Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
12 жовтня 2016 року м.Київ №910/24844/14
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — ЄМЦЯ А.А.
суддів: БЕРДНІК І.С. та ЖАЙВОРОНОК Т.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заступника Генерального прокурора про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду від 12.08.2015 у справі №910/24844/14 за позовом заступника прокурора м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів і споруд на них Оболонського району м.Києва», КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів і споруд на них Подільського району м.Києва», товариства з обмеженою відповідальністю «Український будівельний холдинг» про визнання недійсним розпорядження та інвестиційного договору,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2014 року заступник прокурора м.Києва звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради, департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу КМР (Київської міської державної адміністрації) до КМДА, департаменту економіки та інвестицій КМДА, КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів і споруд на них Оболонського району м.Києва», КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів і споруд на них Подільського району м.Києва», ТОВ «Український будівельний холдинг» про визнання недійсним розпорядження КМДА «Про затвердження переможця конкурсу по залученню інвестора до здійснення заходів з облаштування 38 пішохідних підземних переходів (лот 3)» від 31.05.2012 №894 та інвестиційного договору від 11.10.2012 №049-13/і/121, укладеного між департаментом економіки та інвестицій КМДА, КП «ШЕУ Оболонського району м.Києва», КП «ШЕУ Подільського району м.Києва» та ТОВ «Український будівельний холдинг».
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні розпорядження КМДА №894 та інвестиційний договір №049-13/і/121 суперечать положенням ст.19 Конституції та приписам законів «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про оренду державного та комунального майна».
Рішенням Господарського суду м.Києва від 4.03.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 3.06.2015, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою ВГС від 12.08.2015 у справі №910/24844/14 постанову Київського апеляційного господарського суду від 3.06.2015 та рішення Господарського суду м.Києва від 4.03.2015 залишено без змін.
В основу постанови суду касаційної інстанції покладено висновки про те, що спірне розпорядження КМДА №894 прийнято без порушення норм чинного законодавства, а прокурором та позивачами не доведено, що воля сторін в інвестиційному договорі від 11.10.2012 №049-13/і/121 була спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин (зокрема, договору оренди та суборенди), а тому відсутні підстави для застосування до спірного договору правил регулювання укладення договорів оренди державного та комунального майна.
До Верховного Суду України звернувся заступник Генерального прокурора із заявою про перегляд ВСУ постанови ВГС від 12.08.2015 у справі №910/24844/14 із підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.11116 Господарського процесуального кодексу.
На підтвердження зазначеної вище підстави заявником надано копії постанов ВГС від 18.05.2016 у справі №910/24846/14, від 3.12.2009 у справі №47/28, від 5.10.2010 у справі №17/17.
У постанові від 3.12.2009 у справі №47/28 та в постанові від 5.10.2010 у справі №17/17 ВГС, погодившись з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог про визнання недійсними інвестиційних договорів, із посиланням на положення закону «Про інвестиційну діяльність» та Земельний кодекс зазначав, що при всановленні за договором про інвестиційну діяльність права користування земельною ділянкою як інвестиції для будівництва інвестору повинно належати право розпорядження цією земельною ділянкою і право забудови цієї земельної ділянки.
Аналіз змісту зазначених рішень суду касаційної інстанції та оскаржуваної постанови ВГС свідчить про відсутність неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Водночас у постанові від 18.05.2016 у справі №910/24846/14 ВГС указав, що правомочності щодо передання у тимчасове користування об’єктів права комунальної власності юридичним особам міська рада не передавала, а отже, спірне розпорядження та договір суперечать приписам ст.60 закону «Про місцеве самоврядування» та ст.319 Цивільного кодексу.
Ухвалою ВСУ від 13.09.2016 вирішено питання про допуск справи до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови ВГС від 12.08.2015 у справі №910/24844/14.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 26.09.2016, здійсненого на підставі розпорядження керівника апарату ВСУ від 23.09.2016 №126/0/19-16 та у зв’язку зі звільненням судді ВСУ Потильчака О.І., доповідачем у цій справі визначено суддю Ємця А.А.
