Магічна сила петиції

Розстріляти голову комітету чи ліквідувати суд: що може зробити гарант на прохання 25000 громадян?

Головне — унести законопроект, а підстави для нього самі знайдуться. Саме цим керуються суб’єкти подання. Серед них не лише народні депутати, а й глава держави. В Україні вводиться нова практика — ліквідовувати суди за петиціями.

Терористам — зась!

Першим на майже п’ятигодинному засіданні Комітету Верховної Ради з питань правової політики розглядали проект «Про внесення зміни до статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України» (№5410). Як повідомив представник Служби безпеки Олександр Карпенко, ідеться про заборону в’їзду на територію України іноземцям та особам без громадянства, стосовно яких є підозри в причетності до терористичних організацій, а також які можуть підривати національну безпеку. За словами О.Карпенка, існує практика, за якою суд задовольняє позови таких осіб. Зокрема, для того, щоби вони мали можливість бути присутніми під час розгляду їхньої справи в суді.

Народний депутат Сергій Власенко поцікавився: скільком особам на цих підставах заборонили в’їзд в Україну протягом останнього часу та щодо скількох із них були відкриті кримінальні справи чи передані матеріали до суду? Представник СБУ статистику не навів, хоча зазначив, що лік іде на сотні.

«Ви хочете отримати позасудовий механізм, а мене такі механізми завжди напружують. У дилемі «національна безпека чи права людини» я обираю права людини», — підсумував С.Власенко.

У свою чергу голова Ради суддів Богдан Моніч зазначив, що РСУ не заперечує проти прийняття такого проекту. Однак особисто йому не відома широка практика щодо забезпечення судом такого роду позовів. За 2020—2021 рр. жодного такого рішення немає.

Народний депутат Олег Макаров припустив: мабуть, щось незвичайне відбулося, що цілий проект для цього з’явився. Вочевидь, таким механізмом скористалася страшна людина, і державі було завдано шкоди. Він попросив би не забирати час на ініціативи, покликані виправити поодинокі випадки.

Зрештою після обговорення члени комітету проголосували позитивно за даний проект. Однак чекають на наступний його розгляд чіткої статистики, яка вказала б на його доцільність.

45 — не вирок

Нову хвилю дискусій викликав розгляд законопроекту «Про паспорт громадянина України у формі книжечки» (№3986), що перебуває на стадії підготовки до розгляду в першому читанні.

Представник Державної міграційної служби Максим Соколюк запропонував забути про старі паспорти. Він навів статистику, згідно з якою за 2019—2020 рр. за фактом підробки цього документа відкрито 17 тис. справ.

Член комітету Володимир Ватрас зауважив, що норми даного проекту видаються дискримінаційними. Адже, виходить, що безстроково користуватись паспортом у формі книжечки зможуть лише ті, кому на момент прийняття закону виповниться 45 років.

С.Власенко поцікавився, скільки коштує виготовлення пластикового паспорта, і, дізнавшись про ціну в 340 грн, зазначив: виходить, що в громадян з’являється нове обтяження у вигляді обов’язку піти і купити а держави «пластик», коли виповниться 25 чи 45 років, бо паперовий стає недійсним.

«Слава Богу мені вже трішки більше 45 років, а якби було 44? Я за цим проектом дискримінований, але в позитивну сторону», — саркастично додав С.Власенко. Крім цього, в чипі є вся інформація, а це порушення приватності. Але зрештою проект таки отримав схвальну більшість голосів і дороговказ.

Наступним розглядався проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що належать дітям та підопічним особам)» (№ 5229).

Член комітету Ігор Фріс, який є його автором, зазначив, що ідея такої ініціативи виникла в нього за час роботи приватним нотаріусом. Адже закон містить винятки щодо певних правочинів, яких реєстрація яких не потребує попередньої згоди органів опіки та піклування. Його проектом пропонується встановити таку вимогу, аби недобросовісні батьки не могли укладати правочини, що шкодять інтересам дитини. А для цього внести зміни не тільки в Цивільний та Сімейний кодекси, а й в спеціальні закони, як от наприклад, «Про охорону дитинства».

