Озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки її думка не завжди може відповідати її інтересам.
Про це нагадав Касаційний цивільний суд у постанові від 13.07.2022 у справі №705/3040/18, інформує «Закон і Бізнес».
Батько звернувся до суду із позовом про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів з матері дитини, яка тривалий час проживає та працює в Києві. Орган опіки та піклування підтримав таке клопотання.
Заочним рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Однак апеляційний суд скасував його, а у позові відмовив, зокрема, тому, що висновок органу опіки ґрунтується лише на поясненнях малолітньої дитини, які фактично зводяться до того, що мати не проживає разом з ними та не допомагає матеріально.
З цим погодився й КЦС, зауваживши, що ухилення від виконання обов’язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.
Апеляційний суд установив, що мати не втратила інтересу до участі у вихованні дитини, має намір на відновлення відносин з нею, адже відвідувала її кілька разів у садку, та один раз за 4 роки навчання у школі.
Відповідно до чч.2, 3 ст.171 СК дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав. Проте суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Отже, виходячи з пріоритету якнайкращих інтересів дитини, КЦС вважає, що неврахування апеляційним судом думки малолітньої дитини щодо позбавлення її матері батьківських прав є виправданим з огляду на її вік. До того ж дитина не висловила власної ствердної думки щодо необхідності позбавлення батьківських прав її матері.
Також до огляду КЦС внесено низку інших правових висновків, висловлених у справах зі спорів щодо позбавлення/ поновлення батьківських прав, оспорювання батьківства.
Так, у спорах щодо поновлення батьківських прав указано, що особа, яку позбавлено батьківських прав, має право звернутися до суду з позовом про їх поновлення. Й суди зобов’язані перевіряти, наскільки змінилися поведінка такої особи й обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав, а також думки другого з батьків та інших осіб, з якими проживає дитина, враховуючи, крім цього, інтереси і думку самої дитини, якщо вона її може висловити.
У спорах щодо встановлення/ визнання батьківства акцентовано, що чоловік, який не знав про своє батьківство тривалий час та не реалізовував свої права на судовий захист протягом року від дня народження дитини, має право в межах одного року від дня, коли він дізнався про своє батьківство (ч.2 ст.129 СК), звернутися до суду з позовом про визнання батьківства.
У спорах щодо виключення запису про батьківство зазначено, що в разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження, а в іншому випадку — відмовляє в задоволенні позову.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Папа римський закликав заводити більше дітей
11.05.2024
Як усиновити дитину під час війни
17.04.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!