Леонід ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ: «Ми завжди працюватимемо з народом і для народу»

12 травня відбувся з’їзд одного з провідних громадських об’єднань банкірів України — Асоціації «Київський Банківський Союз», у якому також узяли участь міністр фінансів Віктор Пинзеник, перший заступник НБУ Анатолій Шаповалов, заступник держсекретаря Борис Соболєв. Крім того, в з’їзді брали участь громадські організації Західної Європи і Росії. Одним з ключових питань, розглянутих з’їздом, було питання про новий статус Асоціації. Враховуючи те, що за останній рік склад КБС збільшився майже на дві третини, учасники форуму прийняли рішення перейменувати його на Всеукраїнську громадську організацію «Український Кредитно-Банківський Союз» та покласти на неї відповідні функції, а також доручили укласти відповідні договори про співпрацю з міністерствами і відомствами, від яких залежить стан і майбутнє української банківської системи.

12 травня відбувся з’їзд одного з провідних громадських об’єднань банкірів України — Асоціації «Київський Банківський Союз», у якому також узяли участь міністр фінансів Віктор Пинзеник, перший заступник НБУ Анатолій Шаповалов, заступник держсекретаря Борис Соболєв. Крім того, в з’їзді брали участь громадські організації Західної Європи і Росії. Одним з ключових питань, розглянутих з’їздом, було питання про новий статус Асоціації. Враховуючи те, що за останній рік склад КБС збільшився майже на дві третини, учасники форуму прийняли рішення перейменувати його на Всеукраїнську громадську організацію «Український Кредитно-Банківський Союз» та покласти на неї відповідні функції, а також доручили укласти відповідні договори про співпрацю з міністерствами і відомствами, від яких залежить стан і майбутнє української банківської системи.

Коментуючи таке рішення, президент Українського Кредитно-Банківського Союзу Л.Черновецький заявив: «Тепер ми прагнутимемо того, щоб жоден закон, жодна постанова нормативних органів не приймалася без участі робочих груп від Українського Кредитно-Банківського Союзу».

Ми в змозі допомогти державі розібратися, з тим, що таке «добре і погано» на користь вкладників і громадян, які одержують в банках відповідні послуги. Я пишаюся з того, що під моїм керівництвом Київський Банківський Союз переріс рамки могутньої регіональної банківської асоціації і зробив усе можливе, щоб усі регіональні асоціації України, зокрема АУБ, на паритетних засадах брали участь у прийнятті рішень Українського Кредитно-Банківського Союзу».

Перед початком роботи з’їзду журналісти мали нагоду поспілкуватися з його учасниками.

Леонід ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ, президент УКБС. Я представлю присутніх сьогодні на засіданні: поряд зі мною голова координаційної ради, це нині дуже велика людина, раніше ми разом «билися на барикадах», тепер він представляє владу — заступник держсекретаря Президента, пан Соболєв. З лівого боку — засновник КБС, почесний президент КБС пан Мельников. Тут також присутні наші активні члени ради, керівники банків: пан Новиков, пан Криклій і пан Калюжний. Тут присутня видатний радник Президента, народний депутат Ксенія Ляпіна, з якою я познайомився на засіданнях, які проводить Секретаріат Президента.

Хочу сказати про те, що КБС є сьогодні провідним громадським об’єднанням, яке налічує у своїх рядах майже 80 банківських організацій. Він давно вже переріс рамки регіонального союзу і відомий тим, що завжди займав дуже активну позицію, особливо завдяки членам ради і Борису Соболєву. Ми завжди були разом, у період так званої бандитської влади у нас була своя опозиція, яка проявила себе майже в 500 різних судових позовах, виграних справах.

Зокрема, ми запобігли прийняттю неконституційного закону, ініційованого колишнім правлінням НБУ про ліквідацію банків, що загрожувало стабільності банківської системи і вкладів. Це — одне з великих досягнень, яке коштувало нам багато нервів, тому що ми накликали на себе, членів ради, масові перевірки і всілякі негарні речі «ручного» порядку, які я, чесно кажучи, ніколи не чекав від Тігіпка. Хоча до того, як стати главою НБУ, він приділяв особливу увагу КБС, говорив про те, що ми хороша організація, яка вимагає підтримки. Потім його оцінки та дії поступово скотилися до того, що ми стали найбільше переслідуваною організацією серед банківських союзів.

Проте ми змогли на 2/3 збільшити кількість банків — членів КБС. Головне, що серед них — банки різних масштабів: від найбільших до невеликих, і ми успішно захищали їхні інтереси. У цей же період нам вдалося подати на розгляд Верховної Ради закон про охорону банків, відстояти інтереси цілого ряду банків і компаній.

