Норми Конституції-2004 неодноразово були предметом суттєвої критики з боку провідних європейських інституцій – Венеціанської комісії, ПАРЄ та окремих міжнародних експертів.
На цьому наголосила Міністр юстиції Олена Лукаш в авторській статті, розміщеній в агентстві Інтерфакс, повідомили виданню «Закон і Бізнес» у прес-службі Міністерства.
На думку експертів, положення Закону були суперечливими, не відповідали меті «конституційної реформи», європейським стандартам у цій сфері, а також українським зобов’язанням, прийнятим при вступі в Раду Європи, визначались потенційними джерелами конфліктів між Президентом та Урядом, – звертаючись до тих, кому небайдужа думка Європи щодо Конституції-2004.
За її словами, експерти Венеціанської Комісії зауважували:
- на несумісності прив’язки мандата до членства в парламентській фракції, посилаючись на те, що члени парламенту повинні представляти народ, а не свої партії;
- розширенні повноважень прокуратури, що суперечить європейським стандартам у цій сфері, а також українським зобов’язанням, прийнятим при вступі в Раду Європи;
- можливого накладення повноважень Президента та Уряду, що, в свою чергу, є загрозою політичних конфліктів між ними;
- збереження за Президентом повноваження ініціювати процедуру висловлення недовіри Кабінету Міністрів, що суперечило меті «конституційної реформи»;
- загрози потенційної політичної кризи у разі нездатності парламенту сформувати стабільну більшість для формування Уряду тощо.
Венеціанська Комісія дійшла висновку, що конституційні зміни 2004 року не дозволяють досягти мети конституційної реформи – встановлення збалансованої та функціональної системи правління, – наголосила Олена Лукаш.
Крім того, аналогічна критика змін до Конституції України 2004 року неодноразово висловлювалась Парламентською асамблеєю Ради Європи в низці своїх резолюцій протягом 2004 – 2010 років, присвячених, зокрема, функціонуванню демократичних інституцій в Україні та стану демократії в Європі. ПАРЄ неодноразово зазначало, що відносно прийнятих у 2004 році поправок до Конституції України гостро стоїть питання їх сумісності з європейськими стандартами, – йдеться у статті.
Зокрема, ПАРЄ:
- зазначала, що повністю пропорційна система із закритими партійними списками не гарантує виборів до парламенту, які б представляли українське суспільство в усьому його розмаїтті;
- підкреслювала необхідність нейтральності посади Голови СБУ, призначення на посаду та звільнення з посади якого після Змін здійснювалось парламентом за поданням Президента;
- критикувала зміни щодо функціонування судової влади та неможливості належного реформування судової системи відповідно до європейських стандартів та цінностей без чіткого розділення повноважень та належної системи стримувань і противаг.
Також, – зазначається у статті, – ПАРЄ регулярно зверталась до питання імперативного мандату народного депутата, запровадженого конституційними змінами 2004 року та закликала до їх перегляду, як такого, що не відповідає принципам демократії і верховенства права та є неприйнятним у демократичній державі; акцентувала увагу на невідповідність прийнятих у 2004 році положень щодо прокуратури, взятих Україною при вступі до Ради Європи зобов’язанням та підкреслювала, що Конституцією 2004 року в реформі прокуратури було зроблено крок назад.
Матеріали за темою
З політичної карти світу зникне Індія
06.09.2023
У Казахстані втретє перейменують столицю
15.09.2022
З Днем Незалежності України! — привітання
24.08.2022
З Днем Української Державності! — привітання
28.07.2022
Вітаємо з Днем Конституції України!
28.06.2022
Феномен Конституції не вичерпується її текстом, а адмінсудочинство використовує її як норму прямої дії
в„–49 (1555), 04.12—10.12.2021
Що не так із попереднім схваленням закону про Великий Державний Герб України
в„–36 (1542), 04.09—10.09.2021
У Чилі проголосували за те, щоб конституцію писати без юристів
в„–44 (1498), 31.10—06.11.2020
Чи можна порушувати Конституцію заради кредитів МВФ вирішить ВС
в„–29 (1483), 18.07—24.07.2020
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!