Адвокати визначилися, як можна використати новели КПК
Майже місяць Україна живе з новим Кримінальним процесуальним кодексом. Експерти запевняють, що говорити про перші результати роботи зарано, мовляв, минуло мало часу, й питання ще до кінця не вивчене. Та адвокатська спільнота чекати не може, бо ж від неї залежать долі десятків людей. Про те, як використовувати можливості нового КПК для захисту клієнта, у чому полягають переваги та недоліки окремих новел кодексу, говорили адвокати на ІІ щорічному зимовому форумі Асоціації адвокатів України.
У пошуках відповідей
Делегати з усієї України зібралися в готелі «Прем’єр палац». «Привід для такої зустрічі серйозний — новий КПК, за яким нам тепер працювати. Запитань виникає багато, тож будемо спільно шукати на них відповіді», — відкрила форум президент ААУ Ольга Дмитрієва.
Про цифри, перші успіхи та проблеми розповів адвокатам заступник начальника головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ Олег Татаров. Він зосередився на початку досудового розслідування. «За 15 діб роботи за новим КПК кожен слідчий отримав 15—20 матеріалів, по кожному з яких розписує детальний план дій для оперативного працівника. Сам слідчий потім контролюватиме й перевірятиме цю роботу. Якщо слідчий погодиться з результатами напрацювань оперативного працівника, то матеріали передадуть прокурору», — пояснив принцип роботи слідчого О.Татаров. За його словами, до правоохоронних органів уже надійшло близько 100 тис. заяв від громадян. «Якщо особа пише в своїй заяві, що вважає, що злочин був, а слідчий його не вбачає, то заяву все одно треба реєструвати і проводити досудове розслідування», — розтлумачив посадовець.
До О.Татарова в адвокатів було багато запитань: цікавилися джерелом інформації, яке ставало підставою для початку досудового розслідування, оголошенням у розшук людини, навіть прозвучало питання стосовно документів, які повинен демонструвати адвокат, аби його допустили до підзахисного. Виявляється, деякі слідчі вимагають від захисників витяг із електронного реєстру адвокатів. О.Татаров запевнив, що слідчий не має права цього робити, бо ж достатньо просто подивитися в реєстр, а не роздруковувати звідти витяги. Посадовець наголосив, що роз’яснювальна робота серед працівників органів та населення все ще продовжується, аби уникнути подібних ситуацій та запобігти виникненню нових міфів і неправдивих історій стосовно КПК.
Точку зору прокуратури щодо кодексу висловив старший прокурор організаційно-методичного відділу головного слідчого управління ГПУ Олексій Донський. Позитивним він відзначив «незмінність прокурора під час усього провадження». «Таке нововведення забезпечує єдність процесу», — переконаний О.Донський, проте він занепокоєний, що віднині деякі функції прокурора перейшли до слідчого, а це, на його думку, «унеможливлює роботу прокурора в певних умовах».
Проте адвокатів більше непокоїло, як потрапити до підзахисного. Адже для отримання дозволу прокурора треба стояти в чергах. «Адвокат ставиться на один щабель зі звичайними громадянами. Проте мова йде не про соціальне виокремлення, а про можливість виконувати свою роботу. А ці черги заважають вчасно та якісно забезпечувати захист громадян», — пояснила проблему О.Дмитрієва.
Тож користуючись нагодою — присутністю на форумі представника прокуратури — адвокати вирішили підготувати офіційне звернення до Генпрокуратури від ААУ з проханням вирішити питання. «Це буде перший крок до налагодження роботи», — підсумувала О.Дмитрієва.
Погляд адвокатів
Після цифр і норм заговорили адвокати й про роботу за новим КПК. Як же їм працюється?
Адвокати стверджують, що в кодексі прописано багато важливих моментів, про які в попередньому документі не йшлося. Зокрема, член правління ААУ Анжеліка Сицько відзначила як позитивну новелу «врегулювання процедури затримання особи». «Вагоме нововведення — затриманою людина вважається не після складання протоколу, а відразу ж з моменту затримання», — зауважила А.Сицько. Ще одним позитивом КПК адвокат вважає право кожного затриманого на отримання медичної допомоги, назвавши бажаного лікаря.
Керуючий партнер ЮК «Юридичні традиції» Агія Ахундова висловилася з приводу нового погляду законодавця на запобіжні заходи в кримінальному процесі. «Глава 18 нового КПК безспірно, на мій погляд, одна з найпрогресивніших зі всіх змін у кримінальному процесі. Запобіжні засоби нового КПК не тільки майже звільнилися від вітчизняних пережитків, а й увібрали в себе багатий досвід та практику Європейського суду з прав людини з цього питання», — зауважила А.Ахундова.
