ВСУ вирішив не турбувати КС через звільнених поліцейських та зниклих народних засідателів

Верховний Суд України опублікував результати засідання Пленуму ВСУ від 31 жовтня 2016 року, на якому розглядались питання про звернення до КСУ щодо положень Закону України «Про національну поліцію» та деяких статей ЦПК України у зв'язку з судовою реформою.

Як повідомив виданню «Закон і Бізнес» прес-центр Верховного Суду України, відповідно до порядку денного Пленум ВСУ  розглянув питання звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності окремих положень пунктів 8 і 11 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» частині першій статті 8 та частині третій статті 22 Конституції України. Підставою для розгляду цього питання на Пленумі стала ухвала одного з апеляційних судів, який зупинив провадження у справі та звернувся до Верховного Суду України з приводу необхідності перевірити на відповідність Конституції України деяких положень Закону України «Про національну поліцію».

Зокрема, йдеться про норму, яка встановлює, що всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів. Та статтю, яка стверджує, що перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ.

Пленум дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для звернення до Конституційного Суду України, зважаючи на непереконливі аргументи ухвали апеляційного суду. Зауважено, що правове регулювання питання звільнення працівників, які перебувають на публічній службі, а також матерів, які знаходяться у соціальній відпустці по догляду за дитиною, закріплено як на конституційному рівні, так і належним чином врегульовано на законодавчому рівні. Крім того, системний аналіз практики застосування судами вказаного питання свідчить, що судами різних рівнів неодноразово вирішувалися справи із подібною фабулою.

Крім того, заслухавши доповідь стосовно звернення до КСУ з поданням щодо конституційності частини другої статті 18, частини четвертої статті 234 Цивільного процесуального кодексу України частині п’ятій статті 124, частині першій статті 127, частині четвертій статті 129 Конституції України, судді Верховного Суду України також дійшли висновку про відсутність обґрунтованих підстав для звернення до Конституційного Суду України.

Зауважено, що у зв’язку з набранням чинності 30 вересня 2016 року законів України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та «Про судоустрій і статус суддів» в українському законодавстві з’явилася низка новел у сфері судоустрою, в яких, зокрема, не передбачено інституту судових засідателів. Натомість положення ЦПК України передбачають необхідність розгляду справ за участю народних засідателів. Тобто з 30 вересня 2016 року створилася прогалина у законодавстві, що призвело до блокування правосуддя через неможливість розгляду цивільних справ щодо обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, усиновлення, надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку, примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу.

У результаті обговорення судді Верховного Суду України дійшли висновку про відсутність підстав для звернення до Конституційного Суду України через те, що зазначені положення Цивільного процесуального кодексу України на підставі пункту 1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України втратили чинність. У зв’язку з цим згадані положення не можуть бути предметом розгляду Конституційного Суду України, оскільки юрисдикція Конституційного Суду України поширюється виключно на чинні нормативно-правові акти.

Також судді Верховного Суду України зазначили, що з метою приведення положень ЦПК України у відповідність до Конституції України необхідно внести відповідні зміни до законодавства, що є виключною компетенцією Верховної Ради України. До того часу потрібно застосовувати положення Конституції як норми прямої дії.

Пленум Верховного Суду України, заслухавши інформацію Голови Верховного Суду України Ярослава Романюка, постановив внести зміни до персонального складу Науково-консультативної ради при Верховному Суді України, а саме вивести з персонального складу НКР суддю Верховного Суду України у відставці Валентина Барбару, увести до персонального складу НКР суддю Верховного Суду України Олега Кривенду, обрати головою НКР суддю Верховного Суду України, кандидата юридичних наук, заслуженого юриста України Василя Гуменюка, обрати заступником голови НКР суддю Верховного Суду України, кандидата юридичних наук, заслуженого юриста України Олега Кривенду. 

Крім того, Пленум Верховного Суду України постановив внести зміни до персонального складу редакційної колегії журналу «Вісник Верховного Суду України», а саме вивести зі складу редколегії суддів Верховного Суду України у відставці Валентина Барбару та Анатолія Ярему і увести до її складу суддів Верховного Суду України Василя Гуменюка й Анатолія Ємця.

Закон і Бізнес