Багаті на папері, бідні гаманцем

Зарплати суддів і працівників апарату зростуть, якщо знайдуться кошти

Зняття обмежень на максимальний розмір винагороди служителів Феміди та визначення в законі рівня зарплат працівників апарату судів не гарантує, що в гаманцях цих осіб з’явиться більше грошей. Адже в держбюджеті коштів катма. Один з виходів — виконати обіцянку, яку Уряд дав Міжнародному валютному фонду, — протягом року вдвічі збільшити надходження коштів від сплати судового збору. Проте чи вдасться це зробити?

Радіти зарано

Гучними оплесками суддівська спільнота зустріла новину про те, що з 1 квітня скасовується обмеження винагороди 7 розмірами мінімальної зарплати (при скороченні чисельності працівників — 10). У свою чергу працівники апарату з нетерпінням чекають 28 березня, коли набере чинності нова редакція закону «Про судоустрій і статус суддів». Адже актом передбачено: «Розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30% посадового окладу судді місцевого суду».

Однак, коли справа доходить до реалізації згаданих норм, райдужні перспективи швидко розвіюються. У державному бюджеті на такі фінансові нововведення гроші не передбачені. І навряд чи видатки на зарплатні потреби вдасться збільшити.

За словами голови Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка, який на останньому засіданні Ради суддів розповідав про фінансові проблеми вітчизняної Феміди, нині достатньо коштів, аби виплачувати суддям 10 «мінімалок». Назвав він і рівень зарплат, «які буде можливість виплачувати всім працівникам апарату»: у місцевих господарських судах — 3363 (тут і далі — середній показник), місцевих загальних — 3074, місцевих адміністративних — 3432, апеляційних загальних — 3790, апеляційних господарських — 3339, апеляційних адміністративних — 3624.

З.Холоднюк нагадав, що восени минулого року спроба підвищити працівникам апарату зарплати не увінчалась успіхом. Так, законом «Про прокуратуру» від 14.10.2014 були внесені зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів» — встановлювався мінімальний розмір зарплати таких працівників, виходячи з тих самих 30% посадового окладу судді. ДСАУ звернулася до Мінсоцполітики з пропозицією підкоригувати постанову Кабміну від 9.03.2006 №268. Також ДСАУ попросила Мінфін збільшити бюджетні асигнування, необхідні для реалізації згаданих положень, під час доопрацювання проекту держбюджету на 2015 р.

Зрозуміло, що під гаслом загальної економії Кабмін додаткових грошей судам не виділив. А Мінсоцполітики відповіло судовій адміністрації: «Упорядкування умов оплати праці працівників апарату, зокрема підвищення посадових окладів, доцільно розглядати на єдиних засадах при упорядкуванні умов оплати праці державних службовців з урахуванням фінансових можливостей бюджету».

«Коли ми працювали над новою редакцією закону «Про судоустрій і статус суддів», то розуміли, що норму «Перехідних положень» закону можуть скасувати. Щоб поставити крапку в цій історії, посадові оклади закріпили на рівні закону. Це нам удалося», — зауважив З.Холоднюк.

Він додав: 28 березня нова редакція суддівського акта набере чинності, тому Кабмін змушений буде внести зміни до постанови №268. «Це дуже болюча тема для Уряду. Уявіть, потрібно внести зміни, якими посадові оклади працівників судової системи збільшуються в 3,5, а то й 4 рази. Це при тому, що посадові оклади всіх держслужбовців у країні залишаються на рівні 1218 грн. Це проблема, ми розуміємо. Працюємо над її вирішенням», — підкреслив З.Холоднюк.

Утім, на думку експертів, працівники апарату, як би болісно не сприймав це Уряд, мають отримати підвищену зар­плату вже за квітень. Та й обгрунтування самовільного відстрочення підвищених ще торік виплат також викликають здивування фахівців. Адже жоден чиновник не може ігнорувати закон тільки тому, що він вимагає від нього якихось додаткових зусиль чи через «розуміння проблем». Навіть якщо Кабмін не квапиться підкоригувати свої нормативно-правові акти. Якщо ж зарплати не зростуть, працівники апарату можуть сміливо звертатися до суду з вимогою виплатити їм недонараховані гроші за весь період.

Чи врятує збір?

Так само є сумніви й щодо того, чи подбає Уряд про фінансове підкріплення всіх законодавчих гарантій. «Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набирає чинності 1 квітня, обмеження на винагороду знімаються. Із цим проб­лем не виникає. Проблема в іншому — де взяти кошти?» — переймається З.Холоднюк.

До речі, причиною скасування обмеження були не благі наміри представників влади, а вимога кредитора нашої держави. Так, З.Холоднюк нагадав, що МВФ підписав меморандум з Україною. «За нашої ініціативи до документа був унесений пункт, що обмеження суддівської винагороди суперечить міжнародним нормам», — наголосив голова ДСАУ.

Фахівці пояснили: такий припис не може не виконуватись, адже, якщо він (або будь-який інший пункт меморандуму) не буде реалізований, на отримання чергового траншу країна може не розраховувати. Тому у влади зв’язані руки, вона має дослухатись до побажань фінансового донора.

Як повідомив З.Холоднюк, окрім цього, в меморандумі вказано: одне із завдань Уряду — протягом календарного року вдвічі збільшити надходження грошей від сплати судового збору. Визначена й дата, до якої Верховна Рада має внести корективи до закону «Про судовий збір», — кінець травня 2015 р.

«Можливо, доки не внесуть змін до закону «Про судовий збір», доти ми не побачимо додаткового ресурсу, доведеться збирати збори суддів і приймати рішення на кілька місяців залишатися на обмеженні суддівської винагороди в розмірі 10 «мінімалок», — пояснив З.Холоднюк. Тобто фактично самим відмовитися від надбавок, передбачених законом.

За словами одного із членів РСУ, в деяких судах є можливість виплачувати й 15 МЗП. Але він не зміг відповіс­ти, чи є гарантія, що в такому разі не схуднуть гаманці працівників апарату. Адже часто в питанні оплати праці діє принцип: якщо в одних стало більше, то, відповідно, в інших — менше.

Проте навіть згода на те, щоб затягти паски й дочекатися кращих часів, може не дати очікуваного результату. Адже, як прогнозують експерти, збільшення ставок судового збору здатне відбити в громадян (для яких фінансових обмежень ніхто не відмінив) бажання звертатися зі своїми проблемами до Феміди. Проте на додаткові ресурси годі буде й розраховувати, а збір не стане рятівним кругом: володарі мантій та працівники апарату так і залишаться багатими на папері, але бідними вмістом гаманців.