Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 26 (1324). 1-7 липня 2017 року.
Судова влада та реформа
Доволі специфічне ставлення парламенту до конституційної юрисдикції затягнуло майже на рік ухвалення нового профільного закону, а з ним і відстрочило появу права громадян звернутися до установи на вул. Жилянській. Без визначення нової процедури не можна також заповнити вакансії, що утворилися. Як у таких умовах працюється єдиному органу конституційної юрисдикції? З чим пов’язана тривала відсутність чергових рішень і чи можна змусити виконавчу та законодавчу гілки влади виконувати їх? Напередодні Дня Конституції України на ці та інші запитання «ЗіБ» погодився відповісти виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду Віктор КРИВЕНКО.
Змінами до Конституції (щодо правосуддя) з Основного Закону вилучено принцип законності. Згадка про нього залишиться в нових процесуальних кодексах, але виключно як про складову верховенства права. Водночас розширюються дискреційні повноваження суддів, які передусім мають керуватися принципом верховенства права. Однак щодо визначення цього терміна й досі тривають дискусії. Допомогти з його розумінням має документ Венеціанської комісії, прийнятий ще минулого року та днями перекладений українською. Детальніше про це у статті «Мірило основного принципу».
Окружний адміністративний суд м. Києва визнав незаконною та нечинною примітку в урядовій постанові щодо умов виплати винагороди працівникам апарату судів, якою передбачалося: у 2015 р. розмір посадового окладу згаданих осіб має бути зменшений на 50%, а інші виплати мали б здійснюватися виключно в межах зарплатного фонду храму Феміди. Якщо це рішення вистоїть у наступних інстанціях, то, зокрема, працівники апарату місцевих судів можуть сподіватися на перерахунок розміру винагороди за 2015 р. Подробиці у статті «Додана виплата».
Практика
У Верховному Суді України нині гаряча пора. У червні стрімко збільшилася кількість звернень до установи. При цьому в залишку у «верховників» 736 справ. Крім того, служителям Феміди доведеться зайнятися «післяєвропейським переглядом» майже двох десятків рішень національних судів. Про це читайте у статті «Спекотне літо у ВСУ».
На основі аналізу судової практики господарських судів можемо зробити висновок про стрімке зростання кількості корпоративних спорів, причиною якого є законодавча неврегульованість відповідних правовідносин. Так, тривалий час залишається невирішеним питання, що саме є об’єктом корпоративних прав, які спадкуються: частка в статутному фонді, корпоративні права загалом чи право на вступ до товариства. Подробиці читайте у статті «Потурбуйтеся про нащадків!».
Одним зі стратегічних напрямів співпраці Ради Європи з Україною є підтримка реформи судової системи та кримінального судочинства. Зокрема, увагу має бути приділено спрощенню процесу. Це повинно пришвидшити розгляд справ та сприяти відновленню довіри до кримінального правосуддя загалом. Про це у статті «У тренді спрощення».
Планові податкові перевірки з 1 січня незаконні, бо повинні значитися в річному плані-графіку, якого немає. Опоненти ж говорять, що в Податковому кодексі не передбачено наслідків визнання документа нікчемним через його не опублікування, та вважають недопуск фіскалів до перевірки неправильним. Те, хто має рацію, напевно, визначатиме вже новий Верховний Суд. Про це у статті «Норма сувора, але це норма».
Адвокатура
Новий Кримінальний процесуальний кодекс 2012 року та реформа адвокатури дали старт розвитку системи безоплатної правової допомоги. За невеликий (як для глобальних перетворень) проміжок часу система значно розширилась як територіально, так і кадрово. Тож досить несподіваним став перехід першого директора Координаційного центру з надання правової допомоги Андрія ВИШНЕВСЬКОГО на посаду заступника міністра юстиції. В інтерв’ю «ЗіБ» він розповів про причини такого рішення, про конфлікт, що виник довкола конкурсу щодо обрання нового керівника КЦ НПД, а також про свої плани на майбутнє.
Захисники заарештованих екс-податківців звернулися до міжнародних правозахисних організацій з проханням відреагувати на публічні прояви тиску на їхніх підзахисних і суд з боку слідчих та керівництва Генеральної прокуратури. Про це читайте у матеріалі «Шоу триватиме?».
Правник, який вирішив повернутися до адвокатської практики після державної служби, через власний запит до органу влади відразу ж «підхопив» цілий букет дисциплінарних порушень і втратив свідоцтво. Проте завдяки конструктивній позиції право на діяльність таки вдалося зберегти. Детальніше — «Попри системні порушення».
Держава та бізнес
Альтернативне вирішення спорів може забезпечити досягнення результату, який відповідатиме індивідуальним потребам сторін. При цьому відпаде необхідність примусового виконання рішення за результатами такого врегулювання спорів, що призведе як до економії державних коштів, так і до відновлення довіри суспільства до державних інституцій. У результаті покращиться психологічний клімат серед населення та інвестиційний — серед бізнесу. Про це читайте у статті «Ефективні інновації».
Державну політику в сфері інтелектуальної власності з травня 2017 року здійснює Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Які больові точки реформи, проблеми та шляхи їх розв’язання? Коли нарешті відбудеться наступний крок — з’явиться Національне агентство з питань інтелектуальної власності? Детальніше — «Застрягли в МЕРТ».
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!