Великим досягненням, яке я відношу на рахунок В.Ющенка і, звичайно, «Київського Банківського Союзу» є підписання з Віктором Андрійовичем, коли він був депутатом, конституційного звернення про ліквідацію інституту податкової застави. Конституційний Суд, хоч як дивно, його підтримав, хоча зазвичай він проти таких революційних звернень. Але ми відстояли Конституцію в частині ліквідації інституту накладення податковими органами арешту на майно всіх суб’єктів підприємництва під будь-яким приводом. Це добре, тому що сьогодні ніхто ваше майно заарештувати без суду не зможе. А раніше був закон, який дозволяв це зробити «тишком-нишком» будь-якому податковому інспектору!

Сьогодні в нас буде на з’їзді багато важливих людей. Це не традиційно, але, вважаю, буде підтвердженням нашого статусу. Це й міністри, і представники Верховного Суду, й інші шановані в державі люди, які розуміють, що банки — це не організації, де відмивають гроші, а організації, які на 85% обслуговують інтереси держави. Через банки проходять платежі до бюджету і приватних осіб, і організацій, і юридичних осіб тощо. Все інше ви, напевно, чули, ми активно про це говоримо в пресі. Якщо у вас є запитання, то будь-хто з нас може на них відповісти.

До речі, сьогодні ми дуже тісно співробітничаємо з НБУ. Одне з наших досягнень, яке не формалізоване, але підтверджене головою НБУ Володимиром Стельмахом, якого ми підтримуємо як людину порядну і ліберальну, полягає в тому, що таємних постанов, як за часів старого керівництва, більше не буде. Адже за часів керівництва В.Ющенком НБУ завжди був відкритою організацією, а потім стали з’являтися таємні постанови, які Мін’юст, керований Лавриновичем активно реєстрував. На жаль, новий Мін’юст недалеко пішов від цієї хибної практики, і багато нормативних актів видаються та реєструються взагалі без будь-якого обговорення з громадськістю.

Тепер прошу, в кого із журналістів є запитання?

— Як ви думаєте довести, що банки — з народом?

Л.ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ. Я хочу сказати, що банки з народом ще з того часу, коли Президентом обрали В.Ющенка, який є професійним банкіром. Ця людина чудово розуміє, що банки завжди були й залишаються з народом. Ми, наприклад, найбільший банк, але заплатили за останні роки $170 млн тільки відсотків за депозитними рахунками. Хіба це не доказ того, що банки — з народом? І процентні ставки знижуються, й іпотечне кредитування йде повним ходом, й кредити на придбання машин видаються. Це все те, про що 10 років тому не міг мріяти ніхто з банкірів. Це — соціальні програми, і банки розуміють важливість цього напряму своєї роботи. Якщо ми кредитуємо бізнес, то процентні ставки вищі. Якщо — населення, то ми боремося за нього і робимо процентні ставки набагато нижчими. Отже, банки — з народом!

— Які перспективи укрупнення банківського сектора й укрупнення об’єднання банків?

Артур КРИКЛІЙ, голова правління «Інтербанку». Питання дійсно актуальне. Й актуальне не тільки для України, а й для всіх країн колишнього Радянського Союзу. І сьогодні під час зустрічі, зокрема, з російськими гостями, президентом Російської асоціації банків, теж було поставлено одне з таких запитань. Хоч як дивно, проблема ця є загальною.

Ця проблема України виглядає таким чином. Статті 9, 12 закону про банки і банківську діяльність регламентують і дозволяють порядок створення таких об’єднань: фінансові холдингові групи, банківські корпорації та банківські холдингові групи. Проте постанови НБУ, що регламентують процедуру об’єднання банків, на жаль, зводять нанівець законодавчі можливості банків.

Згідно із законом можна зливатися, створювати об’єднання, а постанови відповідно до НБУ при об’єднанні 2 банків їх капітал обнуляється. Йде віднімання капіталу. У таких умовах, звичайно, банки зливатися не можуть, це є дуже серйозним гальмом.

Ми з Леонідом Михайловичем неодноразово ініціювали ці питання і на законодавчому рівні, й на рівні НБУ. Адже виходить парадокс: Україна надає можливість іноземним банкам відкривати філіали в нашій країні, і водночас перешкоджає укрупненню українських банків.

Статистика сумна. Сьогодні сукупний капітал банків України в 6 разів менший, ніж капітал польських банків, і в 100 разів менший, ніж капітал будь-якого світового банку, який входить у першу десятку. Тому проблема укрупнення банківського сектора й об’єднання банків — одне з основоположних питань фінансової безпеки країни.

— Як відбувається процес обнулення капіталу?

А.КРИКЛІЙ. Постанови НБУ №368 і №275 забороняють зустрічні інвестиції банків. Якщо банк входить в інший банк, статутний фонд іншого банку (а об’єднання може відбуватися тільки таким чином), то все, що більше 10% від входження, автоматично віднімається від капіталу першого, материнського банку. Просто капітал обнуляється. 2 + 2 = 0!

