Перевіривши нові редакції порядків перевірки декларацій та способу життя посадових осіб, доопрацьовані НАЗК, Мін'юст заявляє, що у документах з'явилися нові помилки та не враховані попередні зауваження.
Як повідомили виданню «Закон і Бізнес» у прес-службі Міністерства юстиції, за 15 днів буде прийняте одне з трьох можливих рішень: зареєструвати порядки, повернути на доопрацювання, відмовити у реєстрації з відповідною мотивацією.
Як зауважили у Мін'юсті, за даними попереднього аналізу отриманих документів, Національне агентство із питань запобігання корупції під час підготовки нової редакції Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку здійснення моніторингу життя особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, знову проігнорувало зауваження Міністерства юстиції.
Зокрема, Закон «Про запобігання корупції» передбачає, що перевірки має проводити виключно НАЗК як колегіальний орган, або його окремі члени, але за дорученням НАЗК. Натомість, відповідно до запропонованих порядків, НАЗК наділяє правом починати і закінчувати перевірки всіх своїх уповноважених осіб, хоча такого права законодавством їм не надано. Порядок, як і будь-який інший підзаконний акт, не може розширювати положення закону чи змінювати їх у будь-який спосіб.
Також важливим пунктом зауважень, які не були враховані, є те, що запропоновані документи не містять положень щодо інформування особи, стосовно якої проводиться перевірка, про початок та закінчення відповідних дій. Так само не прописано вимогу щодо можливості використання лише достовірної інформації, на підставі якої проводиться перевірка та встановлюються порушення чиновників. Це створює ризик, коли основою для перевірки буде спотворена чи явно брехлива інформація, яку в подальшому легітимізує перевірка.
Міністерство підкреслює, що НАЗК, як у старих, так і нових варіантах порядків, обмежилося набором декларативних принципів, які не мають регуляторної сили і не містять умов свого застосування; зазначені принципи неможливо застосувати у випадку відсутності чи суперечності спеціальних норм. Відомство наголошує, що нормативно-правові акти у принципово новій сфері регулювання повинні містити загальні положення та принципи, які мають бути придатні компенсувати пробіли нормативного регулювання, застосовуватись у випадках суперечливості норм, чого вкрай важко уникнути на початковому етапі регулювання нових суспільних відносин (в тому числі, перевірок декларацій та способу життя чиновників).
У Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації чітко прописано лише один з напрямків перевірки – достовірність задекларованої інформації. При цьому Закон «Про запобігання корупції» передбачає наявність ще трьох напрямків повної перевірки – точність оцінки, наявність конфлікту інтересів, ознаки незаконного збагачення – які лише поверхнево не згадуються у запропонованому тексті. У зв’язку з цим, неврегульовані напрямки перевірки не будуть працювати на практиці, натомість, декларація за наслідками перевірки вважатиметься такою, що пройшла всі складові повної перевірки, що фактично може узаконити латентні правопорушення.
Окрім того, останні надіслані варіанти порядків містять норми, стосовно яких у спеціалістів Міністерства юстиції виникли нові зауваження.
Мін'юст зазначає, що НАЗК частково врахувало зауваження щодо необхідності визначення чітких строків проведення перевірок. Вони визначили, що таким строком є 180 днів з можливістю продовження перевірки ще на 180 днів. На думку міністерства — це неприпустимо широкі строки, з огляду на той факт, що всі державні органи мають надати агентству інформацію протягом 10 днів.
Окрім того, можливість призупиняти процес перевірки на невизначений строк може призвести до того, що перевірка триватиме нескінченно. Такий підхід негативно відображається на правах суб’єктів декларування і порушує принципи захисту прав людини.
Інші два принципові пункти зауважень Мін'юсту стосуються визначень, які використовуються у Порядку моніторингу життя особи. Зокрема, замість прописаного у законодавстві терміну «рівень життя» використовується поняття «спосіб життя». При цьому, далі у тексті ці поняття ототожнюються. Окрім цього, відповідно до затвердженого НАЗК тексту, порядок спрямований на дослідження «невідповідності способу (рівня) життя суб’єкта декларування», хоча законом визначено необхідність проводити моніторинг на «відповідність рівня життя» зазначеним у декларації даним.
Мін’юст звертає увагу на ту обставину, що внаслідок одержання останніх зауважень до порядків у грудні 2016 року НАЗК їх скасувало, а не оскаржило відмову до суду. Це свідчить про юридичне визнання зі сторони НАЗК всіх зауважень Мін’юсту, у зв’язку з чим різки заяви про недоліки висновків Міністерства щодо порядків зі сторони окремих представників НАЗК після скасування таких порядків є принаймні некоректними з юридичної точки зору.
Міністерство юстиції закликає всіх регуляторів в питанні створення порядків перевірок, в тому числі НАЗК, та фахову громадськість та, міжнародних партнерів, до конструктивної співпраці на незалежному майданчику з метою напрацювання проектів порядків відповідних перевірок, що суворо відповідатимуть законодавству України, кращим практикам та стандартам дотримання прав людини у ЄС.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!