Коли прокурор має право на позов в інтересах держави, пояснив ВС

Аби інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні суб’єкта владних повноважень, який не здійснює такого захисту або робить це неналежно.

На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд, скасовуючи попередні рішення у справі №640/16767/21, інформує «Закон і Бізнес».

Перший заступник керівника Київської міської прокуратури подав позов в інтересах держави в особі Департаменту охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, у якому він просив зобов’язати товариство укласти охоронний договір на пам’ятку архітектури та містобудування місцевого значення на Андріївському узвозі, 18 у м.Києві.

Суди першої та апеляційної інстанцій мотивували свої рішення про повернення позову тим, що прокурор не повинен вважатися альтернативним суб’єктом звернення до суду та замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Натомість КАС у постанові від 17.11.2022 зауважив, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 закону «Про прокуратуру». Якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, то він обов’язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з’ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У цій справі прокурор протягом 2020—2021 рр. тричі письмово звертався до департаменту з вимогою надати інформацію та всі наявні підтверджуючі документи щодо охоронних заходів, які здійснені з метою утримання пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення. У відповідях департамент поінформував: незважаючи на припис про зобов’язання ТОВ укласти охоронний договір, останнє тривалий час ухиляється від виконання своїх обов’язків; фінансові санкції за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини на загальну суму 188,7 тис. грн. не сплачено.

Водночас департамент не звернувся до суду з позовами про стягнення фінансових санкцій та щодо зобов’язання про укладення охоронного договору. Тож прокурор повідомив про підготовку позову в інтересах держави.

Отже, уповноважений орган протягом 1,5 роки застосовував до відповідача недостатні та неефективні заходи, які фактично сприяють доведенню об’єкта культурної спадщини до руйнування. Це, на переконання прокурора, свідчить про бездіяльність департаменту, що є підставою для вжиття саме прокуратурою заходів представницького характеру.

З огляду на такі докази, КАС дійшов висновку, що прокурор повною мірою довів здійснення неналежним чином захисту інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини департаментом охорони культурної спадщини КМДА, що надало йому право на звернення до суду в інтересах держави із цим позовом.

Закон і Бізнес