які нездатні до суспільного компромісу та толерантності, нав'язують суспільству свої хибні принципи, закликають до непокори легітимній владі, до силового протистояння, озброєння та створення загонів вояків.

Парламентська асамблея Ради Європи рекомендує прийняти законодавство з метою запровадження адміністративних процедур, які б перешкоджали розповсюдженню екстремістської ідеології за допомогою нових інформаційних технологій.

У резолюції № 1754 2010 року "Боротьба з екстремізмом: досягнення, недоліки та невдачі" Парламентська асамблея Ради Європи закликала держави-члени Ради Європи забезпечити застосування заходів покарань щодо публічних закликів до насильства, расової дискримінації та нетерпимості, а також запровадити в законодавство положення про боротьбу з розпалюванням расової ненависті або з її пропагандою.

В Україні за злочинні дії, пов'язані з посяганнями на основи національної безпеки держави, порушення громадського порядку, перешкоджання роботі органів державної влади та органів місцевого самоврядування, кримінальна відповідальність має бути більш суворою.

Зважаючи на масові порушення правил дорожнього руху, що створюють умови для травмування людей та перешкоджання руху громадського транспорту, повинна бути посилена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права на його керування, а також за здійснення руху у колонах без узгодження з Державною автомобільною інспекцією України.

Рада адвокатів Харківської області підтримує запровадження відповідальності за незаконне втручання в діяльність інформаційних ресурсів (блокування веб-сайтів органів державної влади, незаконні дії з державними інформаційними реєстрами, розповсюдження баз даних, які містять конфіденційну інформацію тощо), зростання загрози міжнародної кіберзлочинності.

Україною 07.09.2005 р. ратифіковано Конвенцію про кіберзлочинність, згідно з якою держава взяла на себе зобов'язання вжити законодавчі заходи для встановлення кримінальної відповідальності за навмисний доступ до комп'ютерної системи або її частини без права на це, за перехоплення технічними засобами чи передачу комп'ютерних даних, які не є призначеними для публічного користування, навмисне пошкодження, знищення, погіршення, зміну або приховування комп'ютерної інформації, за перешкоджання функціонуванню комп'ютерної системи.

Розвиток суспільних відносин та інформаційних технологій призвів до того, що в мережі Інтернет здійснюється діяльність з розповсюдження інформації, яка фактично є діяльністю інформаційного агентства.

У зв'язку з відсутністю відповідного правового регулювання, особи, які займалися такою діяльністю, з одного боку були позбавлені можливості користуватися правами та гарантіями журналіста, а з іншого боку не несли жодної відповідальності за свої дії, які порушували законодавство або права інших осіб.

Вважаємо, що діяльність ресурсів мережі Інтернет, які здійснюють на професійній основі розповсюдження інформації, має буди віднесено до діяльності інформаційних агентств та встановлено для них обов'язок щодо отримання відповідного свідоцтва про державну реєстрацію.

Інформація про абонентів мобільного зв'язку та її аналіз є ефективним засобом боротьби зі злочинністю.

Тому встановлення обов'язку укладення договору між оператором та абонентом у випадку надання послуг із використанням ідентифікаційних телекомунікаційних карток, в тому числі у випадку надання послуг з передплаченого зв'язку є нагальною необхідністю.

Зазначені зміни посилюють ефективність діяльності правоохоронних органів щодо розкриття злочинів та боротьби з тероризмом шляхом персоналізації абонентів, які користуються передплаченим мобільним зв'язком.

Подібні правила встановлені в багатьох країнах світу.

Загальновідомим є те, що в інтернеті розповсюджується брехня, порнографія, насильство, відверті наклепи як на державних діячів, так і на пересічних громадян. Захиститися від цього практично неможливо.

Чинним законодавством України заборонено поширення певної інформації, а саме дитячої порнографії, пропаганди міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі, закликів до насильства, вчинення терористичних актів тощо.

Разом з тим, така інформація вільно поширюється через мережу Інтернет у зв'язку з відсутністю правового регулювання щодо блокування розповсюдження такої інформації в мережі Інтернет.

Надання Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, права здійснювати блокування ресурсів мережі Інтернет, через які здійснюється розповсюдження інформації, поширення якої суперечить закону, чи через які здійснюється діяльність інформаційного агентства без передбаченого законом свідоцтва про державну реєстрацію буде дієвим засобом реальної боротьби з такими явищами, як брехня, наклепи, порнографія, насильство.

Практика обмеження доступу до веб-сайтів, які розповсюджують протиправну інформацію є загальновизнаною у міжнародному співтоваристві.

Відповідне законодавство діє в Великобританії, Франції, Німеччині, Нідерландах, Швейцарії, Фінляндії, Естонії.

Можливість обмеження доступу до веб-сайтів передбачена Комітетом Організації Об’єднаних Націй з прав людини у загальних зауваженнях № 34 щодо статті 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ухвалених під час 102-ї сесії щодо обмеження функціонування веб-сайтів, блогів і будь-яких інших систем поширення інформації за допомогою Інтернету.

У декларації Комітету Міністрів Ради Європи щодо прав людини і правової держави у інформаційному суспільстві зазначається, що держави повинні слідкувати за тим, щоб їхнє національне законодавство, спрямоване на боротьбу із протиправним контентом, наприклад, таким, що має расистський характер або містить расову дискримінацію і дитячу порнографію, застосовувалось також до правопорушень, скоєних за допомогою інформаційних і комунікаційних технологій.

