Як протидіяти фейкам та шахрайству за допомогою фактчекінгу

Фахівці Департаменту кіберполіції Національної поліції України докладно розповіли про те, як відбувається перевірка інформації на достовірність та чому перевірка фактів або фактчекінг сьогодні стає незамінним інструментом.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Мін’юст.

Фактчекінг (від англ. fact — факт та to check — перевіряти) — це процес перевірки достовірності фактів, інформації та тверджень, які поширюються в медіа, соціальних мережах та інших медійних джерелах.

Цей інструмент використовується для:

- виявлення неправдивої інформації та спростування фейкових новин, пропаганди та дезінформації;

- підтвердження достовірності інформації для допомоги людям у прийнятті обґрунтованих рішень на основі фактів;

- підвищення рівня прозорості медіапростору.

З розвитком інтернету з’явилася можливість масового і дуже швидкого розповсюдження інформації без перевірки її достовірності.

Це призвело до появи фейкових новин, маніпулятивних статей та спотворених фактів, що особливо небезпечно в умовах повномасштабної війни.

Окрім цього, зі зростанням впливу соціальних мереж загострилася проблема «інформаційних бульбашок», коли люди оточені лише інформацією, яка підтверджує їхні власні погляди та переконання.

Це явище може створювати ілюзію однакового мислення в групі людей і призводити до ізольованості від інших поглядів, зменшення різноманітності думок та навіть загострення конфліктів.

При цьому, люди схильні створювати навколо себе «інформаційні бульбашки»: блокують у соцмережах або не сприймають контент, який не відповідає їхнім уподобанням. Також вони активніше реагують і поширюють те, що відповідає їхнім інтересам і емоціям. Алгоритми соцмереж підлаштовуються під такі бажання користувачів і з часом взагалі перестають пропонувати в стрічці альтернативні погляди.

Як використовувати фактчекінг

Користуйтеся першоджерелами під час перевірки інформації, звіряйтеся з офіційними ресурсами. Не поширюйте відомості, доки не впевнилися у їх достовірності.

Перевіряйте фото та відео на автентичність. Для цього, зокрема, можна скористатись сервісом пошуку зображень Google. Часто дезінформатори та шахраї використовують відредаговані фото для ілюстрації своїх фейкових публікацій.

З’ясуйте, чи не внесено певний ресурс Центром протидії дезінформації чи Службою безпеки України до списку інструментів поширення ворожої дезінформації.

Використовуйте  ресурс «Кібер Брама». Платформа містить практичні рекомендації та інструменти для захисту від кіберзагроз, фейків і дезінформації.

Закон і Бізнес