Рік тому Верховна Рада ухвалила закон «Про адміністративну процедуру». Він відкриває новий етап у взаємодії органів влади з громадянами та юридичними особами в досудовому порядку.
На новели цього довгоочікуваного закону, який намагались ухвалити понад 20 років, звернули увагу в Сьомому апеляційному адміністративному суді, інформує «Закон і Бізнес».
Цей закон уперше в законодавчій історії України встановлює принципи адміністративного провадження та створює чіткі процедури у відносинах громадян, бізнесу і влади. Так, громадяни зможуть брати участь в адміністративному провадженні, ознайомлюватись з матеріалами справи, матимуть право бути заслуханими державним органом та вносити свої пропозиції й зауваження до моменту ухвалення рішення.
З’являється поняття «зацікавлені особи» — люди, інтереси та права яких можуть бути порушенні внаслідок ухвалення рішення адміністративним органом. Водночас органи влади будуть зобов’язані обґрунтовувати адміністративні акти, мотивувати негативні рішення та роз’яснювати особам причини прийняття та порядок оскарження таких рішень.
Для встановлення обставин, що мають значення для вирішення справи, адміністративний орган з власної ініціативи зможе збирати документи та інші докази, витребовувати відомості й дані.
За законом особа матиме право оскаржити рішення, прийняте адміністративним органом, якщо його виконанням може бути порушено її право чи законний інтерес. Так, у судовому порядку скаржник зможе вимагати визнання адміністративного акта протиправним, зобов’язати змінити, або ж скасувати акт чи окремі його положення.
Згідно із цим нормативно-правовим актом, категорія «адміністративний орган» — це органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи та інші суб’єкти, які уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації (професійні об’єднання адвокатів; дирекція публічної школи; ФОП та юридичні особи, які виконують функції публічної адміністрації).
Адміністративний акт — це рішення, прийняте адміністративним органом для вирішення конкретної справи (видача дозволу чи ліцензії, реєстрація місця проживання, призначення пенсії тощо) та спрямоване на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та (або) обов’язків окремих осіб.
Ухвалення закону наблизить Україну до стандартів Європейського Союзу, де подібні норми успішно функціонують. Так, чинні акти про адміністративну процедуру діють у 27 країнах світу ще з 1960 року, коли подібний закон уперше ухвалили у Польщі.
Закон «Про адміністративну процедуру» набуде чинності з 15.12.2023. Адже для його реалізації необхідно підготувати численні зміни до спеціального законодавства.
Крім того, аби вступ в дію закону не застав зненацька працівників органів, які безпосередньо будуть застосовувати законодавство,у Сьомому ААС радять детально ознайомитися з текстом акта, пройти навчання/ підвищення кваліфікації щодо цієї тематики, переглянути всі внутрішні процедури щодо відповідності їх закону, підготувати шаблони нових адміністративних актів тощо.
Адміністративним судам та їхнім працівникам також важливо ознайомитися з новелами закону. Адже у разі прийняття рішення органом державної влади, з яким не згоден громадянин, за ним залишається право оскаржити адміністративний акт у судовому порядку, де буде вирішено чи є він законним і чи потребує зміни або скасування повністю.
До провадження залучатиметься не тільки скаржник, а й будь-яка заінтересована особа, чиї інтереси може зачіпати адміністративний акт.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!