Леди и джентльмены с удостоверениями

Побольше этики и конкретики в новом году — и все желания адвокатов осуществятся!

На десерт в конце 2018-го в Высшей школе адвокатуры оставили наиболее неоднозначный вопрос — этика в деятельности юристов. Моральным принципам владельцев свидетельств посвятили целый день, в течение которого обсуждали действенность этических норм в системе правосудия. Оказалось, что усиление дисциплинарных взысканий может с легкостью привести к возрастанию роли адвокатуры.

У сусіда хата біла

Нові правила адвокатської етики затвердили на останньому з’їзді 9.06.2017. Визначені ними особи добре знають різницю між імперативними і диспозитивними нормами і тому не поспішають користуватися окремими правами.

Разом з тим скупа палітра дисциплінарної відповідальності дає широке поле для уникнення небажаних наслідків.

Проте приклад дотримання етичних правил підтверджує, що баланс між батогом та пряником зумовлює повну гармонію в адвокатському середовищі. Мова йде про захисників із Польщі, які, крокуючи разом з Європою, зуміли вивести плями з адвокатської репутації.

Якщо деякі українські правники використовують принцип «Секс, кров, насилля» для реклами, то польські не виносять сміття із хати і намагаються закрити тему міжособистісного конфлікту ще на першій літері «к».

Адвокат має ставитися до справи клієнта як до власної проблеми. Тому часто опоненти від стадії конкуренції приходять до відвертого протистояння, а коли воно стає надто гарячим — звертаються до... Біблії. Саме у Книзі книг можна знайти рецепт подолання конфлікту, який складається лише з трьох інгредієнтів. Спочатку адвокати намагаються віч-на-віч вирішити суперечку, якщо це не спрацьовує — запрошують двох свідків, які зазвичай під час слідчих дій виконують обов’язки понятих.

Якщо присутність сторонніх не сприяє консенсусу, за справу беруться органи адвокатського самоврядування. У Польщі для виконання цієї місії створили окремий третейський суд. Завдяки цьому проміжному пункту до дисциплінарної комісії вже 3 роки майже не доходять скарги.

У нас же його аналогією є комітет медіації при Національній асоціації адвокатів України, який у перспективі також має виконувати таку функцію.

Правда, європейські та українські міжадвокатські конфлікти дещо різняться між собою. Нещодавня бійка адвокатів у Запоріжжі за кордоном, мабуть, стала б безпрецедентною. Така поведінка там не гідна звання адвоката.

Якщо припустити, що фізичний конфлікт матиме місце у польському суді, то «боксерів» позбавлять практики раз і назавжди. Можливо, тому там руки не розпускають і вирішують спори по-християнськи.

До видалення з реєстру без права відновлення може також призвести будь-який прояв неповаги до суду.

Чудово стримує штраф, що визначається згідно з розміром внеску і може сягати від €3000 до 30000. Також проступок спричинить сповіщення судів та прокуратур і позбавить винуватця права обиратися на посади в органах самоврядування. Швидше за все, саме сукупність цих заходів зупиняє недоброчесних адвокатів, які хочуть погратися з етичними нормами.

Про моральні якості адвоката свідчить, крім іншого, його ставлення до адвокатської таємниці. І помічники, і студенти на стажуванні також зобов’язані її зберігати. А щоб не відповідати за просочення інформації з електронних джерел, в Європейському Союзі використовують ліцензійне програмне забезпечення, яке обходиться дешевше, ніж дисциплінарне грошове стягнення.

Поляки свою діяльність рекламують більш ніж лаконічно: як виняток поруч з іменем може бути написана адреса.

У цій частині українські адвокати більш творчі, але менше відповідають етичним вимогам.

Трохи жару до піару

Перенасичений юридичний ринок і не надто стабільна економічна ситуація у нашій державі змушують вдаватися до крайніх заходів. Часто адвокати рекламують себе, ставлячи на протилежні терези Феміди недоліки колег. Із цього роздувається ціла епопея, яка збирає репости у «Фейсбуку» і розбавляє стрічки юридичних новин, сповнених сухим аналізом актів.

Але видовищна реклама не вписується в моральні рамки і прямо забороняється ПАЕ. Навіть особисті якості оцінювати не можна, адже, як зазначив доповідач із цього питання Андрій Місяць, високе звання адвоката передбачає певні обмеження, з якими треба змиритись. І навіть мимохідь кинута фраза: «X не надто розуміється на цій практиці» — має стати приводом для скарги на адвоката.

Утім, не лише так можна накоїти лиха: намагаючись заявити про себе, адвокати парирують надто екстравагантними речами.

Правники, які приїхали до Києва на день етики у Вищій школі адвокатури, розповіли про рекламні родзинки своїх регіонів.

Виявилося, що є такі адвокатські об’єднання, які до своєї діяльності, мабуть, залучають шаманів і мольфарів. Адже на постерах указують: «Виграємо всі суди!». Оскільки це апріорі неможливо, авторів, натхненних передвиборчими обіцянками, можна сміливо притягати до відповідальності. Заковика лише в тому, що адвокати або не здогадуються про таке своє право, або ставлять вище професійну солідарність. Утім, попри нейтральність-пасивність правників, міжадвокатські скарги б’ють усі рекорди у дисциплінарних комісіях.

Ще одна одіозна обіцянка від молодих одеських юристів: «Решаем вопросы» — зумовлює неоднозначне сприйняття. Декому на думку спадає, що адвокати бавляться з корупцією, чим паплюжать своє високе звання. Проте дисциплінарна прочуханка їм не загрожує, адже вони можуть пояснити гасло як уміння розбиратися в юридичних питаннях.

Якщо кмітливості адвокатам не бракує, то почуття такту ще не дуже розвинене. Каталізатором цього явища могли б стати дисциплінарні новели у вигляді штрафу і ризик втрати свідоцтва. Тоді до усіх аспектів діяльності правники підходитимуть більш виважено.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Віктор ВОВНЮК, 
голова секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури:

— Порушення правил адвокатської етики — прямий шлях до дисциплінарної відповідальності. Чинне законодавство не містить суб’єктивних обмежень щодо заяв-повідомлень про можливе вчинення адвокатом дисциплінарного проступку. Тобто будь-який громадянин, котрому відома така інформація, може сповістити про це кваліфікаційну комісію. Утім, якщо не зробити цього вчасно, недоброчесних адвокатів може врятувати ст.35 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка визначає строки притягнення до відповідальності.