После отмены государственной регистрации гражданина как субъекта предпринимательской деятельности споры с его участием подведомствены судам общей юрисдикции
Верховний Суд України
Іменем України
Ухвала
2 березня 2011 року м.Київ
Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — Патрюка М.В.,
суддів: Жайворонок Т.Є., Луспеника Д.Д., Лященко Н.П., Охрімчук Л.І.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Особи 6 до Приватної виробничо-комерційної фірми «Стимул», третя особа — Особа 7, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою Особи 6 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 2.07.2009,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2004 року Особа 6 звернувся до суду з указаним позовом, зазначаючи, що в ніч з 4 на 5.05.2003 на території автостоянки «Стимул» невідомими особами був скоєний підпал автомобілів, унаслідок чого згорів належний йому автобус Volkswagen LT 35, державний номерний знак N*, який Особа 7 залишив відповідачу на зберігання в нічний час.
Посилаючись на те, що між ним і Приватною виробничо-комерційною фірмою «Стимул» виникли правовідносини за договором зберігання, позивач просив стягнути з відповідача вартість зданого на зберігання автобуса в розмірі 71027 грн., 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, витрати на проведення дослідження зі встановлення вартості автобуса в розмірі 70 грн. і витрати на правову допомогу в розмірі 2 тис. грн.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 6.03.2009 в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 2.07.2009 рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито.
У касаційній скарзі Особа 6 посилається на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи та порушення норм процесуального права й просить скасувати ухвалу апеляційного суду в частині закриття провадження у справі та ухвалити нове рішення.
З огляду на положення п.2 розд.ХІІІ «Перехідні положення» закону від 7.07.2010 №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» справа розглядається за правилами ЦПК від 18.03.2004 в редакції, чинній до введення в дію зазначеного закону від 7.07.2010.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення міськрайонного суду та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір виник між Особою 6 як суб’єктом підприємницької діяльності та юридичною особою — ПВКФ «Стимул», у зв’язку із чим підвідомчий господарському суду.
Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.
Згідно з ч.1 ст.15 ЦПК суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до закону «Про судоустрій України» та стст.1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи, коли склад учасників спору відповідає приписам ст.1 ГПК, тобто учасниками спору є підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Як убачається з матеріалів справи, 30.09.1996 Особі 6 було видано свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності — фізичної особи. 25.07.2005 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців були включені відомості про фізичну особу — підприємця Особу 6.
Однак 28.10.2008, під час розгляду справи в суді першої інстанції, державну реєстрацію Особи 6 як суб’єкта підприємницької діяльності припинено.
Крім того, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу Особа 6 є власником автобуса Volkswagen LT 35 як фізична особа.
За таких обставин із часу скасування державної реєстрації громадянина як суб’єкта підприємницької діяльності, зокрема за його особистою заявою, спори за участю такого громадянина, в тому числі пов’язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася ним раніше, підвідомчі судам загальної юрисдикції, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було порушено в господарському суді до настання таких обставин.
Тобто спір між Особою 6, державну реєстрацію якого як суб’єкта підприємницької діяльності припинено, та ПВКФ «Стимул», хоча й пов’язаний зі здійсненням позивачем раніше підприємницької діяльності, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, висновок апеляційного суду про те, що цей спір за суб’єктним складом належить до компетенції господарського суду, є помилковим.
Ураховуючи викладене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, з переданням справи на новий апеляційний розгляд.
Керуючись стст.336, 342 ЦПК, колегія суддів Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Особи 6 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 2.07.2009 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Весь номер в формате PDF
(pdf, 9.36 МБ)
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!