Незабезпечення позову про визнання недійсними договорів не ускладнить виконання рішення суду в разі його задоволення. Адже таке рішення не підлягатиме примусовому виконанню.
У справі №638/20248/19 позивачка вимагала визнання недійсними договорів купівлі-продажу та іпотеки. Адже особа, використовуючи раніше надану йому довіреність, продав належні їй нежитлові приміщення своїй матері. Остання передала нерухомість в іпотеку.
Оскільки існує загроза, що спірне майно буде повторно перепродане з метою утворення ланцюга добросовісних набувачів, позивачка просила накласти заборону на відчуження нерухомості. Суд першої інстанції цю заяву задовольнив, із чим погодився й апеляційний суд.
Натомість Касаційний цивільний суд звернув увагу на те, що предметом позову в цій справі є позовні вимоги немайнового характеру. У разі задоволення позову рішення суду не підлягатимуть примусовому виконанню. Тож суди помилково вважали, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення.
Відповідно, такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного права та не є сумірним із заявленими вимогами. Отже, КЦС скасував попередні рішення та відмовив у забезпеченні позову.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!