Чи є конституційною вимога тримати під вартою певних підозрюваних, скаже КС

Наразі наявність підозри у скоєнні окремих злочинів обумовлює необхідність застосування безальтернативного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Чи відповідає це Конституції навіть в умовах воєнного стану?

З конституційністю ч.6 ст.176 Кримінального процесуального кодексу, яка встановлює необхідність застосування саме такого запобіжного заходу почав розбиратися другий сенат Конституційного Суду, інформує «Закон і Бізнес».

Суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко повідомив, що заявник просить перевірити на відповідність приписам Конституції ч.6 ст.176 Кодексу, згідно з якою «під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених стст.109—114², 258—258⁶, 260, 261, 437—442 Кримінального кодексу, за наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений п.5 ч.1 цієї статті».

Заявникові було повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.114¹ КК, а саме: «у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, яке призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків, за попередньою змовою групою осіб».

Слідчий суддя обрав стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою. Суд апеляційної інстанції залишив вказане рішення без змін.

Автор клопотання зазначає, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини «окремі гарантії основоположних прав і свобод людини, що закріплені в конвенції,.. можуть бути звужені з огляду на ступінь суспільної небезпеки певної категорії злочинів, зокрема, тероризму. При цьому важливим є те, щоб встановлення більш низького порогу цих гарантій не посягало на саму сутність прав і свобод людини, позбавляючи їх тим самим своєї цінності».

На його думку, ч.6 ст.176 КПК не відповідає приписам ст.29 Конституції, оскільки такий підхід ставить осіб, щодо яких застосовується даний запобіжний захід, у нерівні умови порівняно з тими особами, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні інших злочинів аналогічного ступеня тяжкості.

Він стверджує, що тим самим «підозрюваний, обвинувачений фактично позбавлений права заявити клопотання про звільнення з-під варти і застосування до нього альтернативного запобіжного заходу, оскільки таке право, з огляду на заборону застосування альтернативних запобіжних заходів, є фікцією».

В.Городовенко поінформував, що він направив запити до низки органів державної влади на наукових установ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.

Наразі другий сенат КС перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.

Закон і Бізнес