При розгляді судових справ все частіше трапляються позиції судів, які обмежують допуск представників до участі у справах.
Про це «ЗіБ» розповів модератор круглого столу «Проблеми участі у судових справах. Практичні аспекти» Олексій Колток.
Як зазначилив прес-службі ААУ, у межах заходу було обговорено спірні аспекти при здійсненні представництва клієнтів в судах, найбільш значущих позицій Верховного Суду, питань самопредставництва юридичних осіб та оформлення таких відносин, а також питань організації роботи юридичних служб при веденні судової роботи.
Голова Комітету ААУ з господарського права та процесу, старший юрист Юридичної фірми Sayenko Kharenko О. Колток наголосив, що неоднакове тлумачення процесуальних норм призвело до того, що наразі відсутній єдиний підхід до чіткого переліку документів, які підлягають наданню адвокатами суду на підтвердження повноважень для участі у справах. У зв’язку з цим, у реєстрі чимало ухвал про повернення апеляційних та касаційних скарг, що не відповідає принципам доступності та правової визначеності, які є складовими принципу верховенства права.
Згідно статистики за наслідками аналізу судових рішень, 92 відсотки суддів Касаційного господарського суду у разі виявлення недоліків у підтвердженні повноважень представників повертають касаційні скарги і лише 8 відсотків залишають їх без руху. Також 92 відсотки суддів вважають, що повноваження адвоката мають бути пов’язані саме із здійсненням адвокатської діяльності на підставі укладеного з клієнтом договору про надання правничої допомоги, в той час як 8 відсотків суддів допускають, що представнику достатньо підтвердити лише статус адвоката. Обраховуючи статистичні дані враховувалися рішення, у яких Верховним Судом надавалася правова оцінка наданим представниками документів.
Віктор Дума, адвокат, юрист кримінальної практики ЄПАП Україна, розповів про особливості регулювання та причини недопуску представників до судового процесу.
Правник вказав на неоднорідну практику суддів різних касаційних судів Верховного Суду у питанні належного підтвердження повноважень адвоката у справі, навів перелік документів та вимоги до них (довіреність, ордер, договір про надання правничої допомоги, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та витяг з реєстру), які слід подавати адвокатам до суду.
Він порадив, як правильно заповнювати та надавати ордер адвоката, не забуваючи обов’язково вказувати на його зворотній стороні наявність або відсутність обмежень повноважень представника, і подавати копії обох сторін.
Ганна Лисенко, адвокат, партнер адвокатського об’єднання «Адвокатська сім’я Лисенко» розповіла яким чином новий, раніше не відомий для процесуального законодавства термін «самопредставництва» впроваджується на практиці та детально пояснила, яким чином потрібно оформляти документи юридичних осіб для реалізації вказаного механізму на практиці.
Згідно з рекомендаціями адвоката, для того, щоб виконавчий орган міг належно представляти інтереси юрособи в суді, слід внести зміни до статутних документів юридичної особи, зокрема, щодо кількісного складу виконавчого органу, привести перелік його повноважень у відповідність до вимог нового процесуального законодавства.
Ганна зауважила, що за умови створення колегіального виконавчого органу, обов’язково слід вказати, що члени виконавчого органу мають право представляти підприємство без доручення, тобто в порядку самопредставництва.
Зміни в статуті слід внести в ЄДР, де чітко вказати членів виконавчого органу, які мають право вчиняти дії від імені юрособи без довіреності. Рекомендується також затвердити внутрішнє положення про виконавчий орган, в якому детально прописати всі повноваження його членів, зокрема з урахуванням вимог процесуального законодавства. Для того, щоб такий механізм запрацював на практиці необхідно ввести юристів до складу такого виконавчого органу.
Правник детально проаналізувала судову практику щодо самопредставництва. Головною позицією Верховного Суду є те, що якщо особа представляє юридичну особу за довіреністю, то вона у судовому процесі є представником учасника судового процесу. Вказане за логікою Верховного Суду виключає можливість стверджувати про наявність самопредставництва юридичної особи (Постанова ВС № 910/23346/16 від 13.03.2018 р.).
Матеріали за темою
ЮК ADER HABER успішно захистила інтереси міжнародного лідера у сфері харчових та агротехнологій
12.04.2024
ADER HABER – юридичний радник фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві
16.01.2024
Barristers змінює партнерський склад
05.12.2023
Пункт підтримки адвокатів відкрили в Києві
28.02.2023
Адвокати випустили «Молитву солдата»
24.02.2023
В ADER HABER новий партнер
22.02.2023
АПУ шукає фахівців з військового права
08.02.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!