Три сторінки

Як Мін'юст робочу групу з реформування адвокатури формував

Засідання Комітету ВР з питань правової політики 12 січня мало б зʼясувати, чому Україна досі не підписала Конвенцію РЄ про захист професії адвоката. Натомість Мін’юст анонсував створення урядової робочої групи з реформування адвокатури й запевнив у широкій участі самого інституту адвокатури. Але підготовлений проект документа засвідчив інше.

Подвійна конструкція

Чиновники відомства прямо повʼязали можливість приєднання України до міжнародного акта, ухваленого 12 березня 2025 року з виконанням Дорожньої карти з питань верховенства права (затверджена розпорядженням Кабміну від 14.05.2025 №475-р) щодо адвокатури і оголосили про утворення урядової робочої групи.

«Нам звертають увагу (маються на увазі європейські органи. — Прим. ред.) на першочергове — це виконання нашої Дорожньої карти і зобов'язання, які ми в рамках переговорного процесу взяли на себе. З цією метою ми підготували і винесли на розгляд уряду проект постанови Кабінету Міністрів про утворення робочої групи з питань удосконалення законодавства про адвокатуру і адвокатську діяльність, — заявила заступник міністра юстиції Людмила Кравченко. — Він пройшов вже урядовий комітет і виноситься на засідання Уряду. І ми хочемо, як тільки буде схвалено це рішення, в найближчий час розпочати роботу, де включені, у тому числі і члени комітету, де ми зараз присутні, і почати комплексну роботу по системі адвокатури».

Водночас на момент цієї заяви вже діяв інший, сформований раніше майданчик. Оскільки Національна асоціація адвокатів України була визначена Кабміном одним із співвиконавців заходів Дорожньої карти, Рада адвокатів України своїм рішенням  від 12.12.2025 №125 затвердила Програму її виконання в частині, що стосується адвокатури, а також створила відповідну робочу групу. І під час її організаційного засідання, яке відбулося 2 січня цього року, участь у роботі, крім представників центральних і регіональних органів адвокатського самоврядування, підтвердили голова і члени підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури Комітету Верховної Ради з питань правової політики, науковці, представники українського громадського сектору.

Прикметно, що крім них участь в установчому засіданні взяли або висловили бажання працювати також поважні міжнародні експерти, зокрема чинний та колишні президенти Ради адвокатських і правничих товариств Європи (CCBE), а також представники адвокатур Франції, Литви, Чехії, Люксембургу.

«Оскільки сьогодні я виступаю у своїй особистій якості, хочу лише сказати, що зроблю все можливе, щоб допомогти вам у впровадженні стандартів, які ви згодом запропонуєте парламенту і які стануть частиною нових законів, і сподіваюся, що цей закон буде ухвалено якнайшвидше та прокладе Україні шлях до ЄС — для української нації, для українських адвокатів»,— заявив тоді під час засідання президент CCBE Роман Завршек.

Кадровий сюрприз

А от урядова робоча група, судячи з реакції народних обранців, формувалася за іншими принципами.

Показовим для їх розуміння став обмін репліками між головою підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури, органів надання правничої допомоги Комітету ВР з питань правової політики Володимиром Ватрасом і Л.Кравченко.

Народний обранець прямо вказав, що запрошення до урядової групи від Мін’юсту не отримував, і поставив під сумнів намір реформувати адвокатуру без підкомітету. «Можливо скажете нам, членам профільного підкомітету, може когось із нас ще запросили до складу робочої групи, бо для прикладу мені, як голові підкомітету з питань організації діяльності адвокатури, запрошення від Мін’юсту не надходило долучитися до цієї робочої групи. Складається враження, що ви плануєте реформувати адвокатуру без участі профільного підкомітету», — поставив запитання В.Ватрас.

У відповідь Л.Кравченко повідомила, що нардеп уже включений до складу групи, після чого В.Ватрас «подякував» заступнику міністра: «Дуже приємно, що ви сьогодні мені про це повідомили», — сказав він. Далі чиновник зачитала перелік інших членів підкомітету, внесених до складу, якими виявилися також Денис Маслов, Валерій Божик, Анатолій Гунько, Сергій Демченко, Максим Дирдін.

Коли ж останній поцікавився складом учасників, заступник міністра юстиції відповіла загальною фразою: «там дуже великий склад. Там і представники НААУ, і представники школи суддівства, і представники громадськості, й народні депутати, і органи влади. Там дуже великий перелік, дуже… Три сторінки».

Один із пʼяти

З представництвом інституту адвокатури ситуація виявилася дивною. Хоча Національна асоціація адвокатів України свого часу подавала міністерству пʼятьох кандидатів, до фінальної версії проекту чиновники включили лише члена Ради адвокатів України від Хмельницької області Оксану Каденко. Про це згодом розповідала сама адвокат.

