Вартість майна, яке було виведено з активів боржника, не впливає на розмір субсидіарної відповідальності, а визначенню її розміру передує формування ліквідаційної маси.
На це звернув увагу суддя Олександр Банасько розповів про практичні аспекти розгляду Верховним Судом справ щодо притягнення до субсидіарної та солідарної відповідальності в контексті банкрутства, а також щодо інституту неплатоспроможності фізичних осіб, інформує «Закон і Бізнес».
Аналізуючи судову практику щодо інституту субсидіарної відповідальності, він зупинився, серед іншого, на визначенні її розміру. Так, у постанові КГС від 22.04.2021 у справі №915/1624/16 вказано, що розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства, за приписами абз.1 ч.5 ст.41 закону про банкрутство (до 21.10.2019), абз.1 ч.2 ст.61 КзПБ визначається як різниця між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У контексті змісту солідарної відповідальності та підстав для її покладення на керівника боржника суддя проаналізував висновки ВС, викладені, зокрема, у постанові КГС від 9.06.2022 у справі №904/76/21. У ній кредитор просив стягнути з боржника конкретно на свою користь кошти у вигляді солідарної відповідальності. Але, як акцентував О.Банасько, з урахуванням принципу конкурсного імунітету не допускається стягнення кредитором з керівника боржника грошей у рахунок індивідуального погашення заявлених вимог поза межами конкретної конкурсної процедури.
Щодо інституту банкрутства фізичних осіб він зауважив, що система врегулювання проблем заборгованості громадян — фізичних осіб орієнтована на чесних та сумлінних боржників. «Законодавство спрямовується на те, щоб допомогти таким боржникам пройти процедуру очищення від боргів, але це не є прощенням чи автоматичним звільненням від них. Таку процедуру треба заслужити», — наголосив суддя.
У таких справах одним із важливих питань є визначення поняття «член сім’ї боржника». О.Банасько навів як приклад постанову КГС від 22.09.2021 у справі №910/6639/20. В ній зазначено, що, згідно із ч.5 ст.116 КзПБ та з огляду на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників – фізосіб, до членів сім’ї такого боржника в обов’язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають із ним спільно, не пов’язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов’язків.
Детальніше про судову практикою у таких справах можна дізнатися із презентації О.Банаська.
Лекція відбулася в межах онлайн-семінару для суддів місцевих та апеляційних господарських судів «Питання процедури банкрутства у господарському судочинстві». Захід організовано Харківським регіональним відділенням Національної школи суддів.
Натисність на зображення, аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!