ВККС для «п’ятирічок» не гарант

Чи буде проходження первинного кваліфоцінювання останнім випробуванням для претендентів на «безстрокові» мантії

Усі 69 суддів-«п’ятирічок», за винятком кількох осіб, які ще чекають на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів і котрі успішно пройшли первинне кваліфікаційне оцінювання, отримали рекомендацію для обрання безстроково. Подання щодо більшості з них ВККС уже відправила до Верховної Ради. Однак стовідсоткової впевненості в тому, що парламент прийме постанову про їх обрання безстроково, ні в кого немає. Тому на тих, хто хоче продовжити суддівську кар’єру, можуть чекати чергові випробування та сюрпризи від реформаторів.

Дива не сталося

Після прийняття нової редакції закону «Про судоустрій і статус суддів» у суддівських та парламентських колах заговорили про пришвидшення процесу обрання служителів Феміди, в яких закінчився 5-річний строк повноважень. Одні навіть називали конкретні дати, інші були більш обережні у висловлюваннях та обмежувалися загальною фразою: «Питання вирішиться найближчим часом». Проте дива не сталося: понад 700 подань ВККС непорушно лежать у ВР.

Тим часом комісія продовжує надавати претендентам на «безстрокові мантії» рекомендації та відправляє відповідні матеріали до парламенту. Так, за даними сайту ВККС, у травні «кваліфікаційники» адресували ВР подання майже щодо 40 законників.

До того ж, за повідомленнями комісії, в травні—червні ще понад 200 осіб претендують залишитися у суддівських кріслах безстроково. На що вони нині можуть розраховувати, невідомо. Але якщо ВККС не встигне до набрання чинності новою редакцією згаданого акта розпочати процедуру первинного оцінювання охочих продовжувати служити Феміді, повноваження цих кандидатів припиняться, щойно спливе їхній 5-річний строк.

Якщо постійно діючий орган вирішить «відкрити» процес первинного кваліфоцінювання згаданих претендентів ще влітку, то, можливо, «кваліфікаційникам» удасться довести його до кінця. Адже в оновленій версії профільного акта (принаймні, в тому варіанті документа, який оприлюднений на сайті ВР) зазначається: ВККС завершує процедури оцінювання, розпочаті до набрання чинності новим законом, «за правилами, які діяли на день початку такого кваліфікаційного оцінювання». Та й після такої перевірки на профпридатність не зовсім зрозуміло, чого чекати претендентам: безстрокового обрання чи участі в конкурсі, в межах якого доведеться проходити ще одне оцінювання.

Постоцінювальні питання

У невизначеному становищі опинилися і першопрохідці кваліфоцінювання — майже сотня представників місцевих судів, які вже відслужили Феміді 5 років. Нагадаємо: 69 осіб успішно впоралися з цим випробуванням. Більшість з них уже чекають виклику на вул.Грушевського, 5 для розгляду питання про обрання безстроково. А деякі тільки-но отримали рекомендацію ВККС.

Так, на засіданні, яке відбулося 21 червня, 9 кандидатів залишили стіни ВККС із «безстроковими» перепустками в кишенях. До речі, незважаючи на те, що ці претенденти подолали кваліфоцінювальне випробування, деякі питання до них у «кваліфікаційників» залишилися.

«Як ви розумієте доброчесність судді?» — поцікавився очільник комісії — голова кваліфікаційної палати Сергій Козьяков у кандидатки на посаду в Запорізькому окружному адміністративному суді Юлії Калашник.

«Це, по-перше, всім відомі Бангалорські принципи, Кодекс суддівської етики, які визначають загальні правила поведінки судді не тільки під час здійснення правосуддя, а й у побуті», — відповіла суддя.

Також С.Козьяков запитав, що їй не сподобалося під час оцінювання. Адже, наголосив очільник ВККС, на засіданні присутні журналісти, які можуть опублікувати думку претендентки. «Якщо вам щось не сподобалося», — додав голова комісії. «Не можу сказати. Чесно кажучи, все сподобалося. Жодних проблем не було», — трохи знітилася від такого питання Ю.Калашник.

А от у Наталії Величко з Господарського суду Донецької області пропозиції були. «Ви ж повністю пройшли процедуру первинного кваліфоцінювання. І пройшли її позитивно. Що порекомендували б комісії покращити? Що, на ваш погляд, потрібно змінити?» — поцікавився С.Козьяков.

«Змінити? Мабуть, нічого. Тільки, напевно, варто більше конкретизувати питання, які стосуються практики Європейського суду з прав людини. Аби в суддів не було можливості неоднозначно його трактувати», — зазначила Н.Величко.