Утім, хоча проект доволі спірний і, як з’ясувалося, Міністерство юстиції його не підтримує, члени комітету… одноголосно підтримали колегу. Напевне, вирішивши, що йому видніше.

За вказівкою жезлу

Після недовготривалого розгляду ще кількох проектів, народні обранці перейшли до президентської ініціативи, а саме проекту закону «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (№5369). Представити «політичну бомбу» надали можливість заступнику голови Офісу Президента Андрію Смирнову.

Той поспішив сам собі поставити питання і надати на них відповіді. По-перше, він акцентував увагу на тому, що законом не встановлено, в який саме спосіб мають процедурно відбуватися консультації щодо таких питань із Вищою радою правосуддя. Однак вони відбувались із 2017 року. Він нагадав, що 26.12.2017 ВРП підтримала утворення міських окружних судів.

Водночас 30.07.2020 було оприлюднено електронну петицію, яку підтримало понад 25 тис. громадян України. Спираючись на неї, у листопаді 2020 року до ВРП було скеровано лист щодо можливих шляхів реалізації такої «думки народу». діяльності. Своєю чергою, у ВРП наголосили, що подальша дискусія має відбуватись за участі широкого загалу професійної спільноти. Невдовзі від Ради надійшов висновок, в якому проект не отримав підтримки із посиланням на заблоковану роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, без якої неможливе переведення суддів у випадку ліквідації ОАСК.

«Ми всі бачили багато новин, в яких згадувався цей суд. Верховний Суд збирав Пленум, щоб нагадати деяким суддям ОАСК про присягу», — підсумував свій виступ А.Смирнов.

Водночас представники ВРП зазначили, що поділяють позицію Президента щодо відновлення та підвищення довіри до судової гілки влади. Однак не бачать належного обґрунтування щодо втрати довіри до всього колективу суду, а це 49 осіб. І загалом ідеться про створення правового конфлікту.

С.Власенко зазначив, що мета цього проекту — не покращення доступу до правосуддя, і це визнавав Президент. «Мета єдина — відсторонити від здійснення правосуддя голову та інших суддів, щодо яких ведеться слідство. Саме через них хочуть розламати весь суд», — наголосив С.Власенко. Тож він закликав розв’язувати проблему в межах кримінального права. «А якщо 25 тис. голосів набере петиція, щоб розстріляти голову нашого комітету?» — задав риторичне питання С.Власенко, чим розсмішив самого потенційного «страченого».

Крім того, нардеп звернув увагу, що вочевидь, Президент жодних консультацій із ВРП не проводив. Йдеться лише про два листи А.Смирнова на вул.Студентську. А це не те саме, чого вимагає ст.125 Конституції. Утім, нардеп, вочевидь, не знав, що у ВРП «підметушилися» й того ж дня надали консультативний висновок щодо проекту №5369. Тобто формально конституційні вимоги виконані.

На думку Сергія Демченка, Президента просто підставляють його помічники, тож він закликав бути стримуючим фактором і не підставляти гаранта усім парламентом. Окрім цього, нардеп зауважив, що цим проектом глава держави вирішує не свої проблеми: «Навіщо Президенту брати на себе функції прокурора?»

Однак пропозиції перенести розгляд чи відправити проект у підкомітет з питань конституційності не набрали необхідної кількості голосів. Хоча обидві були підтримані 8 голосами «за».

Своєю чергою А.Костін назвав петицію вагомою підставою в такому випадку, чим виступив своєрідним регулювальником на перехресті думок і запропонував проголосувати за включення проекту до порядку денного сесії. Сигнал розпізнали, і більшість знову продавила сумнівну ініціативу Президента. А далі комітет утратив кворум…

Отже, навіть якщо у монобільшості і не вистачить власних рук для підтримки цього проекту, вочевидь, знайдуться ті фракції та групи, які не проти звести рахунки з ОАСК. Й фактично буде створена ще одна негласна підстава для ліквідації будь-якого суду, чиї рішення не до вподоби владі чи 25 тис. громадян.