Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 46 (1292). 12 - 18 листопада 2016 року.
Судова влада
Невдовзі розпочнеться конкурс до нового Верховного Суду. Взяти в ньому участь виявили бажання не тільки діючі служителі Феміди, а й ті, хто пішов у відставку. Про свій намір позмагатися за «верховне» крісло в інтерв’ю «ЗіБ» розповіла суддя ВС у відставці Тетяна ШЕВЧЕНКО. Вона поділилася з нами своїми роздумами про те, чому після 6-річної перерви знову захотіла одягти мантію та якою бачить нову установу.
На минулому тижні парламент нарешті згадав про необхідність продовжити судову реформу та схвалив за основу законопроект «Про Вищу раду правосуддя» (№5180). Адже без нього загальмувало не лише кадрове оновлення Феміди, а і її очищення. Втім, навіть прийняття закону може виявитися недостатньо для руху вперед. Адже він (принаймні в нинішньому вигляді) призведе до чергового блокування роботи ВРП через невиконання конституційної вимоги, яка гарантує незалежність цього органу. Більше про це у статті "Легким порухом руки…".
Уже на початку березня наступного року Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосить прізвища переможців конкурсу на заміщення посад у новому Верховному Суді. Проте цій події передуватимуть 4 місяці напруженої роботи. Не до жартів буде й претендентам, адже їм доведеться пройти іспит, співбесіду з психологом, перевірку на доброчесність та оцінювання громадськістю. А від квотування відмовилися: ВККС не визначатиме, як розподілятимуться вакансії у ВС між суддями, адвокатами та науковцями. Деталі у матеріалі "Забіг на «верховну» дистанцію".
Днями на базі Одеського апеляційного господарського суду за ініціативою голів усіх судів Одеського регіону проведено спільну прес-конференцію на тему стану забезпечення основних гарантій незалежності правосуддя в Україні. Про це читайте у статті "Слово про гарантії ".
На ІV всеукраїнському з’їзді третейських суддів, що відбувся 4 листопада, обрано нове керівництво Третейської палати. Так, черговим очільником ТП став голова постійно діючого Третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати Тарас Шепель. Його заступниками також одноголосно обрали Анатолія Жукова, який обіймав цю посаду й раніше, та Людмилу Романовську. Докладніше — "Третейський не зайвий".
Представники суддівської спільноти сподівалися, що тимчасово, поки не запрацює Служба судової охорони, обов’язки вартових храмів Феміди візьмуть на себе підрозділи Національної поліції та Національної гвардії. Тим більше що відповідна норма з’явилася в новій редакції закону «Про судоустрій і статус суддів». Це мало б стати гарантією того, що інституції будуть надійно захищені. Однак деякі суди не тільки не отримали тимчасових сторожів, а й змушені покладатися на інстинкт самоохорони. Більше про це у статті "Інстинкт самоохорони".
Судова практика
Якщо в суді прокурор змінює правову кваліфікацію правопорушення на більш тяжке, виникає кілька процесуальних нюансів, пов’язаних із дотриманням гарантій як сторони захисту, так і обвинувачення. Крім того, з’ясуємо, як повинен формуватися склад колегії суддів для розгляду зміненого обвинувачення, яке вже класифікується як особливо тяжкий злочин. Детальніше про це у статті помічника судді Апеляційного суду м. Києва Віктора ОНИЩУКА "Не починати наново".
У практиці судів загальної юрисдикції поширеними є справи за позовами про зобов’язання вчинити певні дії. Проте, в таких справах суди інколи не зовсім коректно формулюють висновки. Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу «зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку». Про це читайте у статті тернопільського юриста Владислава Пеньонжко “Недієвий захист”.
Бізнес
В Україні компанії, які торгують пальним, постійно перебувають під пильною увагою регулятора. Про те, що змінилося у сфері нафтопродуктів з приходом до влади нової команди управлінців, і про життя корпоративного юриста, котрий супроводжує господарську діяльність у паливно-енергетичній сфері, «ЗіБ» розповів начальник управління правового забезпечення групи компаній «SOCAR Україна» Михайло ТРЕТЬЯКОВ.
Левова частка положень проекту змін до Податкового кодексу присвячена податку на додану вартість. Це продиктовано тим, що ПДВ формує значний обсяг надходжень до держбюджету. Водночас згаданий обов’язковий збір є найбільш корупційним і обтяжливим для бізнесу. В Міністерстві фінансів останнім часом почали називати свій проект антикорупційним. Виявиться він таким на практиці чи маємо лише слідування тренду — залежатиме від політичної волі керівництва країни. Докладніше про це у статті "На черзі — порядок у черзі".
Держава
Особи, які беруть участь у реалізації в Україні програм міжнародної допомоги, мають подавати електронні декларації в рамках закону «Про запобігання корупції». Адже окремі знакові постаті, формуючи в суспільстві світогляд неприйняття корупції, водночас звинувачуються тим самим суспільством у недоброчесності. Про це читайте у матеріалі "Без ярлика, але під наглядом".
На переконання радника Прем’єр-міністра з економічних питань Івана Міклоша, відкриття ринку землі принесе українській економіці додаткові $1,5 млрд інвестицій. Разом з тим у парламенті обговорюють і альтернативні методи «торгівлі» землею. Експерти обговорили питання, до яких ризиків можуть призвести зміни та чи здатні юристи їм запобігти. Детальніше — "Шукай землю в полі".
Після оприлюднення декларацій українських чиновників, напевне, чимало громадян замислилися над тим, коли нарешті державна скарбниця буде наповнена, а хабарники та розкрадачі понесуть заслужене покарання. Хто ж і як в Україні збирається виявляти викрадене майно чи кошти та управляти ними? Дещо пролити світло на ситуацію можна, проаналізувавши закон, який регулює діяльність новоствореного органу, що покликаний опікуватися розшуком активів, одержаних від корупційних та інших злочинів. Проте він містить чимало спірних положень. Про це читайте у статті доктора юридичних наук НАН України Олени БУСОЛ "Агентство для довідок з монополією на управління ".
У завтрашньому № 46 газети Олексій Філатов рекомендує звернути увагу на статтю Марини Бойко.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!