Труднощі перехідного періоду

Порядок переходу на новий ГПК: дії суду та учасників справи

Новою редакцією Господарського процесуального кодексу з 15 грудня 2017 року розширено перелік форм господарського судочинства та визначено такі форми як наказне провадження, загальне позовне провадження та спрощене позовне провадження. При цьому законодавцем взагалі не врегульовано порядок переходу на них щодо справ, які перебувають у провадженні. Як вирішити цю проблему, розбиралися судді усіх інстанцій під час спеціальної робочої наради.

Позовне чи наказне?

Сьогодні, в умовах судової реформи, перед судовою владою постав ще один серйозний виклик — кардинальна зміна процесуального законодавства. І найбільших змін зазнав саме господарський процес, в який з метою уніфікації процесуального законодавства імплементовані норми цивільного та адміністративного процесів та багато інших новацій.

Для підтримки високих стандартів судочинства, притаманних судам господарської юрисдикції, та максимально швидкого та ефективного переходу на новий процес, суддями господарської юрисдикції першої та апеляційної інстанцій було створено Робочу групу з метою напрацювання єдиного підходу застосування судами нових процесуальних норм.

13 грудня для обговорення та напрацювання механізму переходу на новий процес судді всіх господарських судів усіх інстанцій провели робоче засідання в режимі відео-конференції, в якому також прийняла участь суддя Верховного Суду Лариса Рогач. За результатами цього засідання було звернуто увагу на деякі неврегульовані законодавцем моменти, пов’язані з впровадженням нового процесу.

Так, «Перехідні положення» нової редакції ГПК не передбачають можливості завершення розгляду справ за правилами того процесу, за яким їх розгляд був розпочатий. При цьому до набрання чинності новою редакцією ГПК господарський процес передбачав лише одну форму судового процесу — позовне провадження. Тобто, всі справи, розгляд яких ще не завершено, розглядаються господарськими судами за правилами позовного провадження.

Саме тому, робоча група, здійснивши аналіз норм нової редакції ГПК, дійшла таких висновків.

Керуючись п.12 «Перехідних положень» нової редакції ГПК, робоча група вважає, що з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження за діючим на той час ГПК, розгляд справи за правилами позовного провадження вже розпочався. А тому, у таких справах перехід на наказну форму є неможливим.

Спрощене чи загальне?

Щодо питання визначення в якій формі — спрощеного чи загального позовного провадження — слід розглядати господарські справи, які перебувають у провадженні, думки суддів розділилися.

Так, частина суддів вважає, що залежно від усіх критеріїв, визначених стст.12, 247, 250 ГПК, судді господарської юрисдикції можуть перейти як до загального, так і до спрощеного позовного провадження на стадію підготовчого провадження. При цьому строк початку підготовчого провадження слід відраховувати як з дня відкриття провадження у справі.

Інші наполягають, що момент переходу до спрощеного позовного провадження вичерпується прийняттям судом ухвали про відкриття провадження у справі. Тож суд не може повернутись з наступних стадій і знову починати судовий розгляд від початку, рахуючи строк початку підготовчого провадження з дня відкриття провадження у справі. Нова редакція ГПК не передбачає такої процесуальної можливості, а тому такі дії не відповідатимуть приписам ст.19 Конституції.

Для забезпечення прав учасників справи судді рекомендують застосовувати як учасникам справи, так і суду положення ст.207 ГПК, яка передбачає можливість вирішення заяв та, пов’язаних з розглядом справи, що не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

З огляду на це, робочою групою запропоновано з 15.12.2017 у справах, які перебувають у провадженні місцевих господарських судів — не переходити до спрощеного позовного провадження, а розглядати всі справи в рамках загального позовного провадження. При цьому:

справи, розгляд яких по суті вже розпочався — продовжувати розглядати по суті, процесуальні строки при цьому обраховувати в порядку ч.2 ст. 195, ч.3 ст. 201 нового ГПК — 30 днів з моменту оголошення головуючим відкритим судового засідання, яке буде проводитися вже за новим процесом;

справи, розгляд яких по суті ще не розпочинався – розглядати зі стадії підготовчого провадження, строки при цьому обраховувати в порядку ч.3 ст. 177 ГПК — 60 днів від моменту «переходу» на новий процес.

Момент переходу на новий процес

По процедурі та моменту «переходу» на новий процес пропозиції робочої групи такі:

у справах, розгляд яких призначений на грудень 2017 року, — заслухати думку учасників справи та за наслідками судових засідань визначити форму господарського процесу та стадію розгляду справи;

у справах, розгляд яких призначений на січень 2018 року, — за наслідками відповідних заяв та клопотань учасників справи (у випадку надходження таких) та на розсуд суду, виходячи з визначених у новому кодексі критеріїв, — визначити форму господарського процесу та стадію розгляду справи.

Що стосується переходу на нову редакцію господарського процесу судами апеляційних інстанцій у справах, які вже перебувають в їхньому провадженні, то з 15.12.2017 їх розгляд буде продовжуватись по суті в рамках спрощеного позовного провадження (ст. 270).

Сподіватимемося, що учасники усіх справ із розумінням сприймуть ситуацію, в якій вони зараз опинились разом з усіма судами господарської юрисдикції, та виважено поставляться до необхідності оперативного переходу до правил нового процесу.

Втім, запропонований робочою групою порядок переходу не є імперативним для суддів та може різнитись з огляду на конкретні обставини та критерії кожної справи, наявні у справі заяви та клопотання.

Подання апеляційних скарг

Окрім того, новою редакцією ГПК (ст. 257) змінений порядок подання апеляційної скарги та направлення матеріалів справ. Якщо раніше така скарга подавалась до господарського суду першої інстанції, то за новими правилами передбачається, що вона подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Водночас, п.17.5 «Перехідних положень» ГПК визначено, що до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Отже, до моменту забезпечення технічної можливості суддям апеляційної інстанції доступу до електронної справи в суді першої інстанції, порядок подання апеляційної скарги залишається незмінним. Апеляційні скарги подаються до суду першої інстанції, який формує матеріали справи та направляє їх до апеляційної інстанції.

***

Попри труднощі перехідного періоду, упевнена, що судді господарських судів приймуть гідно цей виклик і зроблять все задля того, щоб максимально швидко та ефективно запровадити нові процесуальні норми та збережуть високий стандарти судочинства, притаманні судам нашої юрисдикції!

Бажаю всім нам витримки, сил, наснаги задля того, щоб суди господарської юрисдикції й у подальшому залишалися взірцем якісного правосуддя!

Закон і Бізнес