У заяві заступник Генерального прокурора просить скасувати постанову ВГС від 12.08.2015 у справі №910/24844/14, постанову КАГС від 3.06.2015, рішення Господарського суду м.Києва від 4.03.2015 та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу, перевіривши наведені заявником доводи та забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм права, Судова палата у господарських справах ВСУ вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Як установлено судами, рішенням КМР від 24.05.2007 №528/1189 затверджено Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об’єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури м.Києва.
Пунктом 4 цього рішення встановлено, що організатором інвестиційних конкурсів визначено головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу КМР (КМДА), яке в подальшому рішенням КМР «Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» від 15.03.2012 №198/7535 перейменовано у департамент управління економіки та інвестицій виконавчого органу КМР (КМДА).
Згідно з п.1.1 положення №528/1189 воно визначає порядок підготовки, проведення інвестиційного конкурсу, укладення інвестиційних договорів щодо залучення інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об’єктів житлового та нежитлового призначення, у тому числі соціальної інфраструктури міста, об’єктів незавершеного будівництва, станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об’єктів на умовах проведення інвестиційного конкурсу.
Пунктом 1.5 положення №528/1189 установлено, що рішення про проведення конкурсу та про затвердження переможця конкурсу приймає КМДА за поданням організатора конкурсу шляхом видання відповідного розпорядження.
Розпорядженням КМДА від 22.10.2007 №1403 затверджено склад постійно діючої конкурсної комісії із залучення інвесторів до фінансування, будівництва, реконструкції, реставрації тощо об’єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури м.Києва та створено робочу групу для виконання робіт та надання послуг, пов’язаних з організацією та проведенням конкурсів та затверджено її склад. До складу вказаної комісії увійшли і депутати КМР.
31.10.2008 КМДА прийняла розпорядження «Про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів до облаштування пішохідних підземних переходів в м.Києві» №1496, відповідно до п.3 якого постійно діючій комісії із залучення інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об’єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури м.Києва у встановленому порядку необхідно сформувати перелік інвестиційних об’єктів для реалізації їх на конкурсних засадах з урахуванням поданих пропозицій, провести конкурси із залучення інвесторів до облаштування пішохідних підземних переходів, передбачивши можливість здійснення підприємницької діяльності.
Протоколом від 20.10.2011 №8/2011 засідання постійно діючої конкурсної комісії із залучення інвесторів до фінансування, будівництва, реконструкції, реставрації тощо об’єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури м.Києва затверджено техніко-економічні показники здійснення заходів щодо облаштування пішохідних підземних переходів за лотом №3, затверджено склад і зміст конкурсної документації, а також доручено організатору конкурсу (департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу КМР (КМДА) у встановленому порядку оголосити конкурс із залучення інвесторів.
Відповідно до положення №528/1189 в 2012 році організатором конкурсу (департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу КМР (КМДА) було проведено конкурс щодо виявлення найкращої економічної інвестиційної пропозиції на залучення інвесторів до здійснення заходів з облаштування 38 пішохідних підземних переходів.
Протоколом комісії від 29.02.2012 №16/2012 визначено переможцем конкурсу щодо залучення інвестора до здійснення заходів з облаштування 38 пішохідних підземних переходів (лот №3) ТОВ «Український будівельний холдинг».
На виконання цього рішення комісії 31.05.2012 було видано спірне розпорядження №894. Згідно з пп.2 і 3 розпорядження №894 визначено, що замовниками здійснення заходів з облаштування об’єкта інвестування є балансоутримувачі відповідних пішохідних підземних переходів — КП «ШЕУ Оболонського району м.Києва» та КП «ШЕУ Подільського району м.Києва» згідно з додатком. Доручено головному управлінню економіки та інвестицій виконавчого органу КМР (КМДА) укласти відповідний інвестиційний договір з переможцем конкурсу та замовниками.
