У ВР запропонували звільнити усіх суддів-п'ятирічок

В АСГСУ попереджають про колапс системи

Запропоновані та підтримані окремими політичними діячами пропозиції звільнити «суддів-п’ятирічок» фактично спрямовані на необґрунтоване звільнення з судової системи значної кількості професійно підготовлених, досвідчених та компетентних суддів, а також демонструють спроби політичного впливу на формування суддівського корпусу, дискримінацію окремими політичними діячами суддів за строком та періодом призначення на посаду.

Таку позицію у зверненні до заступника глави АП Олексія Філатова, голови ВР Андрія Парубія та голови комітету ВР з питань правової політики і правосуддя Руслана Князевича висловила Асоціація суддів господарських судів України. Текст документа є у розпорядженні газети «Закон і Бізнес».

Занепокоєння суддів викликали поправки до прийнятого у першому читанні проекту Закону «Про Вищу раду правосуддя», запропоновані окремими депутатами. Відповідно до них пропонується після завершення п’ятирічного строку, на який були призначені судді, припинити з ними трудові відносини, відрахувати зі штату відповідних судів, незважаючи на проходження такими суддями на даний час процедур щодо призначення на посади безстроково.

В Асоціації нагадують, що декілька років поспіль парламент відкладав розгляд питання продовження повноважень суддів, у яких закінчився 5-річний термін призначення на посади. Це, на думку суддів, спричинило дефіцит кадрів у судах по всій країні, надмірне навантаження на суддів, особливо у місцевих та районних судах, призвело до тривалих строків розгляду справ.

Також у зверненні нагадують, що на «першій п’ятирічці» на даний час перебувають ті судді, які у 2012-2015 роках були призначені за результатами нових відкритих конкурсних доборів, які проходили під наглядом експертів Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ), за підтримки проекту USAID «Справедливе правосуддя», і для цих суддів запропонованими поправками фактично передбачено проходження з початку тривалої процедури призначення на посаду судді в порядку конкурсу, незважаючи на визначені та надані їм державою гарантії процедур безстрокового призначення.

Заступнику Глави АП,
координатору Ради
з питань судової реформи
Філатову О.В.

Голові ВР
Парубію А.В.

Голові Комітету ВР
з питань правової політики
і правосуддя
Князевичу Р.П.

ЗВЕРНЕННЯ
Асоціації суддів господарських судів України

Сьогодні реформування судової системи Україні перебуває на стадії пошуків концептуальних засад і практичних методів їх реалізації.

Сильна, незалежна, якісна судова влада є головною передумовою існування правової держави та необхідним кроком на шляху до інтеграції в європейський правовий простір.

30 вересня 2016 року набув чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів», прийнятий Верховною Радою України 2 червня 2016 року для імплементації прийнятих змін до Конституції України щодо правосуддя.

Відповідно до п. 17 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону передбачається, що повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років до набрання чинності цим Законом, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Судді, повноваження яких припиняються із закінченням строку, можуть бути призначені на посади суддів за результатами конкурсу, що проводиться в порядку, встановленому цим Законом.

Однак, слід зазначити, що декілька років поспіль парламент відкладав розгляд питання щодо продовження повноважень суддів, у яких закінчився 5-річний термін призначення на посади.

Зазначене спричинило дефіцит кадрів у судах по всій країні, надмірне навантаження на суддів, особливо у місцевих та районних судах, призвело до тривалих строків розгляду справ.

З метою вирішення проблеми кадрового дефіциту в судах, оновлення суддівського корпусу, вжиття заходів для забезпечення незалежності суддів Верховною Радою України був прийнятий в першому читанні проект Закону України «Про Вищу раду правосуддя», який повинен забезпечити практичну реалізацію норм Конституції України щодо функціонування судової гілки влади.

Окрім основних питань зазначеним законопроектом пропонується визначити порядок призначення безстроково суддів, призначених на посаду вперше на п’ять років, в порядку проходження кваліфікаційного оцінювання та внесення відповідного подання Президенту України за результатами проходження такого оцінювання.

Проте, за наявною інформацією, що міститься на сайті Верховної Ради України, до вказаного закону зареєстровані поправки (суб’єкт внесення поправок - народні депутати Є. Соболєв, О. Сироїд, Л. Ємець та інші), якими пропонується після завершення п’ятирічного строку, на який були призначені судді, припинити з ними трудові відносини, відрахувати зі штату відповідних судів, незважаючи на проходження такими суддями на даний час процедур щодо призначення на посади безстроково.

