Підпис он-лайн

Оформлення правочину через Інтернет, без відвідання банку скоротить час, але збільшить ризики

Парламентарі хочуть спростити відносини між банками та їхніми клієнтами — дозволити укладення електронних договорів без підпису документа на папері. Експерти побоюються, що «покращення» настане швидше для шахраїв, аніж для громадян.

Автограф не потрібен

Група народних депутатів вирішила спростити доступ громадян до банківських послуг і зареєструвала в парламенті проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо укладення договорів у вигляді електронного документа» (№6028). Його передано на розгляд профільного комітету Верховної Ради. Пропонується дозволити укладати електронні договори з банками з використанням електронного підпису і без нанесення на паперові носії зразків підписів сторін.

Автори зазначають, що чинна ст.207 ЦК «Вимоги до письмової форми правочину» досить загальна. І хоча вона дозволяє використовувати електронні носії для здійснення правочинів, однак для цього все одно потребується нанесення на паперові носії зразків підписів клієнтів. Це, у свою чергу, унеможливлює укладення договорів без фізичної присутності таких осіб, що спричиняє витрати часу та ресурсів на дорогу тощо.

У пояснювальній записці до проекту говориться, що застосування електронних носіїв обмежується недосконалою техніко-юридичною конструкцією ч.3 ст.207 ЦК, згідно з якою здійснення правочинів, договорів на електронних носіях із дотриманням усіх необхідних обов’язкових реквізитів, установлених законодавством, можливе після нанесення на паперові носії зразків відповідних аналогів власноручних підписів сторін таких договорів. Тому передбачається, зокрема, доповнити ст.55 закону «Про банки і банківську діяльність» нормою, відповідно до якої фінансова установа може вчиняти правочин в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису в усіх випадках, якщо це прямо не заборонено чинним законодавством. Ідеться, зокрема, про кредитний договір, договір банківського вкладу, договір банківського рахунка.

Крім того, ст.207 ЦК також доповнюється положенням, відповідно до якого використання при вчиненні правочинів електронного цифрового підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін. Передбачені відповідні зміни й до Господарського кодексу.

Без верифікації ніяк

Утім, правники побоюються, що значне спрощення процедури укладення договорів із банками може призвести до зловживань. Крім того, без оригіналу підпису на паперовому носії постраждалим від шахрайства важче буде доводити свою правоту в судах, адже невідомо, які докази визнаватимуться.

Тут можна згадати нещодавні значні спрощення в процедурі реєстрації корпоративних прав і нерухомості, що призвело до розквіту рейдерства та шахрайства. Відтак терміново довелося повертатися до нотаріального посвідчення підписів на установчих документах тощо. При цьому в Міністерстві юстиції, яке було автором закону про дерегуляцію реєстраційних процедур, визнали, що країна до такого спрощення наразі не готова. А багатьом підприємцям таке «полегшення» ведення бізнесу принесло тільки серйозні проблеми.

Банкам у будь-якому випадку необхідно ідентифікувати клієнта відповідно до законодавства про запобігання відмиванню грошей. Та й самі фінансові установи в цьому зацікавлені, аби убезпечити себе від проблем, які можуть мати згодом у судах. Отже, припускають правники, для власноручного підпису документів або ідентифікації особи в інший спосіб клієнтам усе одно доведеться відвідувати відділення фінустанов.

Це фактично суперечить заявленій авторами проекту меті. Натомість в українських реаліях може створювати додаткові ризики як для громадян, так і для банків.

Цифровий підпис — широке поняття

Навряд чи така ініціатива сподобається й Національному банку, податківцям, іншим органам влади. Адже вони зацікавлені в отриманні якомога більшого обсягу інформації про власників рахунків, рух коштів тощо. Натомість цифровий підпис може її обмежити.

Проект передбачає, що електронний цифровий підпис є одним з видів електронного підпису, а випадки використання ЕЦП та іншого електронного підпису мають бути встановлені законом, іншими актами цивільного законодавства або за письмовою згодою сторін.

Водночас про те, що саме може вважатися електронним підписом, відмінним від ЕЦП, не сказано. Можна припустити, що під цю категорію підпадає скан власноручного підпису особи, інформація про особу з її контактами, за аналогією з підписом, що використовується в електронних листах. Наприклад, в електронній торгівлі застосовуються коди, підтверджуючи які особа приймає умови договору. Щоправда, відповідно до проекту для укладення господарських договорів передбачене використання виключно цифрового підпису.

Експерти не заперечують необхідності рухатися в загальносвітовому тренді. Однак з огляду на специфіку нашої країни, зокрема рівень корупції та злочинності, неефективність правоохоронної системи, низький рівень життя населення тощо прийняття подібних законодавчих норм може призвести до негативних наслідків.

ОПИТУВАННЯ «ЗіБ»

Чи не призведе спрощення в укладанні банківських договорів до зловживань та ускладнень із доказами в разі виникнення спору?

