Повідомлення про передоручення має бути направлено особі, яку представляють, негайно, оскільки остання, якщо вважає за необхідне, має право в односторонньому порядку скасувати передоручення.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, залишаючи в силі попередні рішення у справі №753/818/21, повідомляє «Закон і Бізнес».
Позивач ставила питання про стягнення з Особи 2 збитків, завданих у зв’язку з відчуженням належного їй транспортного засобу за договором купівлі-продажу, укладеним від її імені замісником (Особою 3), який діяв на підставі передоручення, та її повіреним (Особою 2), який набув це майно у власність. Також позивач посилалась на положення стст.1005, 1006 ЦК, зокрема на обов’язок повіреного негайно передати довірителю все одержане у зв’язку з виконанням доручення.
Розмір збитків позивач визначила у розмірі вартості відчуженого автомобіля, встановленої на підставі маркетингового дослідження щодо діапазону вартості подібних колісних транспортних засобів.
Як зауважив КЦС, представник, який передав своє повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника). Невиконання цього обов’язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні.
Частиною 4 ст.250 ЦК передбачено, що представник відповідає перед особою, яка видала довіреність, за завдані їй збитки у разі недодержання ним вимог, встановлених чч.2 та 3 цієї статті.
У справі, яка переглядається, встановлено, що внаслідок здійснення Особою 2 передоручення на Особу 3, укладання договору купівлі-продажу, Особа 2 набув у власність автомобіль Тоyота, С-HR, 2018 р.в. за ціною 100 тис. грн., а одержані кошти не передані довірителю. Вимога позивача щодо надання звіту про виконання доручення та повернення автомобіля повіреним не виконана.
КЦС констатував, що суд апеляційної інстанції правильно встановив зміст правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку, що, здійснивши передоручення на Особа 3 та не повідомивши про це довірителя, Особа 2 мав на меті набуття у власність спірного автомобіля, тобто переслідував особисту мету, діяв не в інтересах довірителя, чим порушив його права.
Установивши, що відповідач фактично здійснив дії щодо відчуження належного позивачу майна у своїх інтересах у зв’язку з чим набув у власність це майно за заниженою ціною, апеляційний суд стягнув з нього вартість відчуженого автомобіля у розмірі 672 тис. грн., яку визначив у розмірі вартості аналогічного транспортного засобу згідно із маркетинговим дослідженням. Іншої вартості автомобіля, зокрема станом на момент вирішення спору, відповідач не довів.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!