У ВСУ відповіли на заклики відновити смертну кару

Запровадження смертної кари було б «кроком назад» для правової системи України, до того ж право людини на життя є абсолютним та не може обмежуватися як, наприклад, право на свободу вираження особистих поглядів.

Про це зауважив голова Верховного Суду України Ярослав Романюк під час брифінгу, передає «Закон і Бізнес».

«Така міра покарання не відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ми вважаємо, що запровадження такої міри покарання було би кроком назад, а не кроком вперед», — сказав він.

В свою чергу суддя судової палати в кримінальних справах Галина Канигіна окреслила основні проблеми, котрі виникають при розгляді заяв осіб, засуджених свого часу до покарання у вигляді смертної кари.

«29 грудня 1999 року Конституційний суд України визнав міру покарання у виді смертної кари неконституційною, –  зазначила Галина Канигіна, – і тільки 4 квітня 2000 року набрав чинності закон, яким було змінено ККУ, і визначено покарання у виді довічного позбавлення волі.  Після прийняття нового ККУ рішеннями судів за заявами засуджених смертну кару було замінено на довічне позбавлення волі».

Суддя-спікер узагальнила основні питання, котрі виникають під час розгляду справ щодо осіб,  що вчинили злочини за які раніше передбачалася смертна кара, а далі довічне позбавлення волі.

Так, при перегляді судових рішень у справі №5-213кз16 встановлено, що засуджений звернувся до апеляційного суду із заявою про перегляд судового рішення щодо нього у зв’язку із нововиявленими обставинами. У заяві «нововиявленими обставинами» називалися зміни у законодавстві України, згідно з якими була відмінена смертна кара, як вид покарання. Апеляційний суд переглянув справу за нововиявленими обставинами і залишив заяву без задоволення. Касаційний суд залишив рішення без зміни, а касаційну скаргу без задоволення. До ВСУ засуджений звернувся у зв’язку з неоднаковим застосуванням норм матеріального та процесуального права й мотивував це у тому числі й тим, що заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами розглядав апеляційний, а не місцевий суд, як суд першої інстанції.  У палата розгляді заяви було відмовлено у зв’язку з відсутністю бази для порівняння.

Г. Канигіна підкреслила, що засудженим та їхнім захисникам важко підібрати рішення для порівняння, котрі б відповідали строкам для звернення, та порядку і способу за яким наразі Верховний Суд України має право переглядати судові рішення.

Закон і Бізнес