Гліб СЕГИДА, 
керуючий партнер ЮФ Pravovest:

— Уже зараз банки оформлюють для своїх клієнтів кредитні та депозитні договори за допомогою систем дистанційного обслуговування клієнтів (інтернет-банкінгу). Яким чином це виглядає? Особа відвідує відділення банку для відкриття першого рахунку, а далі використовує для операцій свій електронний підпис (логін і пароль до системи, верифікація — за номером мобільного телефону).

У пропонованому законопроекті не йде мова про відміну необхідності верифікації клієнта. Зокрема, банк повинен провести ідентифікацію клієнта у випадку відкриття рахунку або оформлення кредитного договору (ст.64 закону «Про банки і банківську діяльність»).

Правовідносини, що виникають під час відкриття поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземній валюті суб’єктам господарювання, регулюються інструкцією НБУ №492. Цим підзаконним актом установлено вимоги щодо ідентифікації та верифікації клієнтів (представників клієнтів) банку під час відкриття рахунків.

Таким чином, фінансові установи й надалі повинні будуть проводити ідентифікацію клієнтів. Вони й самі зацікавлені в недопущенні таких проблем, аби не стикатись із позовами або «фродом» (операціями шахраїв, які діють під виглядом інших людей для оформлення договорів на інших осіб і привласнення коштів).

Артем ПАСЬКО, 
адвокат АФ «Династія»:

— Коли розглядаємо проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо укладення договорів у вигляді електронного документа» (№6028), треба мати на увазі, що ми рухаємося до європейської системи дистанційного укладення договорів. Головна мета нововведень — спрощення процедури здійснення правочину (в цьому випадку з банками) завдяки використанню електронного підпису й подальшої відмови від паперових носіїв.

В ідеалі — це гарні й потрібні зміни, однак не забуваймо, в якій країні ми живемо. На жаль, вітчизняній банківській системі дуже далеко до європейської, і саме тому, на мою думку, реалізація запропонованих новацій призведе лише до зловживання та махінацій.

Нині в Україні й так іде дуже складна боротьба з корумпованою банківською системою, коли навіть гроші, які перебувають на депозиті, зберегти іноді досить проблематично. Підроблення документів, укладення додаткових угод, угод поруки без будь-якої згоди, продаж електронних ключів клієнтів із подальшим їх звинуваченням у неналежному зберіганні — все це тільки крихти тієї масштабної шахрайської схеми, яка використовується співробітниками банків.

Тому відповідь щодо нововведень є очевидною: вони не на часі. На жаль, ми ще не доросли до таких корисних змін. Існує велика ймовірність того, що їх упровадження потягне за собою лише збільшення кількості спорів, докази в яких буде шукати ще складніше.

Віталій ПАЦЮК, 
адвокат, партнер юридичної компанії «КПД Консалтинг»:

— Вивчивши чинні положення стст.205 і 207 ЦК, можна зробити висновок, що електронна форма є складовою письмової. Електронний правочин — це звичайний письмовий правочин, в якому просто змінили носій — з паперового на цифровий. У той же час одразу постає запитання: чи буде укладено договір, якщо волевиявлення сторін зроблено усно під час відео- або аудіоконференції, що було зафіксовано відео- або аудіофайлом?

Сьогодення чекає більш детального визначення, що ж насправді означає здійснити електронний правочин: чи це спеціальна процедура формування документів, чи застосування електронних засобів зв’язку при фіксації волевиявлення сторін, чи, можливо, просте вчинення правочину без його роздруківки на папері?

А може, навпаки, це одночасна фіксація в електронній формі і змісту правочину, і волевиявлення сторін, і неважливо, в якій це формі здійснено: письмовій чи усній. Запропонований проект покликаний внести більше ясності в деякі із цих питань.

Найбільша проблема, яка може залишити ці норми на папері, криється в обов’язковій ідентифікації банками своїх клієнтів з метою дотримання законодавства про запобігання та протидію легалізації доходів. Тобто банку буде необхідно не тільки отримати цифровий підпис клієнта, а й документи щодо його ідентифікації, визначення реальних цілей таких операцій та фізично перевірити: це безпосередньо ця особа чи ні.

Ігор КРАВЦОВ, 
керівник судової практики ЮФ N&D:

— Унесення змін, запропонованих законопроектом №6028, матиме позитивний вплив на економічні процеси в державі відразу з кількох боків. Перш за все, оскільки головною функцією підпису є підтвердження волевиявлення сторони договору на його укладання, електронний цифровий підпис (при належному дотриманні правил користування ним) зможе дати значно вищий ступінь захисту справжності підпису, ніж підпис, виконаний власноручно.

Існування ризиків, пов’язаних із застосуванням електронних цифрових підписів, заперечувати не варто, проте консервативний підхід у цьому питанні жодних чином не виключить уже багато років існуючих ризиків підробки власноручно здійснених підписів. У той же час запровадження електронних цифрових підписів може стати одним із дієвих механізмів запобігання ризикам у вказаній площині.

Крім того, запропоновані зміни гармонійно кореспондують із недавно внесеними змінами до закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо дозволу складання первинних бухгалтерських документів у електронній формі та можуть створити суттєве підґрунтя для розвитку економіки держави в галузі захисту інформації із залученням новітніх технологій.