Солдат спить — служба іде

Бійця, котрий перехилив чарчину, врятує від відповідальності малозначність скоєного

Найчастіше на заваді притягненню до відповідальності військовослужбовця-правопорушника стає недбалість або затримка при складанні протоколу уповноваженим органом. На це звернено увагу в узагальненні практики розгляду місцевими судами військових адміністративних правопорушень, підготовленого в Апеляційному суді Чернігівської області.

Задум законодавця

Узагальнення охоплює період із січня до серпня 2017 р. Проаналізовано практику розгляду адміністративних справ, про які йдеться в гл.13-Б «Військові адміністративні правопорушення» Кодексу про адміністративні правопорушення.

Закріплення в КпАП окремої глави вимагає від посадових осіб, уповноважених складати протоколи про такі правопорушення, та від судів дотримання процедур, передбачених адміністративним процесом. Практичні питання в частині підготовки справи про військове адмінправопорушення до розгляду та прийняття рішення розглянуто з урахуванням особливого статусу суб’єкта, який вчинив такий проступок (військовослужбовець або прирівняна до нього особа), а також суспільної небезпечності дій.

Слухання справи повинне відбуватися з дотриманням законності на засадах рівності громадян (ст.248 КпАП), відкритості (ст.249 КпАП) з урахуванням процесуального статусу учасників провадження. Етап підготовки до розгляду справи суддя розпочинає, керуючись вимогами ст.245 КпАП, на що звернено увагу в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» від 11.06.2004 №11.

Згідно з вимогами ст.280 КпАП суддя зобов’язаний з’ясувати:

• чи було вчинено протиправне діянні;

• чи винна особа в його вчиненні;

• чи підлягає вона адмінвідповідальності;

• чи є обставини, що обтяжують або пом’якшують відповідальність;

• чи заподіяно майнову шкоду;

• інші обставини, які впливають на об’єктивний розгляд справи та прийняття рішення.

Для прикладу, Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (п.3 розд.2), передбачає широкий перелік вимог, які потрібно виконувати, складаючи відповідний протокол про адмінправопорушення.

Згідно зі ст.35 КпАП існує 6 обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, тобто існує їх чіткий перелік. Це викликано тим, що:

• облік передбачених у кодексі обтяжуючих обставин сприяє об’єктивнішій оцінці протиправних дій чи бездіяльності;

• наявність конкретизованих обтяжуючих обставин забезпечує загальне й індивідуальне запобігання вчиненню адмінправопорушень;

• правопорушення вчиняє спеціальний суб’єкт (у даному випадку — військовослужбовець та інші прирівняні до нього особи);

• окремі обставини, що обтяжують учинення адміністративно караних дій, визначені додатковими характеристиками (перебування в стані сп’яніння).

Складання протоколу

До обставин, що характеризують адмінправопорушення, належать:

• продовження протиправної поведінки;

• втягнення неповнолітнього в правопорушення;

• вчинення правопорушення групою осіб.

Обставинами, які характеризують ситуацію, можуть бути стихійне лихо або інші надзвичайні обставини. Для військового адмінправопорушення обтяжуючою обставиною є вчинення протиправних дій під час несення прикордонної служби та виконання інших військовослужбових завдань.

Важливим є етап установлення фактичних обставин. Його сутність полягає в діях, спрямованих на збирання доказів, які підтверджують або спростовують винуватість у вчиненні правопорушення.

Фактичні обставини діяння можна поділити на 2 групи:

• ті, що мають безпосереднє значення для вирішення питання про наявність або відсутність складу правопорушення;

• ті, що за замежами складу правопорушення, але мають значення для індивідуалізації відповідальності.

Вони можуть бути встановлені різними способами:

• опитуванням осіб, котрі володіють інформацією, яка має значення для справи (правопорушники, потерпілі, свідки, експерти);

• проведенням експертизи;

• освідуванням;

• вилученням документів;

• знаходженням речових доказів на місці вчинення правопорушення;

• оглядом тощо.

Всі встановлені обставини фіксуються у відповідних процесуальних документах: поясненнях, висновках, актах, протоколах. На цьому завершується етап установлення фактичних обставин.

Етап процесуального оформлення результатів розслідування починається з аналізу зафіксованих у перелічених документах обставин і завершується складанням протоколу про адмінправопорушення уповноваженою на те особою (ст.255 КпАП). Саме протокол є процесуальним документом, що фіксує закінчення розслідування.