У декларації Комітету Міністрів Ради Європи «Свобода спілкування в Інтернеті», ухваленій 28.05.2003р. зазначено, що за умови дотримання гарантій статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, можливе вжиття заходів для видалення точно визначеного Інтернет-контенту або, як можливість блокування доступу до нього, якщо уповноважені державні органи ухвалять тимчасове або постійне рішення щодо його протиправного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ахмет Їлдирим проти Туреччини» зазначено, що обмеження доступу до веб-сайтів не є несумісними із вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за умови, що вони підпадають під правове регулювання підстав для обмеження та судовий контроль.

У резолюції Парламентська асамблея Ради Європи №1344 2003 року «Про загрозу для демократії з боку екстремістських партій та рухів в Європі» рекомендується прийняти законодавство з метою запровадження адміністративних процедур, які б перешкоджали розповсюдженню екстремістської ідеології за допомогою нових інформаційних технологій.

Встановлення додаткового контролю за діяльністю громадських об'єднань, які фінансуються з-за кордону унеможливить приховане та незаконне втручання іноземних суб'єктів в політичну діяльність в державі, зниження потенційних загроз національній безпеці, недопущення випадків фінансування екстремістських, терористичних чи інших злочинних організацій з іноземних джерел.

Введення в законодавство поняття громадського об'єднання, що виконує функції іноземного агента, до яких будуть відноситися громадські об'єднання, які для забезпечення своєї діяльності отримують грошові кошти або майно з іноземних джерел та беруть участь у політичній діяльності на території України дозволить подавати та публікувати звіти про їх діяльність та вести окремий бухгалтерський облік.

Такі пропозиції відповідають міжнародній практиці: подібне законодавство щодо статусу іноземного агента діє в США (закон FARA), Російській Федерації.

Рада адвокатів Харківської області також підтримує запровадження інституту заочного кримінального провадження.

Запропоновані зміни обумовлені відсутністю у чинному законодавстві процедури притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від прибуття до органів досудового розслідування чи суду.

Наявність таких прогалин призводить на практиці до неможливості забезпечити реалізацію принципу невідворотності кримінального покарання та належним чином захистити публічні інтереси держави та права осіб, які потерпіли від кримінального правопорушення.

Інститут заочного кримінального провадження відповідає міжнародній практиці. Подібні механізми існують в законодавстві низки європейських країн (Франція, Італія, Бельгія, Швейцарія тощо).

Вказані зміни відповідають міжнародним стандартам та наступним рекомендаціям.

Рекомендація № R (87)18 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо спрощення кримінального судочинства": держави-члени повинні розглянути питання про надання судам першої інстанції можливості розглядати справи і приймати в них рішення за відсутності обвинуваченого, за умови, що обвинувачений був проінформований належним чином про дату слухання та про своє право на законне чи інше представництво у суді.

Резолюція 75 (11) Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого.

Існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень і з боку Європейського суду з прав людини (рішення від

18.05.2004 року у справі "Шомоді проти Італії", рішення від 14.06.2001 року у справі "Меденіца проти Швейцарії" тощо), за умови, що при цьому дотримуються гарантії, які забезпечують права особи, закріплені Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

У зв’язку з тим, що останнім часом почастішали випадки неправомірного втручання в діяльність суддів, тиску на них, їх близьких родичів, членів їх сімей та застосування до них насильства, вважаємо доцільним удосконалення законодавчого механізму, спрямованого на забезпечення незалежності та безпеки суддів, працівників правоохоронних органів та посилення відповідальності за протиправні посягання на них та втручання в їх законну діяльність.

Згідно з Конституцією України та міжнародними стандартами держава зобов'язана забезпечити особисту безпеку суддів та їхніх сімей, і це є необхідною умовою забезпечення незалежності суддів та неупередженого судочинства, прийняття запропонованих змін покликане забезпечити належний рівень їхнього захисту.

Підтримуємо також запровадження кримінальної відповідальності за наклеп.

Така пропозиція обумовлена тим, що наявні цивільно-правові засоби захисту від наклепу мають низьку ефективність та не сприяють стримуванню від вчинення таких порушень, про що свідчать поширеність цього негативного явища.

Запропоновані зміни відповідають міжнародній практиці. Кримінальна відповідальність за наклеп передбачена законодавством багатьох європейських країн, зокрема Бельгії, Австрії, Великобританії, Данії, Іспанії, Литви, Латвії, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швеції, а також законодавством 19 штатів США.

Останні події свідчать також про те, що не перебувають у безпеці навіть братські могили, пам’ятники та споруди створені в пам'ять жертвам Великої Вітчизняної війни.

Про це свідчать непоодинокі випадки паплюження, наруги над такими пам’ятками, а також дії щодо розповсюдження відомостей про публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму, пропаганда неонацистської ідеології, виготовлення та розповсюдження матеріалів, у яких виправдовуються злочини фашистів і їх прибічників.

За такі дії повинна бути встановлена сувора кримінальна відповідальність.

Прийняті 16 січня 2014 року Верховною Радою України закони відповідають інтересам держави щодо забезпечення конституційних прав та свобод громадян та потребують негайної реалізації на всій території України всіма органами, посадовими особами та громадянами.