Тоді С.Козьяков запитав, яку ж оцінку суддя отримала за це завдання. Суддя відповіла, що негативну. «І вже під час співбесіди підтягнули? Тобто під час співбесіди комісія поставила вам додаткові запитання, які дали можливість зрозуміти вашу позицію щодо правових позицій ЄСПЛ. Тобто це допомогло вам показати знання більш конкретно. Я правильно зрозумів?» — поцікавився очільник комісії. На це Н.Величко коротко відповіла: «Так».

Ще один претендент на «безстрокову мантію» — Тарас Андрейчук з Оболонського районного суду м.Києва — зауважив, що, можливо, доречно було б скоротити до однієї години час, відведений для виконання тестування (нині воно триває 120 хв.). Натомість збільшити тривалість підготовки практичного завдання (зараз судді мають вкластися у півгодини).

«Коментар, який ви давали ЗМІ, — це був ваш крик душі?» — запитав секретар кваліфікаційної палати ВККС  Станіслав Щотка у кандидата, пригадавши таке. Т.Андрейчук висловив думку: якщо йому додатково потрібно буде проходити ще конкурс на посаду, яку він обіймав 5 років, то він, швидше за все, не продовжуватиме суддівської кар’єри.

«Від своїх слів я не відмовляюся. Вважаю, що пройшов усі етапи. Якщо йти на іншу посаду в інший суд, то абсолютно згоден, що потрібен конкурс. Вважаю недоцільним проходити конкурс на посаду після первинного кваліфоцінювання», — наголосив Т.Андрейчук.

«Я поділяю вашу точку зору. Якщо суддя пройшов кваліфоцінювання, то, мабуть, буде неправильно повторно проходити таке саме за формою та змістом. Якщо воно інакше, це вже інше питання», — погодився С.Щотка.

До речі, прикметно, що з часу завершення первинного кваліфоцінювання минуло вже 2 місяці, а комісія і досі не повернулася до розгляду питання тих представників місцевих установ, які з поважних причин не з’явилися на екзаменування (4 особи), та тих, яких ВККС вирішила додатково перевірити (12 осіб). У той самий час оцінювання суддів апеляційних установ закінчилося тільки 6 червня, а комісія вже вирішила: у липні володарі мантій, які у визначену дату не прийшли на іспит чи кандидатури яких викликали уточнюючі запитання у «кваліфікаційників», проходитимуть перевірку. Таких осіб буде 17 (загалом ВККС відклала розгляд питання щодо 45 «апеляційників», а 23 не прийшли на оцінювання).

Рекомендація — це ще не гарантія

Нині експерти висувають різні версії щодо того, чи стане проходження первинного кваліфоцінювання останнім випробуванням для претендентів на «безстрокові» мантії. Одні сподіваються на розсудливість реформаторів та законодавця. Інші ж, зважаючи на заклики політиків «звільнити суддів колишнього Президента», сумніваються, що ці кандидати без проблем залишаться у своїх кріслах.

З одного боку, в «Прикінцевих та перехідних положеннях» нової версії спецзакону записано: повноваження служителів Феміди, призначених на посаду строком на 5 років, припиняються із закінченням цього терміну. Але вони можуть повернутися на роботу, якщо підтвердять відповідність займаній посаді «за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності за результатами кваліфікаційного оцінювання».

З другого боку, в іншому пункті «Прикінцевих та перехідних положень» ідеться про те, що володарі мантій, які в рамках раніше проведеної процедури первинного кваліфоцінювання підтвердили здатність розглядати справи, не повинні заново проходити перевірку на профпридатність.

Тобто теоретично всі претенденти, які в лютому—березні подолали кваліфоцінювальне випробування, мають право повернутися на свої посади. Але на практиці може бути так, що без проходження конкурсу дорога до суду їм буде закрита.

На думку фахівців, багато чого може залежати й від Вищої ради правосуддя. Адже, як зазначено в законі, парламент повинен направити до ВРП усі матеріали та рекомендації комісії про обрання суддів безстроково, щодо яких вона не ухвалила свого вердикту. В свою чергу, Рада вирішує питання щодо кожного служителя Феміди «про його призначення або відмову в призначенні з одночасним поверненням матеріалів до ВККС».

Виходить, проведене  первинне кваліфоцінювання та надання рекомендацій «п’ятирічкам» не гарантує, що найближчим часом вони одягнуть «безстрокові мантії». Лишається дочекатися, коли під оновленою версією закону «Про судоустрій і статус суддів» з’явиться підпис Президента та акт опублікують. Бо, як зазначають експерти, часто трапляється, що положення документа, за який народні депутати голосують у сесійній залі, трохи відрізняється від тих, які потім з’являються в його остаточній редакції.