З’ясування наявності підстав для покладення солідарної відповідальності на керівника відбувається на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство боржника.
На це звернув увагу Касаційний господарський суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у справі №904/76/21, інформує «Закон і Бізнес».
Конкурсний кредитор звернувся до господарського суду із заявою про покладення солідарної відповідальності на керівників боржника та солідарне стягнення з них і самого державного підприємства заборгованості в розмірі визнаних ухвалою суду кредиторських вимог.
Заява мотивована порушенням керівником встановленої ч.6 ст.34 КзПБ імперативної вимоги щодо звернення в місячний строк до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в разі наявності загрози невиконання грошових зобов’язань перед третіми особами.
Ухвалою суду, залишеною без змін постановою апеляційного госпсуду, в задоволенні заяви відмовлено як такої, що подана передчасно. Адже тривало попереднє засідання у справі та розпорядник майна боржника не надав суду аналізу фінансово-господарського стану боржника. Це позбавляє можливості дійти висновку про наявність підстав для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.
Натомість КГС зазначив, що за абз.2 ч.6 ст.34 КзПБ, саме суд має вирішити питання щодо наявності порушення керівником боржника імперативних вимог, визначених абз.1 цієї норми, зазначивши про це в ухвалі, що, як наслідок, є підставою для притягнення керівника до солідарної відповідальності. Тобто розгляд цього питання є обов’язком суду.
Однак суд першої інстанції наведене залишив поза увагою. Він також не врахував наявної можливості суду з огляду на положення ч.10 ст.39, ч.3 ст.44 КзПБ для дослідження і встановлення обставин загрози неплатоспроможності зобов’язати боржника чи кредитора провести аудит боржника та/або розпорядника майна, надати відомості за результатами аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника й перевірки щодо доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо.
Водночас КГС визнав правомірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що суб’єктом солідарної відповідальності є виключно керівник боржника.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!