Запропоновані та підтримані окремими політичними діячами пропозиції звільнити «суддів-п’ятирічок» фактично спрямовані на необґрунтоване звільнення з судової системи значної кількості професійно підготовлених, досвідчених та компетентних суддів, а також демонструють спроби політичного впливу на формування суддівського корпусу, дискримінацію окремими політичними діячами суддів за строком та періодом призначення на посаду.

Слід нагадати, що на «першій п’ятирічці» на даний час перебувають ті судді, які у 2012-2015 роках були призначені за результатами нових відкритих конкурсних доборів, які проходили під наглядом експертів Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ), за підтримки проекту USAID «Справедливе правосуддя», і для цих суддів запропонованими поправками фактично передбачено проходження з початку тривалої процедури призначення на посаду судді в порядку конкурсу, незважаючи на визначені та надані їм державою гарантії процедур безстрокового призначення.

До того ж, через такі вкрай необдумані дії українських політиків і безальтернативне переслідування єдиної мети - «звільнити всіх суддів, які були призначені попередньою владою», в найгіршій ситуації опинилася не самі судді, а громадяни та бізнес, які потребують судового захисту в чіткі, встановлені та гарантовані державою строки.

Слід звернути увагу, що на даний час не існує будь-яких об’єктивних підстав  для автоматичного звільнення так званих «суддів-п’ятирічок», проте можливі законодавчі зміни стосовно таких суддів за своїм змістом свідчать про:

• демонстрування політичного впливу на формування суддівського корпусу;

• дискримінацію за строком призначення судді;

• порушення принципу незмінюваності судді.

Тобто фактично право суддів бути обраними безстроково після закінчення п’ятирічного строку за результатами їх професійної діяльності ставиться окремими представниками політичних сил у пряму залежність від певної політичної доцільності, без врахування правових принципів та законодавчих засад діяльності органів судової влади.

Такий стан речей є неприпустимим у правовій державі, та суперечить як Конституції України, так і чисельним висновкам та рекомендаціям відповідних інституцій Європейського Союзу.

Згідно зі ст. 21 Конституції України усі люди є вільними і рівними у своїй гідності та правах. Таким чином, встановлення різних умов для продовження служби на посаді судді для різних категорій суддів за ознакою строку призначення – є дискримінацією. Адже такими законодавчими ініціативами суддів, що призначені на посаду судді вперше строком на п’ять років, поставлено в заздалегідь нерівне становище з тими суддями, що раніше призначалися на п’ятирічний термін та вже були обрані на ці посади безстроково. Застосування такої дискримінаційної практики прямо суперечить як нормам ст. 24 Конституції України, так і вимогам ст. 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Окрім цього, такі законодавчі норми, у випадку їх прийняття, нівелюють єдиний статус судді.

Як зазначається у пункті 51 Рекомендацій Кабінету Міністрів Ради Європи  CM/Rec(2010)12, якщо суддю прийнято на посаду на випробувальний або фіксований термін, рішення про підтвердження або подовження такого призначення має прийматися лише відповідно до пункту 44 Рекомендацій (який регламентує принципи добору суддів), аби забезпечити дотримання принципу незалежності судової системи, тобто процедура безстрокового призначення суддів має бути відомою на момент їх призначення на посаду вперше та залишатись для них незмінною.

Тому усім суддям, станом на час призначення яких діяло положення Закону про обрання їх безстроково після закінчення п’ятирічного строку повноважень, має однаковою мірою бути забезпечене право бути обраними безстроково.

Крім того, у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 13.10.1994 року №94(12) зазначається, що усі рішення стосовно професійної кар'єри суддів повинні мати в основі об'єктивні критерії, такі як: заслуги, кваліфікація, чесноти, здібності та результати праці. Аналогічного висновку дійшла і Венеціанська комісія в своїй доповіді С DL - AD (2007)028 від 22 червня 2007 року, присвяченій призначенню суддів.

У висновках Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія), зокрема, №722/2013 від 15 червня 2013 року Венеціанська комісія вказала, що судді, які призначаються на посаду судді вперше на обмежений строк (5 років), повинні бути після спливу цього строку обрані безстроково, при цьому Венеціанська комісія критикувала загрозу політичного впливу на призначення суддів в Україні, вказувала що такі процедури суперечать загальному принципу незмінності суддів та обмежують безсторонність та незалежність суддів.

У Висновку №801/2015 від 23 березня 2015 року Венеціанська комісія вказала на необхідність скасування випробувального терміну (перші 5 років), оскільки він умовно зберігає поділ на суддів, призначених вперше на обмежений період часу і суддів, призначених безстроково. Політичний вплив при призначенні суддів в України безстроково, за висновками Венеціанської комісії, мав бути усунутий прийняттям закону, який буде повністю відповідати всім європейським стандартам; зокрема, суддя повинен призначатись на посаду безстроково за результатами проходження випробувального терміну у разі його відповідності передбаченим законом вимогами при виключенні будь-якої можливості політичного втручання.

