Якщо торги завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) не є належними та ефективними способами захисту.
На це звернула увагу Велика палата Верховного Суду в постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на Телеграм-канал судді ВС Василя Крата.
Товариство звернулося до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсними відкритих торгів (аукціону), визнання недійсним протоколу електронного аукціону та визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб’єктів господарювання. Свої вимоги обґрунтувало тим, що на момент проведення аукціону та укладення оспорюваного договору банк не мав прав вимоги за іпотечними договорами, оскільки обтяження земельних ділянок були припинені ще у 2015 році.
Суди перших двох інстанцій позов задовольнили.
Своєю чергою, ВП ВС зазначила, що правовідносини — одна з основоположних категорій права, структуру якої складають: учасники або суб’єкти правовідносин; об’єкти правовідносин та зміст правовідносин. Існування правовідносин неможливе за відсутності одного (або кількох) зі складових елементів їх структури.
За змістом п.1 ч.1 ст.512 та ст.514 ЦК, права кредитора у зобов’язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин, тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов’язанні не переходять до набувача.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали договір недійсним на підставі положень ч.1 ст.203 ЦК, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Проте, ВП зауважила, що ці положення застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб’єктного складу.
У тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб’єкт. За загальним правилом п.1 ч.1 ст.512, ст.514 ЦК у цьому разі заміна кредитора у зобов’язанні не відбувається.
Аналогічно відступлення припиненого права вимоги (тобто майнового права вимоги, якого не існує на момент укладення відповідного договору у будь-якого суб’єкта) також не створює жодних правових наслідків для особи — власника майна, яке було обтяжено іпотекою.
Тож ВП ВС скасувала попередні рішення та ухвалила нове — про відмову в позові.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Нацбанк випустив нову пам’ятну монету
10.05.2024
НБУ вніс низку пом’якшень валютних обмежень
06.05.2024
Як стягнути аліменти з безробітної особи
30.04.2024
НБУ вводить в обіг нову пам’ятну монету
26.04.2024
Нацбанк знизив облікову ставку до 13,5%
25.04.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!