Водночас, на засіданні Комітету в.о. міністра юстиції Людмила Сугак без тіні сорому заявляла про «максимально широке залучення» до роботи урядової робочої групи. «Ми надсилали запрошення на НААУ… У нас є широке представництво представників НААУ у нашій робочій групі. І, звичайно, ми будемо і далі працювати», — запевняла очільниця міністерства, яка бачить себе в реформуванні адвокатури співголовою робочої групи.

Згідно з наявним проектом урядового рішення (в Мін’юсті чомусь вирішили затвердити склад робочої групи не розпорядженням, а постановою КМУ, утім це лише додатковий штрих до якості роботи головного юридичного відомства країни), до складу групи планується включити 27 осіб. Двоє з них — представники Мін’юсту: сама Л.Сугак та директор директорату правосуддя та кримінальної юстиції Олександр Олійник. Далі в переліку зазначено двох представників Офісу Президента, 7 народних депутатів, 4 науковців, 7 представників громадських організацій, а також 4 експертів і менеджерів проєктів, добре відомих за своїми «успіхами» в реформуванні судової системи.

При цьому міжнародних експертів до роботи взагалі не запрошували. А від НААУ, яка згідно зі ст.45 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представляє інститут адвокатури у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, громадськими об’єднаннями та міжнародними організаціями, допустили до роботи (як уже зазначалося) лише одного представника.

Формула взаємодії

І цей представник має сумніви у легітимності та ефективності роботи такої групи. «У запропонованому складі урядова робоча група виглядає нежиттєздатною як майданчик для підготовки змін до законодавства про адвокатуру… Присутність однієї людини не може підміняти консультації з професійною асоціацією щодо тих державних рішень, які безпосередньо впливають на нашу діяльність і регулювання професії в цілому», — прокоментувала О.Каденко підсумки засідання парламентського комітету.

При цьому адвокат послалася на ч.3 ст.4 Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката, згідно з якою сторони забезпечують своєчасне та ефективне проведення консультацій з професійними асоціаціями щодо пропозицій уряду стосовно будь-яких змін у законодавстві, процесуальних та адміністративних правилах, які безпосередньо впливають на професійну діяльність адвокатів та регулювання професії.

«За відсутності реального представництва і консультацій, НААУ не може розглядати урядову групу як легітимний формат для напрацювання рішень. Коректна модель — це взаємодія у форматі допомоги вже створеній Радою адвокатів України робочій групі», — зауважила представник інституту адвокатури.

Її думку поділяє заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій, який в недавньому інтервʼю нашому виданню попереджав про процедурні (два «центри виробництва», конкуренція текстів, провал строків або компроміси «на швидку руку») і змістовні (підміна предмета: замість вдосконалення спроба поставити інститут захисту під контроль держави) ризики паралельних ініціатив з реформування законодавства про адвокатуру.

«Держава працює із вже запущеним процесом і має допомагати йому: забезпечити політичний і процедурний супровід, доступ до даних, узгодження з іншими органами, проходження урядових процедур там, де вони потрібні, — сказав В.Гвоздій. — Тому, якщо Мін’юст хоче працювати — це нормально. Але працювати він має в логіці консультацій та з повагою до вже створеної робочої групи як до місця, де формується узгоджений пакет».

Така позиція цілком лягає в формулу взаємодії адвокатури і держави, виписану у ст.5 профільного закону: адвокатура є незалежною від органів державної влади, але держава створює належні умови для діяльності адвокатури.

Що на виході

Тож після засідання комітету ключовим лишається не стільки факт намірів Мінʼюсту перебрати на себе ініціативу, скільки те, яким буде її практичний «вихід» і як чиновники реалізують обіцяні консультації з професійною асоціацією. Поки що публічні заяви про «широке залучення» не узгоджуються із підготовленим проєктом складу, а паралельно вже працює створений адвокатурою майданчик, який стартував раніше й має власну структуру та учасників.

У цій конфігурації важко оцінити і дотримання строків Дорожньої карти, і шанси на узгоджений результат. Який формат обере Мін’юст: чи йдеться про системну взаємодію з адвокатами, чи про участь окремого представника інституту у складі групи? Як у разі утворення урядової групи буде синхронізовано два паралельні процеси, чи не доведеться «зшивати» різні підходи компромісом?

На цьому тлі визначальним стає не декларація про готовність «працювати далі», а відповідь на просте питання: чи буде державний майданчик вибудуваний як підтримка вже запущеного процесу з реальними консультаціями та повагою до мандата професійної асоціації, чи як окремий центр, який множить процедури, але не наближає узгоджене рішення.

Закон і Бізнес