Протокол про адмінправопорушення не належить до документів довільної форми, а встановлює обов’язковий перелік відомостей та атрибутів, які повинні в ньому міститися. Підставою для складання протоколу є достатні дані, які свідчать про наявність у діянні особи ознак правопорушення.

Такий протокол, як правило, складають негайно після затримання правопорушника. Проте в деяких випадках потрібно з’ясувати додаткові обставини вчинення протиправних дій чи бездіяльності (наприклад, у разі знищення або пошкодження військового майна — ст.172¹² КпАП), коли виникає потреба в проведенні адмінрозслідування вчинених протиправних дій чи бездіяльності особи. У такому разі протокол складають після вчинення необхідних у конкретному випадку процесуальних дій.

З урахуванням того що протокол про адмінправопорушення надсилається для розгляду в 3-денний строк (ст.257 КпАП), в окремих випадках протокол оформляється впродовж двох днів. Складання протоколу з порушенням строків є підставою для визнання його недійсним, а справа може бути припинена.

Відкладення без наслідків

Розгляд справи про адмінправопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу. Сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце цієї процедури є одним із важливих елементів підготовки до слухання. Належне сповіщення особи, щодо якої здійснюється провадження, передбачає вручення повістки не пізніше як за 3 доби до дня розгляду справи (ст.277² КпАП).

У ст.276 передбачено слухання такої справи за місцем учинення правопорушення. Місцем учинення військових адмінправопорушень можна вважати розташування військової частини, військового об’єкта (на умовах постійної дислокації військового підрозділу). Додаткового пояснення потребує ситуація, коли особовий склад в/ч виконує завдання за межами її постійної дислокації. Труднощі з належним сповіщенням, які виникають у військовослужбовця, котрого обвинувачують у вчиненні адмінправопорушення, не повинні мати для нього негативних наслідків. Відкладення розгляду справи має бути зафіксоване в протоколі про адмінправопорушення.

Випити й розкаятись

Згідно з інформацією щодо кількості адмінправопорушень, учинених військовослужбовцями, у провадженні місцевих судів Чернігівської області за вказаний період перебувало 639 справ стосовно 639 осіб.

Найбільша кількість справ пов’язана з:

• розпиванням алкогольних, слабоалкогольних напоїв (ст.172²⁰);

• порушенням правил несення прикордонної служби (ст.172¹⁸);

• недбалим ставленням до військової служби (ст.172¹⁵);

• самовільним залишенням військової частини або місця служби (ст.172¹¹).

Судам необхідно звертати увагу на з’ясування питань:

• чи було наявне правопорушення, за яке особу притягують до відповідальності;

• чи містить діяння склад правопорушення, відповідальність за яке передбачено законом;

• чи є особа винною в його вчиненні;

• чи належить вона до суб’єктів цього правопорушення;

• чи не містить правопорушення ознак злочину;

• чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.

Військові правопорушення характеризуються наявністю умисної форми вини, і суди при розгляді справ повинні встановити її наявність. Значну кількість проваджень закривають за відсутністю в діях особи складу адмінправопорушення, у зв’язку з малозначністю скоєного та у зв’язку із закінченням строку накладення адмінстягнення.

Прикладом може слугувати постанова Новозаводського районного суду м.Чернігова, якою провадження у справі було закрито у зв’язку з відсутністю в діях особи складу адмінправопорушення, кваліфікованого за ч.2 ст.172¹⁵ КпАП. Складаючи протокол, компетентний орган переплутав частини статті. А суд не наділений повноваженнями змінювати кваліфікацію діянь особи, визначену в протоколі про адмінправопорушення.

Ще одним прикладом є постанова Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області, якою було закрито провадження стосовно військовослужбовця. Установлено, що він розпивав алкогольні напої в період звільнення поза межами військового містечка. Однак після розпивання алкогольних напоїв і до виявлення цього факту безпосереднім начальником військовослужбовець жодних обов’язків служби не виконував.

Також постановою Новгород-Сіверського районного суду закрито провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.172¹⁸ КпАП. Як убачалося з протоколу, крім розпивання алкогольних напоїв, інших порушень правил несення прикордонної служби військовослужбовець не вчиняв. Він уживав спиртні напої на території військового об’єкта, і ці дії містять ознаки правопорушення згідно зі ст.172²⁰ КпАП, але не могли розглядатися як правопорушення відповідно до ст.172¹⁸. Така обставина виключала наявність у діях складу адмінправопорушення, караного згідно зі ст.172¹⁸.