Венеціанська комісія, допускаючи настання в Україні умов для вжиття таких виняткових заходів як кваліфікаційне оцінювання представників суддівського корпусу, вказала на неприпустимість звільнення суддів з посад без проведення будь-якої перевірки індивідуальної відповідальності або винуватості.

Слід вказати, що так звані «судді-п’ятирічки», які протягом п’яти років виконували та надалі виконуватимуть свої повноваження, отримали досвід та знання, необхідні для якісного та професійного здійснення правосуддя. Держава забезпечувала підвищення їх професійного рівня внаслідок періодичного підвищення кваліфікації у Національній школі суддів України, тобто вказані судді протягом п’яти років досягли рівня професійності, який безперечно дозволяє їм продовжити кар’єру судді безстроково.

А тому, у випадку прийняття відповідних поправок може скластися ситуація, коли молоді судді зі значним позитивним досвідом роботи, які зарекомендували себе як висококваліфіковані спеціалісти, будуть позбавлені можливості продовжити кар’єру відповідно до раніше визначених державою правил і гарантій, що, вочевидь, призведе до масових звернень таких суддів до Європейського суду з прав людини; у своїй більшості, це – значна кількість підготовлених професійних суддів, які й надалі здатні здійснювати правосуддя, та на становлення яких в якості суддів державою витрачено значні ресурси.

Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до Рішення Ради суддів України №87 від 02.12.2016 «Щодо кадрової ситуації, яка склалася у судах України», з метою отримання об’єктивної картини стану кадрового забезпечення у судовій системі було здійснено узагальнення даних штатної та фактичної чисельності суддів в тому числі господарських судів, станом на 23 листопада 2016 року.

У місцевих господарських судах штатна кількість суддів складає 710 осіб. Фактично працює 586 суддів, що складає 82% штатної чисельності. З них здійснювати правосуддя мають право 477 суддів (67% від штатної чисельності та 81% від фактичної чисельності суддів). У 93 суддів закінчився 5-річний термін повноважень (16% від фактичної чисельності).

Наведені показники свідчать, що кадрова ситуація в місцевих судах має стійку тенденцію до погіршення.

Саме такі, цілком очевидні наслідки проведення судової реформи, викликають серйозне занепокоєння не лише представників органів судової влади, але і простих громадян, оскільки можуть призвести до прямого порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якою Україна зобов’язалася гарантувати кожному громадянину право на Справедливий Суд.

З огляду на викладене, з метою забезпечення доступу громадян до правосуддя, усунення політичної мотивації у формуванні суддівського корпусу, неприпустимості будь-якої дискримінації, ми вимушені звернутись до Вас із цим зверненням і зазначити про неприпустимість прийняття Закону України «Про Вищу раду правосуддя» із правками, які передбачають припинення трудових відносин після закінчення строку призначення на посаду судді вперше та відрахування зі штату відповідного суду «суддів-п’ятирічок», натомість просимо підтримати правки до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в частині призначення суддів на посади безстроково в порядку, встановленому на момент їх звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із відповідними заявами про обрання безстроково, в порядку проходження кваліфікаційного оцінювання та внесення відповідного подання Президенту України за результатами проходження такого оцінювання.

Впевнені, що врахування вказаних пропозицій підвищить авторитет України як правової держави та дозволить уникнути численних звернень не лише українських суддів, а й громадян України до Європейського суду з прав людини у зв’язку з порушенням їх прав, в тому числі й на доступ до правосуддя та Справедливий Суд.

Приймаючи до уваги вищевикладене,

ПРОСИМО:

1. Президента України – забезпечити дію гарантованого Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на Справедливий Суд, яке включає доступ громадян до правосуддя через недопущення безпідставного звільнення більше 2000 суддів з посад за політичною доцільністю.

2. Верховну Раду України та Комітет Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя не підтримувати відповідні поправки до проекту Закону України «Про Вищу раду правосуддя», що призведуть до колапсу судової системи через припинення трудових відносин з суддями, призначеними на посаду судді вперше після закінчення строку, на який їх призначено, з відрахуванням таких суддів зі штату відповідних судів, натомість підтримати поправки до проекту Закону України «Про Вищу раду правосуддя», які передбачають призначення суддів на посади безстроково в порядку, встановленому на момент їх звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із відповідними заявами про обрання безстроково, в порядку проходження кваліфікаційного оцінювання та внесення відповідного подання Президенту України за результатами проходження такого оцінювання.

З повагою

Голова Асоціації суддів
господарських суддів України

Н.С. Морщагіна

Закон і Бізнес