Закон і Бізнес


Антикоррупционеры шпыняют судей за поездки в рф, но не видят такие же вояжи «своих»


У активистов даже календарь какой-то «свой», потому что у всех остальных 14 марта, когда состоится заседание КАС, — это четверг, а не среда..

12.03.2024 11:19
1321

Будет ли терпеть Верховный Суд судей, которые после 2014 года ездили в Россию и в.о. Крым? Этим озабочены в «Фундации DEJURE». Однако никакого беспокойства у них не вызывали аналогичные вояжи главы ВККС.


На своїй сторінці у Facebook Фундація розмістила повідомлення, про справу, яку 14 березня розглядатиме Касаційний адміністративний суд, інформує «Закон і Бізнес».

Йдеться про скаргу судді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Олександри Шуліки, якій Вища рада правосуддя відмовила у внесенні подання про призначення на посаду. Бо вона, ще не будучи суддею, разом із сімʼєю їздила на відпочинок до т.о. Криму (у 2014 році), а потім відвідувала свого дідуся у РФ.

Як повідомляв «ЗіБ», аби отримати «добро» від ВРП судді не вистачило одного голосу. Адже вона пройшла кваліфоцінювання, визнана такою, що відповідає займаній посаді. Й лише відсутність на тому засідання двох членів ВРП перешкодили цьому призначенню.

Натомість у фундації іронізують, що «звісно, О.Шуліці таке рішення ВРП не сподобалося, і вона звернулася до Верховного Суду з проханням визнати його протиправним. Саме в цій справі й відбудеться засідання в середу. Слідкуємо!».

Утім, дивує не те, що активісти плутають календарі, оскільки 14 березня, на яке призначено слухання справи О.Шуліки, — це четвер, а не середа. А саме спроба апелювати до нетерпимості стосовно суддів, які після 2014 року їздили до країни-агресора чи т.о.Криму.

Адже аналогічної стурбованості у «Фундації DEJURE» не виказували, наприклад, стосовно Романа Ігнатова, який, будучи суддею Апеляційного суду м.Києва, у 2014 році їздив до вже окупованого Луганська і вигадав, що начебто був затриманий бойовиками, а потім дивним чином відпущений на волю. Цей факт не завадив активістам стати на захист Р.Ігнатова і «толерувати» як його російське громадянство, так і ці поїздки.

Так само, поза їхньою увагою залишився інший факт: виявлено, що у 2019 році Р.Ігнатов завірив копію документа від установи на території так званої лнр, законність отримання якого викликає сумнів у слідства.

До того ж, не з’ясованою залишилася ситуація з російським громадянством Р.Ігнатова. Адже на початку лютого ВККС заслухала звіт робочої групи, яка не змогла спростувати факт набуття громадянства рф очільником ВККС, пославшись на відсутність дипломатичних відносин з рф. Як вважають експерти, таке рішення ухвалене з метою, аби не визнавати помилки, якої припустилася конкурсна комісія з міжнародними експертами у складі, що здійснювали добір членів ВККС.

Це, певною мірою, пояснює вибірковість уваги «Фундації DEJURE» до окремих суддів. Адже очільник фундації Михайло Жернаков також мав безпосереднє відношення до відбору нового складу ВККС, включно з Р.Ігнатовим.

Але як «толерувати» суспільству таку вибірковість антикорупційних активістів, питання — відкрите.

Закон і Бізнес