Постановою Новозаводського районного суду військовослужбовця, який прибув на службу в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги стст.13, 16, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних сил, наказ голови Адміністрації Держспецтрансслужби «Про вжиття заходів стосовно попередження негативних наслідків тютюнопаління й алкоголізму» від 16.02.2017 №59, було звільнено від адмінвідповідальності, передбаченої ч.1 ст.172²⁰ КпАП. Підставою стала малозначність. Обмежившись усним зауваженням, провадження у справі закрито. Вирішуючи питання про накладення адмінстягнення, суд урахував ступінь вини, обставини вчиненого правопорушення, яке на час розгляду справи не становило великої суспільної небезпечності, не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам чи конкретним громадянам. Також було встановлено вік та особу порушника, факт його перебування на військовій службі, участь у бойових діях, перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність. Ураховано й таку обставину, що пом’якшує відповідальність, як щире каяття.

Судді в усіх випадках реагують на неналежно складені протоколи про адмінправопорушення. Не було жодного випадку, коли б до відповідальності притягували осіб, які не є суб’єктами військових правопорушень або вчинили діяння, що не належать до останніх.

Випадків необґрунтованого звільнення винуватців від адмінвідповідальності протягом названого періоду не зафіксовано.

Пропущення строків

При вивченні матеріалів справ та оцінці фактів установлено, що до основних причин пропуску строків накладення адмінстягнень, які полягають у сукупності умов, що призводять до затягування розгляду справи про адмінправопорушення, належать:

• несвоєчасне направлення матеріалів справи про вчинення адмінправопорушення в суд;

• неналежна підготовка матеріалів про вчинення адмінправопорушення уповноваженими органами (посадовими особами) та повернення судом справ на дооформлення (доопрацювання);

• відкладення розгляду справи у зв’язку з неявкою учасників процесу.

На підтвердження викладеного наводиться кілька прикладів.

Так, постановою Городнянського районного суду провадження у справі про адмінправопорушення за ч.1 ст.172²⁰ КпАП закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адмінстягнення. Установлено, що 6.04.2017 порушник був виявлений під час виконання обов’язків військової служби в нетверезому стані. Убачалося, що з Чернігівського прикордонного загону матеріали справи до суду надійшли 21.06.2017, у цей же день призначено справу до розгляду на 4.07.2017. У справі оголошено перерву до 5.07.2017 для залучення захисника та виклику свідків. За клопотанням захисника було оголошено перерву 7.07.2017 для надання як доказу графіка чергування порушника за квітень 2017 р.

Оскільки на момент розгляду адмінпротоколу пройшло понад 3 місяці від його складання, від захисника надійшло клопотання про закриття провадження у зв’язку із закінченням строків притягнення особи до адмінвідповідальності. Провадження було закрито.

Постановою Городнянського районного суду провадження у справі про правопорушення за ч.1 ст.172¹⁸ КпАП закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адмінстягнення. Убачалося, що з Чернігівського прикордонного загону матеріали до суду надійшли 18.05.2017, у цей же день призначено справу до розгляду на 31.05.2017. Постановою суду від 31.05.2017 справу повернуто для належного оформлення до прикордонного загону, оскільки в протоколі не зазначено частини ст.172¹⁸ КпАП, згідно з якою кваліфіковано дії порушника, а тому суд був позбавлений можливості розглянути справу по суті та прийняти обґрунтоване рішення.

Із загону матеріали справи до суду надійшли 19.06.2017, у цей же день призначено справу до розгляду на 29.06.2017. Суд дійшов висновку, що в діях військового вбачалися ознаки адмінправопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.172¹⁸ КпАП, але, оскільки з моменту вчинення правопорушення минуло більше ніж 3 місяці, суд провадження у справі закрив у зв’язку із закінченням строків накладення адмінстягнення.

Також постановою Ріпкинського районного суду закрито провадження у справі про притягнення військовослужбовця до адмінвідповідальності за ст.172¹⁸ КпАП у зв’язку із закінченням строків для накладення стягнення. З матеріалів справи вбачається, що правопорушення було вчинено 18.10.2016, а папери надійшли до суду лише 31.01.2017, тобто після закінчення строків, визначених ст.38 КпАП, для накладення адмінстягнення.

За аналогічних підстав постановою Ріпкинського районного суду було закрито провадження у справі відносно жінки-військовослужбовця, щодо якої 19.07.2017 було складено протокол за ч.2 ст.172¹⁵ КпАП за вчинення дій 24.04.2017. Справа надійшла до суду тільки 24.07.2017.