11.10.2012 такий договір було укладено — інвестиційний договір №049-13/і/121. Відповідно до п.2.1 цього договору інвестор зобов’язується здійснити заходи з облаштування об’єкта інвестування, визначені у п.1.2 цього договору, та отримує право встановити і протягом дії договору користуватися легкими збірно-розбірними конструкціями, розміщеними у відповідному пішохідному підземному переході згідно з вимогами чинного законодавства, для своїх комерційних цілей, у тому числі вільно розпоряджатися такими конструкціями та надавати їх у користування третім особам на свій розсуд. Термін дії цього договору становить 5 років (п.11.1).
У зв’язку із цим Судова палата у господарських справах ВСУ зазначає про таке.
Як убачається зі змісту прав і обов’язків сторін інвестиційного договору №049-13/і/121 ТОВ «Український будівельний холдинг» на підставі оспорюваного договору фактично отримало право користування комунальним майном шляхом установлення збірно-розбірних конструкцій у переходах, використання їх для своїх цілей, а також шляхом можливості фактичного передання комунального майна в суборенду.
Частиною 2 ст.19 Конституції встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Частинами 1 і 2 ст.319 ЦК передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
У ч.5 ст.16 закону «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що вiд iменi та в iнтересах територiальних громад права суб’єкта комунальної власностi здiйснюють вiдповiднi ради.
За ч.5 ст.60 закону «Про місцеве самоврядування в Україні», органи мiсцевого самоврядування вiд iменi та в iнтересах територiальних громад вiдповiдно до закону здiйснюють правомочностi щодо володiння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власностi, в тому числi виконують усi майновi операцiї, можуть передавати об’єкти права комунальної власностi у постiйне або тимчасове користування юридичним та фiзичним особам, здавати їх в оренду, продавати i купувати, використовувати як заставу, вирiшувати питання їхнього вiдчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фiнансування об’єктiв, що приватизуються та передаються у користування i оренду.
Отже, суди попередніх інстанцій, правильно встановивши обставини справи, не врахували, що спірними розпорядженнями та інвестиційним договором фактично КМДА було передано в розпорядження об’єкти комунальної власності, хоча, за законодавством, така правомочність належить лише власнику — територіальній громаді м.Києва, від імені та в інтересах якої діє КМР.
У зв’язку із цим розпорядження №894 підлягає визнанню недійсним.
Крім того, згідно з ч.1 ст.203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч.1—3, 5 та 6 ст.203 цього кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.235 ЦК удаваний правочин — це правочин, вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
У цій ситуації існують два правочини: один — удаваний, а інший — той, який сторони дійсно мали на увазі. Отже, удаваний правочин своєю формою приховує реальний правочин.
Тобто правочин, який вчинено сторонами при укладенні інвестиційного договору №049-13/і/121, спрямовано на приховання іншого правочину — договору найму (оренди) нерухомого комунального майна, який сторони насправді вчинили, тобто спірний договір є удаваним правочином згідно з ч.1 ст.235 ЦК.
Відповідно до ч.2 ст.235 ЦК у разі, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Отже, до спірного правочину слід застосовувати правила, передбачені для договору найму (оренди) комунального майна.
Правовідносини щодо передання комунального майна в користування регулюються положеннями закону «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.92 №2269-XII.
Статтею 5 закону №2269-ХІІ визначено, що орендодавцями майна, яке перебуває у комунальній власності, є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном.
Рішенням КМР від 22.09.2011 №34/6250 затверджено Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва.
Розділом 2 положення №34/6250 визначено, що орендодавцями комунального майна можуть бути головне управління комунальної власності, районні у м.Києві державні адміністрації та комунальні підприємства, установи та організації.
У справі, яка розглядається, встановлено, що КМР не уповноважувала головне управління економіки та інвестицій або його правонаступника — департамент економіки та інвестицій КМДА, КП «ШЕУ Оболонського району м.Києва» та КП «ШЕУ Подільського району м.Києва» укладати угоди щодо оренди об’єктів комунального майна, якими є пішохідні підземні переходи.
