Мисливці за компроматом

Участь громадськості у кваліфікаційному оцінюванні людей у мантіях може нести корупційні ризики

Одне з найдискусійнiших питань у суддівському, юридичному та експертному середовищі — пропозиція створити громадську раду доброчесності. Вона має допомагати Вищій кваліфікаційній комісії суддів виявляти несумлінних володарів мантій. Як з’ясувалось, ідея належить громадським організаціям, які хочуть доносити до відома оцінювачів інформацію про законників. Однак новий орган може стати й ефективним інструментом тиску на суддів з корупційною, політичною чи іншою метою.

Звідки ноги ростуть

Завданням ГРД відповідно до проекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих положень законодавства з питань судоустрою і статусу суддів» (№4180) визначено «сприяння ВККС у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання».

За словами члена Ради з питань судової реформи, експерта ГО «Реанімаційний пакет реформ» Романа Куйбіди, ідея створення такого органу належить саме цьому ГО. Останнє більш як рік тому подало свої пропозиції щодо змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» до дорадчого органу при Президентові, з-поміж яких була й ця ініціатива. Відповідний проект, як повідомив Р.Куйбіда на спільному засіданні дискусійного клубу «Ефективне правосуддя» Асоціації правників України, уже попередньо схвалено на останньому засіданні ради.

Щоправда, майже такий самий документ 4 березня зареєстровано в парламенті народними обранцями. Схоже, нардепи, переважна більшість яких є членами президентської ради, вирішили не чекати доопрацювання документа на вул. Банковій і внесли його до ВР від свого імені.

Проте рада доброчесності — не єдина ініціатива ГО, яка знайшла відображення в обох проектах. «Реаніматори» претендують, зокрема, на ідеї щодо відкритості суддівського досьє, декларації родинних стосунків, можливості призначення суддями вищих судів адвокатів та науковців. Також вони підтримують ініціативу стосовно запровадження декларації доброчесності.

Хто володіє інформацією…

За словами Р.Куйбіди, ідея щодо створення ради виникла через те, що громадяни не можуть передати наявну в них інформацію про законників до ВККС. Адже суддівське досьє формується виключно на підставі офіційних відомостей держорганів. Експерт зазначив, що ГРД має стати фільтром для величезної кількості відкритих даних, які не потрапляють до кваліфкомісії. «Звичайно, там багато сміття, але багато й інформації, яка має доказове значення: відео, аудіо, документи тощо. Важливо, аби ці відомості потрапляли на розгляд кваліфікаційного органу», — пояснив Р.Куйбіда.

Відповідно до проекту №4180 20 членів ради призначатимуться зборами представників громадських об’єднань, що скликаються головою ВККС. У зборах можуть брати участь об’єднання, які протягом останніх 2 років «виконують діяльність, спрямовану на боротьбу з корупцією, захист прав людини, підтримку інституційних реформ, у тому числі реалізують проекти у цих сферах». При цьому членами ГРД можуть бути представники правозахисних громадських об’єднань, науковці-правники, адвокати, журналісти, які є «визнаними фахівцями у галузі своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності».

Втім, колишній суддя, адвокат Руслан Роженко побоюється, що через такий інструмент псевдоактивісти зможуть чинити тиск на суддів. «Приходить група підтримки: «ганьба», «геть»! Це ж люди, далекі від правосуддя, від юриспруденції. Хто буде давати оцінку судді? Рішення не на мою користь, значить, суддя поганий і його треба звільнити?» — поцікавився він.

Проте Р.Куйбіда переконував, що це не будуть організації, які беруть участь в оплачуваних пікетах. Крім того, передбачається лише опрацювання загальнодоступної інформації й передання її до ВККС. Остання ж, на переконання експерта, зможе з’ясувати, чи було це проплачено. Втім, Р.Роженко вважає, що слід підвищувати ефективність роботи чинних органів — Вищої кваліфікаційної комісіі суддів та Вищої ради юстиції, а не створювати якісь додаткові структури.

Не по-європейськи

Суддя Господарського суду м.Києва Тетяна Васильченко звернула увагу, що проектом значно звужена роль Ради суддів в оцінюванні. Натомість до процедури допущено новий орган — ГРД, що впливатиме на долю судді. За її словами, це порушує низку рекомендацій міжнародних інститутів.

Зокрема, в європейських документах ідеться, що з метою захисту незалежності судочинства оцінювання має проводитися лише суддями. Інші особи, які можуть зробити корисний внесок у процес оцінювання, можуть брати в ньому участь. Однак вони повинні бути досвідченими й обізнаними в нюансах судової системи. При цьому їхня роль повинна бути лише допоміжна. «Чи будуть дотримані ці вимоги під час створення та діяльності Громадської ради доброчестності — для мене це поки що загадка», — зазначила Т.Васильченко.

Та й у проекті не передбачено жодних наслідків неякісного виконання обов’язків громадською радою, а також немає методів захисту суддів від цього.

Час — це гроші

Член правління АПУ, суддя Львівського окружного адміністративного суду Володимир Кравчук не проти того, аби громадськість брала участь у процесі формування суддівського корпусу. Хоча до відповідних норм проекту в нього є питання.

Зокрема, щодо того, чи працюватимуть члени ради на постійній основі та чи отримуватимуть зарплату. На думку законника, безплатна робота «контролерів» створить корупційні ризики. «Якщо вони працюватимуть безкоштовно — наражаємося на великі ризики. Час — це гроші. І рано чи пізно тут можуть виникнути питання», — зазначив В.Кравчук.

При цьому він уважає, що ВККС отримує інформацію з різних джерел і має фахових аналітиків, аби зробити висновки щодо доброчесності судді. Натомість ГРД збиратиме свої дані, а потім щодо судді може з’явитися або не з’явитися певна інформація. Тобто виникне підгрунтя для зловживання.

Крім того, незрозумілими є порядок та принципи формування колегій. «Чи вони автоматизовано будуть збиратися, чи це буде група за інтересами: від адвокатів, журналістів, ще хтось? Законом це не визначено», — зауважив В.Кравчук. Також багато питань до порядку проведення зборів, що обиратимуть членів ради. Зокрема, до якого органу можна буде оскаржити її рішення, якщо якась організація вважатиме, що її кандидатура відкинута необгрунтовано?

Та, зрештою, хто буде перевіряти самих членів ради доброчесності на доброчесність? Проект відповіді на це питання не дає.

Все й одразу

За словами судді Господарського суду м.Києва Ганни Бондаренко, законники самі зацікавлені в прозорості процедури оцінювання. Адже тоді до них буде менше питань і більше довіри. Однак вона звернула увагу, що реформи тривають вже два роки, а довіра до судової системи не зросла, якщо не погіршилася.

Проблему володарка мантії бачить у тому, що рідко хто вивчає, як величезна кількість законодавчих ініціатив працюватиме на практиці. «У нас хочуть усе краще й одразу. Але треба аналізувати проекти з практичної точки зору. Тому що коли передбачимо дуже багато інструментів, у реаліях вони можуть не запрацювати», — зазначила Г.Бондаренко.

Врешті-решт перебіг дискусії навряд чи переконав у доцільності надання мисливцям за компроматом ліцензії на полювання за суддями. Та й загалом склалося враження, що такий орган створюється не стільки для виконання певних обов’язків, скільки для підвищення статусу конкретних осіб, які хочуть до нього потрапити.