Нова редакція кодексу поставить суддів у незручне становище
Робоча група з питань адміністративного законодавства Ради з питань судової реформи підготувала близько 415 змін та поправок до чинного Кодексу адміністративного судочинства. Однак, на думку суддів-практиків, запропоновані зміни є далеко не ідеальними. З урахуванням їхніх професійних інтересів було внесено понад 50 поправок, але і це не додало пропозиціям, підготовленим консультативним органом при Президентові, більшої якості.
Уніфікація процесів
Аби обговорити ситуацію, що склалася, судді зібралися на круглому столі «Зміни до Кодексу адміністративного судочинства України», організованому проектом ВГО «Асоціація суддів України» та проектом USAID «Справедливе правосуддя».
«Як суддя, котрий застосовує цей кодекс з 1 вересня 2009 року, зауважу, що відтоді стільки вже внесено змін, що якби ми повернулися до найпершої редакції, то вона була б найкращою для нас і для тих осіб, які звертаються до адмінсудів. Хто мав протягом цього часу доступ до тих, хто вносив зміни до КАС, той їх туди і вносив. У своїх інтересах, інтересах своєї інстанції, а не системи адміністративних судів у цілому», — наголосив заступник голови Вищого адміністративного суду Михайло Смокович. Його, так само як і колег, непокоїть бажання законодавця уніфікувати судочинство в різних видах юрисдикції, що виявляється, зокрема, в бажанні запровадити інститути зустрічного позову та звичаю ділового обороту в адміністративний процес.
«Уніфікація — основний принцип Адміністрації Президента, і це велика помилка», — зауважив суддя, який є учасником робочої групи з напрацювання змін до процесуальних законів. — Нам вдалося відірвати свій кодекс від інших і домовитися, що питання стосовно внесення змін до КАС повинно розглядатись окремо з урахуванням самої юрисдикції, завдань адміністративних судів і світової практики, зокрема європейської».
Поки на вул. Банковій переймаються опрацюванням Господарського процесуального кодексу і прагнуть прийняти його в новій редакції, це дає суддям адміністративної юстиції можливість заперечити тамтешнє бачення КАС і запропонувати свої новели.
«Якщо такі зміни приймуть, то адмінсуди припинять своє існування», — впевнений М.Смокович.
Водночас положення щодо принципу єдиного вікна в судочинстві представники адміністративної юстиції підтримують. «Якщо людина помилково звернулася не до тієї юрисдикції, і ми це бачимо, то перенаправляти ці заяви до належного суду ми погоджуємося, бо переконані, що це забезпечить принцип доступності до судового захисту», — резюмував заступник голови ВАС.
Питання підсудності
Коли у 2005 році приймався кодекс, місцеві загальні суди стали адміністративними лише тому, що на той час ще не було закону про державний реєстр виборців. І оскільки виборці не поїхали б до обласного центру розглядати справи щодо уточнення списків, їм пішли назустріч. Як наслідок, сьогодні місцеві загальні суди розглядають значно більше справ, ніж окружні адміністративні.
Натомість, за даними статистики, окружні адмінсуди можуть повністю впоратися з відповідним навантаженням. Тому ч.1 ст.18 КАС планують виключити, а місцевим загальним судам — залишити лише окремі справи з певними особливостями розгляду. У такий спосіб адмінсуди прагнуть відокремитися.
Шлях до відводу
Нова редакція КАС пропонує новий підхід до доказів і доказування в адміністративному процесі. Зокрема, згідно із ч.6 ст.791 проекту, якщо суд дійде висновку про підробку за наслідками перевірки обгрунтованості заяви однієї зі сторін про фальсифікацію доказів іншою стороною в процесі, такі докази будуть виключені з розгляду.
Більше того, суд має право ініціювати перевірку справжності доказу з власної ініціативи. Якщо ж на певному доказі грунтується позов, то це прямий шлях до відводу судді й звинувачення його в упередженості, вважають в Київському апеляційному адміністративному суді. Адже від справи нічого не залишиться, а в сторони виникнуть питання щодо причин такої недовіри.
Якщо ж сторона захоче оскаржити рішення про виключення доказів, це призведе лише до затягування розгляду справи. Тобто судочинство від цього не поліпшиться, проте судді опиняться в незручному становищі через додаткові приводи для їх звинувачення в упередженості.
Зразкове провадження
Головним досягненням запропонованої редакції КАС судді називають «типові справи», які нададуть особливого статусу рішенням касаційної інстанції. Якщо у провадженні окружного адмінсуду перебуватиме більш як 10 справ, стороною яких є один і той самий суб’єкт владних повноважень, з аналогічними змістом, предметом спору, що регулюється однією нормою права, такі справи вважатимуться типовими, і суд може одну з них передати на розгляд до ВАС.
Відповідне рішення стане зразковим. Якщо в подальшому суд першої інстанції діятиме відповідно до цього рішення, це унеможливить апеляцію в будь-якій іншій типовій справі.
Врятувати авторитет
Окрім уведення такого процесуального поняття, як «типова справа», новою редакцією КАС пропонується змінити порядок розгляду питання про відвід судді, кількісний склад суду для вирішення окремих категорій справ у апеляційній інстанції, посилити відповідальність учасників процесу та вийти на бездокументну форму під час вчинення окремих процесуальних дій.
Водночас логіка окремих нововведень залишає бажати кращого. Суд, який розглядає заяву про відвід, повинен вислухати пояснення свого колеги, якому заявлено відвід, у присутності осіб, котрі ініціювали таке клопотання. На думку голови КААС Андрія Горяйнова, така процедура не сприятиме посиленню авторитету судової влади. Також викликають сумніви повноваження очільника установи щодо призначення колегіального розгляду справи.
«Такі повноваження за головою суду не варто закріплювати, — вважає А.Горяйнов. — Це буде втручанням в адміністративний процес. У нас вже є негативні приклади, коли навіть після автоматичного розподілу сторони у справі пред’являють претензії. Якщо за особою, яка займає адміністративне становище, закріпити відповідні повноваження, це стане приводом для виникнення претензій до складу суду».
Щоб уникнути уніфікації та можливих звинувачень у заангажованості, судді вирішили створити робочу групу з підготовки пропозицій щодо вдосконалення проекту закону «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України». Її очолив заступник голови КААС Василь Ключкович.
Передусім судді-практики — розробники законопроекту мають намір зробити процедуру розгляду справ адміністративного судочинства відносно простою та ефективною для її головних «споживачів» — фізичних та юридичних осіб. Адже саме це і є завданням адміністративного судочинства згідно із ст.2 КАС. Проте часу для маневру в такої групи залишається обмаль: уже в середині лютого Рада з питань судової реформи при Президентові з новими силами має взятися за роботу над проектом багатостраждального кодексу.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!