Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N 31, 4-10 серпня 2018 року.
Вона не називає себе адептом Протоколу №16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Проте саме ця тема стала увертюрою зустрічі із суддею Європейського суду з прав людини Ганною Юдківською. Крім цього, представниця ЄСПЛ звернула увагу на недоліки заяв, які унеможливлюють винесення всеохоплюючих рішень. Чи готові у Страсбургу до консультативної місії та коли чекати оцінки щодо спецконфіскації, читайте у статті «Візит ad hoc».
Реформа юридичної сфери — це завжди іспит на здатність адвокатури відстояти свій порядок денний у відносинах з державою. Якщо адвокати його склали — влада їх поважає, а якщо ні — роль адвокатури в суспільстві стає суто номінальною. На жаль, не все й не завжди залежить від самих адвокатів, однак позиція кожного з них додає цеглинку в мур захисту цього інституту або, навпаки, руйнує його. ОЛЕКСІЙ ФАЗЕКОШ, адвокат, голова Ради адвокатів Закарпатської області розповів як окремі правники роблять усе можливе й неможливе, аби зруйнувати інститут адвокатури. Докладніше – у матеріалі «У професії — єдиний голос».
Вже через два дні після затвердження чисельності законників стартував добір до Вищого антикорупційного суду. Також оголошено і про додатковий конкурс на 78 посад у Верховному Суді. Прийом заяв розпочнеться з 8 серпня, а завершиться 14 вересня. Про деталі добору на посади суддів Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду читайте у статті «Подвійний добір».
Виграє в усіх судах, розв’язує всі проблеми, рекламується на дереві, живе в крамниці алкогольних напоїв — ось на такого захисника може натрапити українець у пошуках правової допомоги. В Європі таких чудес не буває. За що правників можуть покарати в ЄС, але пробачити в Україні дізнаєтесь у статті «Обачність убереже від збитків».
Слідом за ВС вища адміністративна юрисдикція оприлюднила результати 6-місячної роботи. Крім статистичних даних, голова суду разом із колегами поділився планами щодо усунення недоліків, які гальмують діяльність установи. Детальніше про результати роботи читайте у матеріалі «Касаційні показники».
Адвокати систематично зазнають посягань на свої права з боку процесуальних опонентів та радикально налаштованої частини громадськості. Самі правники переконані, що держава не здатна їх захистити, тож прохатимуть допомоги в міжнародних інституцій. Докладніше про проблему нехтування правами адвокатів — у статті «Неприхована загроза».
Іноді недотримання «кваліфікаційниками» формальних вимог нормативних документів може зіграти на руку тим, хто не встиг підготуватися до іспиту. А дотримання — не вберігає від необхідності бути відповідачем у суді. Як порушення КДКА процедурних вимог дало кандидатові, який завалив усний іспит, другий шанс стати адвокатом, читайте у матеріалі «Від екзамену до суду».
Літня спека та наближення відпусток, схоже, позначаються на уважності чиновників і членів органу суддівського врядування. Інакше не вдасться пояснити той факт, що Вища рада правосуддя ухвалила рішення всупереч чинному законодавству. Про те як Рада погодила штатну чисельність палати за відсутності повноважень читайте у статті «Навипередки із законом».
Деякі державні службовці та інші суб’єкти декларування подекуди забувають, що поданням річної декларації про майновий стан їхній обов’язок не вичерпується. Необхідно також звітувати й про поточні доходи та видатки, причому в доволі стислі строки. ІННА ПАВЛОВСЬКА, заступник начальника відділу по роботі з персоналом Вінницького апеляційного адміністративного суду розповіла «ЗіБ» в яких випадках слід інформувати НАЗК про коштовні придбання та поточні доходи. Про це читайте у матеріалі «Звітність цілий рік».
У деяких договорах про надання правничої допомоги сторони відображають додаткову суму, яку адвокат отримає за умови позитивного для клієнта результату послуг. Хтось уважає це бонусом для фахівця, а хтось — додатковим тягарем і корупційною складовою. Про те чи вважати бонус для адвоката стимулом чи корупційною складовою розповів юрист РОМАН ВІТЮК у статті «Гонорар за успіх».
3 липня Верховна Рада прийняла закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про відновлення кредитування». Як заявляють його автори, головною метою є пожвавлення ринку, який останнім часом занепав. Та чи досягається цим актом така мета? Про нові правила кредитування можна ознайомитися у матеріалі «Зобов’язання в одні ворота».
За роки незалежності валютне законодавство України проходило кілька етапів лібералізації. Проте основні правила не змінювалися майже 25 років. Й ось тепер парламент ухвалив новий закон «Про валюту і валютні операції». ДІАНА КОЛОМІЙЦЕВА, адвокат, керуючий партнер юридичної компанії «Боссом групп», к.ю.н. проаналізувала, чи можна вважати його історичним. Докладніше про новий порядок валютного регулювання – у матеріалі «Свобода операції в межах заборон».
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!