— Як нині банки вирішують проблему злиття?

А.КРИКЛІЙ. Поки що ніяк. Рішення просто немає. Нині процес іде через «філіалення» банків: відбувається або ліквідація, або розділення банків. Інших механізмів поки що немає. Але ця процедура дуже болюча і довга. Створення філіалу, перетворення одного банку на філіал іншого займає десь 1,5 — 2 роки.

Процес об’єднання банків може відбуватися буквально протягом місяця. Просто капітал одного банку приєднується до капіталу материнського банку. А якщо 2 банки об’єднуються без створення філіалів, зі збереженням свого юридичного статусу, вони створюють банківське об’єднання. Або ж утворюють фінансову холдингову групу, яка передбачає наявність банку і будь-яких інших фінансових інститутів таких, як страхові компанії, ломбарди.

— Коли Україна зможе одержати інвестиційний рейтинг?

Борис СОБОЛЄВ, заступник держсекретаря Президента. Україна завжди в рейтингах ішла за Росією. Росія ж недавно від Moodis одержала підтвердження інвестиційного рейтингу. Ми чекаємо, що найближчим часом Україна також зможе у принципі претендувати на отримання інвестиційного рейтингу.

Які підстави? Якщо порівнювати такий інтегральний показник, як золотовалютні резерви, то на кінець 2004 року — $9,5 млрд, а на сьогодні — $13,3 млрд. Тобто кредитор і кредитне агентство таке, як Moodis, найбільше цікавляться тим, чи є в боржника кошти для погашення своїх боргових зобов’язань. Якщо в нього коштів більше, ніж на 4,5 місяця критичного імпорту, все гаразд. Тобто це такий інтегральний економічно-фінансовий показник.

Якщо говорити про проблеми, то від старої влади ми успадкували той негативний факт, що сальдо платіжного балансу України, котре, як нам постійно доводили, є хронічно позитивним, близько $4—
5 млрд, не є таким вже й великим. Ви знаєте заяву керівника СБУ Олександра Турчинова про те, що порушено справи за фіктивними угодами, за якими подані документи на відшкодування ПДВ понад 4 млрд грн.?

— Що чекає українські банки надалі?

А.КРИКЛІЙ. Тенденція така, що якщо не буде подолано бар’єр, про який я тільки що говорив, то можливі 3 варіанти розвитку подій. Це — банкрутство українських банків, які просто не витримають пресу, який нині існує стосовно резервів, рентабельності, жорсткої звітності й нормативів. Другий варіант — дрібні банки перетворюватимуться на філіали інших банків, але це дуже тривалий процес. Швидше за все одержить розвиток така тенденція, як просте перекуповування українських банків зарубіжними банками й інвесторами. Такий прогноз найбільш імовірний.

— Якими ви бачите перспективи відкриття філіалів?

А.КРИКЛІЙ. Питання серйозне і стратегічне. Зрозуміло, що Україна, яка прагне в ЄС і СОТ, цього не уникне. Нам доведеться дати можливість для відкриття філіалів. Але наша позиція в цьому разі така: не потрібно бігти попереду паровоза.

Нещодавно проходив з’їзд Асоціації російських банків, на якому Центробанк і Асоціація російських банків прийняли спільне рішення про те, що до 2008 року це питання взагалі не порушується. На жаль, нас ще не прийняли ні в ЄС, ні у СОТ, але, наскільки мені відомо, НБУ подав законопроект №7274 про те, щоб найближчим часом дозволити відкриття філіалів. Це викличе, на наш погляд, втрату фінансової стабільності і містить достатньо серйозну загрозу для банківського сектору.

Б.СОБОЛЄВ. Наскільки мені відомо, СОТ не регулює і поки що не має багатосторонніх домовленостей із приводу руху капіталу в банківському секторі. Очевидно, представники ЄС враховуватимуть нашу позицію під час прийняття у СОТ, якщо ми не дозволимо відкривати філіали. І тут я дещо розходжуся в позиціях з моїми колегами.

Я все ж таки вважаю, що лібералізація руху банківського капіталу потрібна. Хоч би як ми зберігали, хоч би як ми консервували 180 наших улюблених, як то кажуть, «домашніх» банків, так чи інакше клієнт уже вимагає більшого, а українські банки, на жаль, нині не можуть цього дати.

Л.ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ. Вважаю, ми можемо закінчувати прес-конференцію, оскільки ми перейшли в іншу площину, що стосується не діяльності «Банківського Союзу», а актуальних питань розвитку банківської системи.

Я хочу подякувати від імені нашої президії присутнім журналістам і запевнити, що ви можете звернутися до нас із конкретними запитаннями й одержати докладніші відповіді.

Дякую за увагу.

Підготувала
Катерина ПЛЕШКО