Феміда за європейським взірцем

Парламент зробив перший крок до посилення незалежності суддів

Президентський проект змін до Конституції щодо посилення гарантій незалежності суддів отримав попереднє схвалення Верховною Радою. Друге голосування й остаточне прийняття документа можуть відбутися вже в лютому наступного року. Звісно, якщо з-поміж нардепів знайдуться ще 56 прихильників незалежності вітчизняної судової влади.

Доповідаючи з парламентської трибуни президентський проект змін до Конституції, радник глави держави Андрій Портнов насамперед нагадав про заклики європейських інституцій до всіх політичних сил в українському парламенті про необхідність якомога скорішого ухвалення цього документа в запропонованій редакції. На це звертали увагу і голова Венеціанської комісії Джанні Букіккіо, і депутати Парламентської асамблеї Ради Європи у письмовій резолюції від 1.10.2013, і співдоповідачі моніторингового комітету ПАРЄ по Україні Майліс Репс та Маріетта де Пурбе-Лундін. І такі заклики базуються насамперед на висновку Венеціанської комісії від 15.06.2013 щодо цього проекту.

А.Портнов стисло розповів нардепам про ключові положення проекту. Зокрема, щодо нового порядку формування складу Вищої ради юстиції, скасування 5-річного «випробувального терміну» для суддів, порядку зняття їх недоторканності незалежним судовим органом тощо. Також він відзначив, що пропонованими змінами до Конституції передбачено розширення повноважень Верховного Суду, що посилить його роль у формуванні єдиної судової практики. Важливим, за словами радника Президента, є й підвищення кваліфікаційних вимог до кандидатів на посади суддів (вік — не менш ніж 30 років та за наявності 5 років стажу за фахом), «аби суддями ставали особи, які мають достатній життєвий та професійний досвід».

Також А.Портнов наголосив, що  президентський проект містить ті самі положення, на яких наполягає опозиція: укази про призначення суддів глава держави підписуватиме лише на підставі подань ВРЮ. «Президент лише легітимізуватиме рішення. Саме це пропонує й опозиція в своєму проекті», — зазначив він.

Своєю чергою співдоповідач, голова Комітету ВР з питань правової політики Валерій Писаренко нагадав, що від цього проекту залежить успіх євроінтеграційного руху України. Він також наголосив: «Знаковим є те, що рішення про направлення проекту до Конституційного Суду було ухвалене 377 голосами». Адже, зауважив В.Писаренко, прийняття та ефективне здійснення реформ у судовій сфері є однією з передумов для підписання угоди про асоціацію України з ЄС.

Головні вимоги від імені опозиції озвучив Арсеній Яценюк: імпічмент суддів, розширення повноважень Верховного Суду, включення представників ВР до складу ВРЮ та вилучення з проекту положення про термін повноважень Генерального прокурора. Прикметно, що про ліквідацію Конституційного Суду вже не йшлося.

Під час обговорення нардеп Олег Зарубінський відзначив, що критичні зауваження стосовно проекту пов’язані з тим, що «дехто дуже хоче впливати на суддів постійно». Дій­сно, з трибуни можна було почути й про обрання суддів громадою, і про порушення принципу поділу влади, оскільки парламент не отримав «компенсацій» за повноваження, яких він позбавляється, і знову ж таки про необхідність уможливлення звільнення судді за рішенням виборців чи 150 народних депутатів та передбачення механізму набуття чинності рішенням ВРЮ про призначення судді в разі, якщо глава держави не підпише відповідного указу.

Згадувалися й окремі висновки віт­чизняних експертів, які пропонували «накласти» положення законопроекту на реальну політично-правову ситуацію» і вже з її врахуванням вносити зміни до Конституції. Хоча навряд чи в якійсь європейській країні норми основного закону переписують після кожних парламентських чи президентських виборів.

Врешті-решт результати 2 голосувань (через вимоги представників опозиції відповідну постанову ставили на переголосування) були однаковими: 244 — «за». Опозиційні фракції жодного голосу за посилення незалежності вітчизняної Феміди не дали.

Що ж, та частина парламенту, яка підтримала цей проект змін, свою справу зробила. Тепер у лютому наступного року треба буде «добрати» ще 56 прихильників ідеї незалежно­сті судової системи. Натомість опозиція продовжує ігнорувати як заклики європейських колег та експертів, так і очевидну необхідність проведення реформ у судово-правовій сфері для українців.