Утім усупереч наведеним вимогам закону №2269-ХІІ та положення №34/6250 інвестиційний договір №049-13/і/121, який за своєю правовою природою є договором оренди, укладено неуповноваженими особами.
Крім того, незважаючи на вимоги п.11.1 положення №34/6250, умовами договору №049-13/і/121 ТОВ «Український будівельний холдинг» фактично надано право передавати комунальне майно у суборенду без погодження з належним орендодавцем майна.
Законом №2269-ХІІ (стст.10, 11) і положенням №34/6250 (розд.5—7) передбачено порядок укладення договорів оренди комунального майна та істотні умови таких договорів.
Істотними для договору оренди є умови, зазначені в ч.1 ст.10 закону №2269-ХІІ.
Однією з таких істотних умов договору оренди є орендна плата.
Статтю 11 закону №2269-ХІІ, пп.5.1, 5.2 положення №34/6250 передбачено, що укладенню договору оренди комунального майна передує оцінка вартості майна.
За змістом вимог цього закону та пп.5.7, 6.1 положення №34/6250, з урахуванням оцінки визначається плата за користування майном, яка повинна бути визначена виключно в грошовій формі.
Проте вказаний порядок при укладенні спірного договору №049-13/і/121 дотримано не було, оцінка вартості комунальних підземних пішохідних переходів не проводилась, істотні умови договору оренди комунального майна не визначались.
Таким чином, спірний договір №049-13/і/121 не відповідає вимогам закону №2269-ХІІ та положення №34/6250, що є підставою для визнання його недійсним на підставі стст.203, 215 ЦК.
Згідно з ч.1 ст.236 ЦК правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Разом із тим ч.3 ст.207 Господарського кодексу передбачено, що господарське зобов’язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним із моменту його виникнення. Якщо ж, за змістом зобов’язання, воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов’язання визнається недійсним з моменту його виникнення і припиняється на майбутнє, а не з моменту укладення.
Фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює в разі його недійсності проведення між сторонами двосторонньої реституції, тому такий договір повинен визнаватися судом недійсним і припинятися лише на майбутнє, а не з моменту укладення.
З огляду на викладене Судова палата у господарських справах ВСУ доходить висновку, що заява заступника Генерального прокурора підлягає задоволенню, а постанова ВГС від 12.08.2015 у справі №910/24844/14, постанова Київського апеляційного господарського суду від 3.06.2015 та рішення Господарського суду м.Києва від 4.03.2015 — скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до положень ст.49 ГПК у разі зміни чи ухвалення нового рішення ВСУ, відповідно, змінює розподіл судових витрат.
Керуючись стст.49, 11114, 11123—11125 ГПК, Судова палата у господарських справах ВСУ
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву заступника Генерального прокурора про перегляд ВСУ постанови ВГС від 12.08.2015 у справі №910/24844/14 задовольнити.
Постанову ВГС від 12.08.2015 у справі №910/24844/14, постанову Київського апеляційного господарського суду від 3.06.2015 та рішення Господарського суду м.Києва від 4.03.2015 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати недійсним розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про затвердження переможця конкурсу по залученню інвестора до здійснення заходів з облаштування 38 пішохідних підземних переходів (лот 3)» від 31.05.2012 №894.
Визнати недійсним на майбутнє інвестиційний договір від 11.10.2012 №049-13/і/121, укладений між департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів і споруд на них Оболонського району м.Києва», КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів і споруд на них Подільського району м.Києва» та ТОВ «Український будівельний холдинг».
Стягнути з відповідачів — виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів і споруд на них Оболонського району м.Києва», КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів і споруд на них Подільського району м.Києва», ТОВ «Український будівельний холдинг» — по 633 грн. 36 коп. на користь Генеральної прокуратури судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення ВСУ; по 121 грн. 80 коп. на користь Київської міської ради судового збору за подання апеляційної скарги; по 121 грн. 80 коп. на користь департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.
Постанова є остаточною й може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої п.4 ч.1 ст.11116 ГПК.