«За вертикальную интеграцию коррупции»

Каким образом члены ВСЮ объясняют необходимость увольнения своих предшественников

Высший совет юстиции готовится уволить с судейской должности первого из своих «предшественников». Впереди у членов Совета — рассмотрение материалов остальных законников, которым не повезло также работать во ВСЮ или Высшей квалификационной комиссии судей. Какие аргументы будут приводить нынешние члены коллегиального органа для объяснения своих решений, можно понять уже сейчас.

Конституційний розгляд

Колишні члени ВРЮ та ВККС можуть бути звільнені із суддівських посад відповідно до норм закону «Про очищення влади». Документ передбачає, що впродовж 10 років чимало посад, у тому числі й суддівські, не можуть обіймати особи, які впродовж хоча б 12 місяців у період з 25.02.2010 до 22.02.2014 входили до складу Ради чи кваліфкомісії.

Як в законі, такі кроки робляться «з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони або протиправне порушення прав і свобод людини».

Водночас норми, які передбачають звільнення громадян лише через сам факт перебування на тій чи іншій посаді, нині аналізує Конституційний Суд. Як зазначається у відповідному поданні, ці норми суперечать ст.61 Основного Закону, згідно з якою юридична відповідальність має індивідуальний характер. Крім цього, ст.58 Конституції встановлює, що «ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення».

Також, намагаючись обгрунтувати неконституційність норм закону, автори подання звертають увагу на положення резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи від 27.06.96. В ній відзначається, що хоча люстраційні заходи і можуть уживатися в демократичній державі, вони мають відповідати кільком критеріям. Зокрема, «в кожному окремому випадку має бути доведена вина, яка є швидше індивідуальною, а не колективною». У свою чергу Венеціанська комісія у висновку №788/2014 зазначала: якщо сам факт належності до партії, організації чи адміністративного органу старого режиму є підставою для заборони на перебування на державній службі, то така заборона набуває форми колективного та дискримінаційного покарання.

Перша справа

Незважаючи на те що КС ще не розглянув згадане подання, дисциплінарна секція ВРЮ вирішила не чекати його вердикту й 19 листопада розпочала розгляд звернень Мін’юсту стосовно порушення колишніми членами Ради та ВККС «вимог щодо несумісності». Тобто — перебування на «люстраційних» посадах. Стати «піонером» у цьому процесі «пощастило» колишньому очільнику Вищого господарського суду Віктору Татькову.

Сам законник на засідання секції не з’явився через погане самопочуття. Натомість надав членам Ради письмові пояснення. Зокрема, нагадав про розгляд положень закону на вул.Жилянській і попросив дочекатись оприлюднення позиції КС. Однак члени секції таку пропозицію не підтримали.

Основні ж аргументи, які колишній очільник ВГС навів на свій захист у письмових поясненнях, перегукуються із доводами щодо неконституційності норм закону. Зокрема, на думку В.Татькова, пропозиція про його звільнення суперечить згаданим стст.58 і 61 Конституції. Крім цього, як повідомив член ВРЮ Анатолій Мірошниченко (саме він зачитував пояснення законника), суддя вважає, що жодними своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю він не вчиняв тих дій, в яких його звинувачують.

На переконання В.Татькова, встановлені законом обмеження стосуються лише тих членів Ради, які входили до органу на постійній основі, а він весь час залишався суддею. До того ж відповідно до закону «Про відновлення довіри до судової влади» на нього вже було накладено санкції: звільнено з посади очільника суду та позбавлено місця у ВРЮ.

«Загальновідомість» як аргумент

«Звільнення особи з посади голови ВГС та посади члена ВРЮ не може вважатися застосуванням заборон, визначених законом «Про очищення влади», адже було проведене згідно з іншим законом», — прокоментував позицію судді А.Мірошниченко. Тому, на його переконання, доводи судді не спростовують необхідності його звільнення через порушення вимог про несумісність. Не відповідають дійсності, підкреслив доповідач, і твердження про те, що норми «люстраційного» закону стосуються виключно тих осіб, які входили до складу Ради на постійній основі.

Переконаний А.Мірошниченко і в тому, що звільнення законника не суперечитиме принципу індивідуальної відповідальності. «Загальновідомо: тоді, коли В.Татьков був головою ВГС, діяльність суду і пресою, і юридичною громадськістю характеризувалася негативно в тому аспекті, що було побудовано вертикально інтегровану систему корупційних зв’язків з метою винесення заздалегідь визначених судових рішень. Діяльність ВРЮ цього періоду також отримала негативну оцінку суспільства, що виразилося в ухваленні парламентом закону «Про відновлення довіри до судової влади», — наголосив член Ради.

Щоправда, конкретних фактів винесення «заздалегідь визначених судових рішень» А.Мірошниченко не навів. Та й інші члени Ради про це його не просили. Таким чином, для того, щоб секція рекомендувала ВРЮ внести подання про звільнення В.Татькова, аргументів про «загальновідомість» виявилося цілком достатньо. Водночас важко сказати, чи достатньо їх буде для Вищого адміністративного суду, а згодом, можливо, і Європейського суду з прав людини. Адже малоймовірно, що В.Татьков погодиться достроково завершити кар’єру, навіть не намагаючись відстояти свою правоту. Та й КС ще не сказав свого слова, а воно може суттєво вплинути на практику ВРЮ.

Тим часом, не очікуючи вердикту з вул.Жилянської, секція Ради вже погодилася відкрити провадження стосовно порушення вимог законодавства про несумісність щодо іншого колишнього члена ВРЮ та екс-голови ВАС Ігоря Темкіжева, а також колишнього очільника ВККС Ігоря Самсіна. Аргументи ж членів Ради стосовно підстав для їх звільнення навряд чи суттєво відрізнятимуться від озвучених.