Верховний суд турбується про неповнолітніх !

І не тільки

16 квітня відбулося засідання Пленуму Верховного Суду, на якому судді розглянули питання про практику застосуваня судами України законодавства про злочини неповнолітніх, про деякі питання застосування судами законодавства в зв’язку з набранням чинності законом «Про податок з доходів фізичних осіб» тощо.

Суддя ВСУ Ярослава Мачужак, доповідаючи з питання застосування судами законодавства про злочини неповнолітніх, зазначила, що дуже важливо роз’яснити суддям ті положення кримінального законодавства, які стосуються призначення покарання неповнолітнім і особам, які скоїли злочин у неповнолітньому віці, але на час розгляду справи в суді вже досягли повноліття.

У свою чергу, представник Генеральної прокуратури Віктор Кудрявцев наголосив, що треба розмежувати види покарання для цих категорій осіб, оскільки особа, яка досягла повноліття, має відповідати за скоєні нею діяння в повному обсязі. Представник Генпрокуратури зауважив, що ті законодавчі особливості, які застосовуються до неповнолітніх при визначенні виду покарання, не можуть бути перенесені на особу, яка хоч і скоїла злочин у неповнолітньому віці, але на час притягнення до відповідальності вже досягла повноліття.

На що Голова ВСУ Василь Маляренко відповів: «Річ у тому, що закон передбачає покарання за конкретний злочин, який скоєний людиною в певному стані. А неповнолітня людина не завжди усвідомлює в повному обсязі те, що робить. А тому як можна її карати за те, що вона не зовсім усвідомила, а як тільки їй виповнилось 18 років, зразу карати, це ж буде не зовсім справедливе покарання. Цього не можна допускати. Якщо особа вчинила злочин у неповнолітньому віці, то треба виносити їй покарання, яке передбачене для неповнолітніх, тобто те покарання, яке вона заробила, коли вчиняла злочин».

Василь Маляренко також зазначив, що неповнолітній не винен у тому, що він невчасно притягнутий до відповідальності, оскільки в більшості випадків затягується саме розслідування і розгляд справи.

Гостра дискусія також розгорнулась навколо питання зупинення провадження у кримінальній справі, яка розглядається судом, через примирення між особою, яка скоїла злочин, і потерпілим. Але, незважаючи на те, що така практика застосовується в багатьох країнах світу, думки українських суддів розділилися, але майже всі погодились, що цей пункт треба виписати дуже обережно.

На засіданні Пленуму ВСУ було порушено проблему застосування судами законодавства в питаннях, пов‘язаних з екстрадицією осіб до інших держав. Оскільки в судовій практиці під час вирішення таких ситуацій виникають суперечності. Одні суди приймають такі подання до провадження і розглядають справи, а інші ні.

Тому було вирішено створити робочу групу й обговорити всі спірні питання.

Доповідаючи з питання застосування судами законодавства в зв’язку з набранням чиності законом «Про податок з доходів з фізичних осіб», суддя Микола Короткевич порушив цілий ряд проблем. А саме — встановлення податкової соціальної пільги та її вплив на розмір кримінального покарання чи адміністративного стягнення у вигляді штрафу, якщо вони визначені у відповідних санкціях у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян, порядок нарахування соціальної пільги і чи має цей закон зворотну дію в часі.

На цю проблему свого часу вже звертав увагу заступник Голови ВСУ Петро Пилипчук (див. «ЗіБ» №7), який зазначав, що «запровадження податкових соціальних пільг не вплине на розмір покарань чи адміністративних стягнень у вигляді штрафу, якщо останній визначений у відповідних санкціях у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян. Але при кваліфікації цих правопорушень, якщо відповідним законом настання відповідальності чи кваліфікації обумовлені певною кількістю неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, необхідно виходити не із 17 грн., а з розміру податкової соціальної пільги».

Доповідаючи на засіданні Пленуму, М.Короткевич також звернув увагу суддів на цю проблему.

Але оскільки питання дуже складне і потребує ретельнішого опрацювання, а до того ж є суттеві зауваженя Державної податкової інспекції та науковців, то Пленум вирішив створити робочу групу для узгодження спірних моментів.

Марина Власова