Гра в санкції ризикує підірвати основи державності — екс-омбудсмен Лутковська

Санкції проти громадян та юридичних осіб, які останнім часом запроваджує РНБО проти своїх же громадян, без будь-якого судового контролю, на перший погляд виглядають як порушення презумпції невинуватості.

З цією думкою погоджується адвокат, уповноважена Верховної Ради з прав людини (2012—2018 рр.), заслужений юрист України Валерія Лутковська. «Я не можу не погодитися з тим, що мова дійсно йде про порушення презумпції невинуватості», — сказала вона у коментарі виданню «Закон і Бізнес».

Також екс-омбудсмен наголосила, що «не зрозумілий сам механізм застосування санкцій до громадян України. Адже щодо як громадян, так і юридичних осіб у країні існує інститут притягнення до відповідальності через рішення суду», — зауважила екс-омбудсмен.

До того ж В.Лутковська вказала, що позасудовий механізм, який використовується, викликає «відразу подив, а потім розчарування — насамперед у РНБО як інституції».

Також вона висловила сумнів щодо того, чи ризикне судова гілка влади виступити проти такого позасудового санаційного списку, і відповідно визнати невинуватими цих осіб у разі, якщо для цього будуть підстави. «Тож тепер, як я розумію, судова гілка влади вже буде змушена діяти в тих межах, які задані рішеннями РНБО, а це, відповідно, вже порушує питання незалежності суду та права на справедливий судовий розгляд, гарантований ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», — сказала В.Лутковська.

На додачу, таку гру в санкції адвокат уважає небезпечною, оскільки існує ризик підриву основ державності. «На кону — довіра до судової гілки влади. До того ж мова йде про персональні права людини. Натомість ні люди, проти яких введені ці санкції, ні суспільство не розуміють чітких причин та мотивів. Питань більше ніж відповідей. Права людини порушені. Інше питання, чи можна в цьому випадку сподіватися на належний судовий контроль... Втім, надія помирає останньою», — сказала вона.

Також В.Лутківська відзначила: «якщо постраждалі особи дійдуть до Європейського суду з прав людини, то державі доведеться думати не лише як сплатити суму справедливої сатисфакції, а й про те як змінити законодавство та відновити порушене право. Втім, варто пам’ятати, що спір у ЄСПЛ — це забіг на довгу дистанцію, а тому деякі негативні наслідки виправити не вдасться», — підсумувала екс-уповноважена з прав людини. 

Закон і Бізнес