Підготовлений Мінекономрозвитку проект Закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю не можна назвати досконалим. Він не відповідає потребам бізнес-суспільства, не зменшує ризиків виникнення законодавчих колізій.
Таку думку виданню «Закон і Бізнес» висловила юрист Юридичної компанії «CLS» Поліна Ганчева, яка проаналізувала текст проекту, оприлюдненого на сайті розробника:
- Одною з новел законопроекту є введення поняття корпоративного договору (стаття 7). Такий договір має регулювати відносини між учасниками товариства, але його положення не можуть суперечити статуту. Для вітчизняного законодавства такий договір вже відомий під назвою «засновницький», але застосовується він зараз до повних, командитних та акціонерних товариств. З огляду на те, що засновники ТОВ не зобов’язані укладати такий договір, а проект Закону дає можливість внести невичерпний перелік норм та правил до статуту товариства, постає питання, чи є така норма актуальною для ТОВ?
Наступною новелою є можливість створення наглядової ради (стаття 40). Так, відповідно до Закону, «наглядова рада є органом, що здійснює захист прав учасників товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства». За умови збільшення складу засновників ТОВ до необмеженою кількості, можливість делегування наглядовій раді деяких повноважень загальних зборів учасників, наприклад, призначення директора, членів ревізійної комісії або схвалення рішення про вчинення значного правочину чи правочину із заінтересованістю є зручним механізмом у керівництві Товариства.
Згадуючи про вищезазначені правочини, слід пояснити, що однією з основних цілей проекту Закону є захист міноритарних учасників товариства и і введення окремого законодавчого регулювання при укладенні значних правочинів та правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість (статті 46 та 47), спрямовано саме на досягнення такої цілі. Рішення про надання згоди на вчинення обох видів правочинів приймають загальні збори учасників, а якщо у товаристві створена наглядова рада, прийняття таких рішень може бути статутом віднесено до її компетенції. Але такий механізм може дозволити міноритарним учасникам реально впливати на визначення напрямків діяльності тільки за умови чіткого визначення у Законі або статуті необхідності позитивного голосування усіма учасниками товариства.
Дивним є відсутність вимог щодо розміру кворуму товариства для визначення загальних зборів правоспроможними, а також необхідної кількості голосів для вирішення особливо важливих питань. Адже на даний час саме необхідність «набрати» необхідну кількість голосів для вирішення одного чи іншого питання є «дамоклевим мечем», який висіть над головами засновників, юристів, а потом і державних реєстраторів. Що це: законодавча прогалина чи реальний намір відійти від такої чіткої регуляції повноважень загальних зборів товариства? Хоча проект Закону та його перехідні положення направленні на попередження та уникнення рейдерських захоплень підприємств, відсутність чіткого регулювання щодо необхідної кількості голосів учасників для вирішення головних питань діяльності товариства (наприклад, призначення або звільнення директора) надасть можливість для зловживання своїми правами тими, хто у цьому буде зацікавлений.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!