Помилки, яких не пробачають

«Суддю потрібно гнати, коли стає зрозуміло, що йому не можна продовжувати здійснювати правосуддя»

Конституційний суд РФ дав відповідь на питання про те, чи можна звільняти суддів за допущені ними під час судочинства помилки. У постанові зазначається, що таке покарання можливе, але тільки за помилки, котрі призводять до «спотворення фундаментальних принципів судочинства і грубого порушення прав учасників процесу».

Покарання за вирок

Справа, в якій КС РФ обнародував своє рішення, була зумовлена скаргою колишньої судді Преображенського районного суду м.Москви Анжеліки Матюшенко, котру покарали за незаконне судове рішення. Розглядаючи як суддя апеляційної інстанції кримінальну справу, вона залишила в силі вирок невинній людині. Мосміськсуд це рішення скасував, а його голова направила до Кваліфікаційної комісії суддів подання про притягнення А.Матюшенко до дисциплінарної відповідальності і дострокове припинення її повноважень. У результаті жінка, котра пропрацювала в суді 8 років, позбулася посади. Вона намагалася оскаржити це рішення кваліфкомісії у Верховному суді РФ, але безрезультатно.

Тоді звернулася до КС РФ зі скаргою на норми законів «Про статус суддів у Російській Федерації» та «Про органи суддівського співтовариства в Російській Федерації», які, на її думку, дозволяють притягати суддю до відповідальності за висловлену в процесі здійснення правосуддя думку й ухвалене судове рішення.

При розгляді Конституційним судом її скарги заявниця не приховувала сліз і змогла тільки сказати, що винесла те рішення, яке вважала потрібним.

Валентин Пирожков, котрий опонував їй і виступав від імені ВС РФ, жорстко і лаконічно пояснив, за що звільнили А.Матюшенко— за те, що «проштампувала рішення мирового суду, не врахувала особи підсудної, котрій 60 років, те, що злочин невеликої тяжкості, [жінка] раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, була інвалідом II групи, ветераном праці, мала низку тяжких захворювань, ніяких обтяжливих обставин».

Як видно, сльози екс-судді не подіяли на її колег із КС РФ: у своїй постанові вони нагадали всім, що «специфіка судової діяльності і статус судді вимагають від представників суддівського корпусу високого рівня професіоналізму». І хоча, мовиться в рішенні, гарантії суддівського імунітету не дозволяють притягати суддю до відповідальності за ухвалене рішення, ці гарантії не абсолютні — вони перестають діяти у разі скоєння служителем Феміди такого вчинку в процесі здійснення правосуддя, який не відповідає статусу судді. Незалежність судді, зазначається в постанові, «не передбачає безконтрольності й безвідповідальності».

«Жахливі порушення»

У рішенні КС РФ роз'яснюється, за які помилки можна звільняти суддів, а за які ні. Є «ненавмисні судові помилки ординарного характеру, [котрі] не можна розцінювати як прояв несумлінного ставлення судді до своїх професійних обов'язків». За них суддів карати не можна.

Однак є й «інший тип судових помилок», що призводять до «спотворення фундаментальних принципів судочинства і грубого порушення прав учасників процесу». До таких помилок якраз і належить винесення неправосудного рішення, що «може свідчити про нездатність судді виконувати свої професійні обов'язки». Коментуючи Право.ру позицію КС РФ, суддя-доповідач у справі Михайло Клеандров назвав ці помилки «жахливими порушеннями» і пояснив, що тільки за них можна звільнити суддю.

За словами М.Клеандрова, проаналізувати, чи вчинив суддя порушення при винесенні рішення, це найскладніше. «Коли суддя напився, побився — все тут зрозуміло. А ось коли він нічого поганого не зробив, а саме в процесі винесення судового рішення допустив грубе порушення або систематично порушував закон, наприклад, доспускав тяганину, то визначити [чи було порушення грубим] складно. Якщо була ординарна судова помилка, суддя виніс рішення на підставі закону, а вища судова інстанція сказала, що він неправильно оцінив докази і застосував норму права, то це нормальний процес. У нас скасовується близько 1 млн судових актів у рік — невже за кожне скасування суддю потрібно виганяти? За нормальну судову помилку не можна карати. Суть нашого рішення така: суддю потрібно гнати, коли стає зрозумілим, що йому не можна продовжувати здійснювати правосуддя», — резюмував М.Клеандров.

У постанові КС РФ нагадує, що при покаранні судді має дотримуватись установлений законом порядок: оцінку законності судового акта здійснює вища судова інстанція, а оцінку поведінки судді — кваліфколегія суддів. «Дострокове припинення повноважень судді може мати місце лише у виняткових випадках», — ідеться в документі КС.

Таким чином, КС РФ не помітив суперечності оскаржуваних норм законів та російської конституції, але, наскільки це можливо, розтлумачив і конкретизував їх, у висновку ще раз нагадавши законодавцю, що було б непогано уточнити склад дисциплінарних проступків і підстави притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

На проблему відсутності належного правового регулювання дисциплінарної відповідальності суддів звернув увагу й М.Клеандров: «Найголовніша проблема — це те, що в нас немає єдиного документа про дисциплінарну відповідальність, який був, наприклад, в РРФСР, — докладне положення. Та й сам інститут дисциплінарної відповідальності суддів у нас з'явився тільки у 2001 році. Мабуть, наші депутати були романтиками і не думали, що судді вчинятимуть проступки. Поняття дисциплінарного проступку судді обов'язково має уточнюватися, надто вже воно нині розпливчате».

право.ру