До позитивних змін адвокат віднесла вдосконалення переліку запобіжних заходів, з якого виключено застарілі норми та включені нові: особисте зобов’язання, особиста порука, домашній арешт. Норма щодо особистої поруки викликала обговорення серед адвокатів. «На жаль, у КПК не прописано конкретно, хто саме може ручатися, — пояснила адвокат. — На мою думку, це можуть робити впливові люди, народні депутати, особи, які користуються авторитетом у суспільстві тощо». Одному з присутніх адвокатів уже довелося відчути на собі застосування особистої поруки під час захисту свого клієнта. Випадок стався в столиці. Адвокат повідомив, що особисту поруку його клієнтові дав народний депутат. Проте нардепа попросили зібрати його характеристики. Тому адвокати дійшли висновку, що це одна з новел, яка змусить народних обранців задуматися над тим, який же вигляд вони будуть мати, даючи особисту поруку.
«Кодекс має багато як позитивних моментів, так і негативних. Подивимося, як він буде застосовуватися адвокатами на практиці. Зараз треба більше про це говорити», — переконаний адвокат Віталій Сердюк. Для своїх колег він мав кілька порад стосовно тимчасового доступу до речей і документів, тимчасового вилучення майна, арешту майна та обшуку за новим КПК. «Зараз система змінилася. Вилучити майно можна тільки в підозрюваної особи або ж вже затриманої. Встановлений чіткий порядок, за яким майно буде вилучено. Прописаний і порядок реагування адвоката. За старим КПК порядку не було, арештовували все підряд», — порівняв В.Сердюк.
А от новела про обшук, на думку адвоката, виписана погано. «Немає чітких рекомендацій, що робити, коли двері зачинені», — зазначив він. Адвокати погодилися, що такі ситуації бувають досить часто. Як вихід В.Сердюк пропонує будь-якими способами потрапити всередину приміщення: «Нехай краще будуть двері вибиті, ніж обшук відбудеться без адвоката». Бо ж саме останній, на думку В.Сердюка, проконтролює, щоб процедура відбувалася за законом, як прописано в ст.236 КПК.
Використання можливостей
Звичайно, кожне законодавче нововведення завжди матиме як прихильників, так і тих, хто за будь-яких обставин знайде мінуси. Тож давно вважається нормальною практикою поцікавитися думкою закордонних гостей. Вони не давали оцінок КПК, не говорили «добре» чи «погано», проте поділилися досвідом роботи в США та спробували провести паралелі з українськими реаліями.
«Кожне рішення в США щодо порушення кримінальної справи приймається дуже важко. Особливо, якщо одна зі сторін — політики, впливові люди тощо. Вони наймають цілі юридичні фірми, які будуть займатися їхньою справою», — розповів про американські традиції радник з правових питань Департаменту юстиції США Посольства США в Україні Джон Енгстром. Проте перед тим, як довести справу до суду, сторони конфлікту сідають за «стіл переговорів». Це робиться для того, щоб захисники зрозуміли, в чому суть справи, як її вести та й чи, зрештою, варто її починати. Як наслідок такої роботи в Сполучених Штатах «95% усіх справ вирішуються згодою про визнання вини».
Директор ABA ROLI Кейті Лейдн упевнена, що новий КПК дає хороші можливості українським адвокатам здійснювати свої обов’язки. «Наприклад, ст.221 — право адвоката витребувати матеріали на стадії досудового слідства, ст.97 — показання з чужих слів тощо. Ви маєте посилатися на ці статті, щоб забезпечити повноцінний та правомірний розгляд процесу», — порадила адвокатам К.Лейдн.
На можливостях наголошував і адвокат, старший партнер Адвокатського об’єднання «Зейкан, Попович, Голуб та інші», Ярослав Зейкан. Він навів приклад із власної практики. Рішення, яке виніс суд, на думку Я.Зейкана, «не можна вважати ні справедливим, ні законним». Проте справа б не мала судової перспективи у випадку, якщо б її розглядали за правилами кодексу 2012 р., а в захисту були б додаткові ресурси у вигляді експертиз, слідчого експерименту та перевірки достовірності показань і клопотань про визнання певних доказів недопустимими», — проаналізував ситуацію Я.Зейкан. Адвокат мав на увазі стст.242, 243, де йдеться про самостійне проведення експертизи стороною захисту, також ст.197 нового КПК, в якій зазначено, що строк дії ухвали про тримання під вартою або продовження тримання під вартою не може перевищувати 60 діб. Їх застосування дало б змогу отримати зовсім інше рішення у справі.
* * *
Якими будуть рішення за новим КПК, згодом побачимо. Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м.Києва Іван Мосьондз зауважив: «Справи за новим КПК ще не розглядалися, бо ж не надійшли навіть і до першої інстанції. Тож поки що можемо говорити тільки про можливу практику застосування». Що ж, Рим теж не за день будувався.
На думку адвокатів, у новому КПК прописано багато важливих моментів, яких не було в попередньому.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!