Пильні громадяни Білорусі стали отримувати винагороду за викритих корупціонерів
У лютому білорусам, котрі допомагають викривати хабарників, почали виплачувати винагороду. Як розповіли в генпрокуратурі Білорусі, майже про половину корупційних злочинів стає відомо завдяки простим громадянам. Лента.ру спробувала з’ясувати, чи вдасться республіці перемогти корупцію, винагороджуючи донощиків.
Підігріта активність
Майже щодня в білоруських ЗМІ з’являються повідомлення про нові корупційні скандали. Заступник голови мінського райвиконкому за рахунок скарбниці побудував два будинки на земельних ділянках, оформлених на близьких родичів. Один з керівників машинобудівного заводу відвантажив завідомо неплатоспроможній українській фірмі автомобільну техніку на 250 млрд білоруських руб. (понад 300 млн грн.). Високопоставлений чиновник Мінфіну організував постачання на будівельні об’єкти з держпідтримкою великих партій акрилових ванн, отримав від їх виробників розкішний автомобіль і 2 роки заправляв його за рахунок дарувальників.
Майже про половину корупційних злочинів, як заявив представник генпрокуратури країни Ігор Грейбо, стає відомо завдяки простим людям: «Наші громадяни достатньо активно звертаються в правоохоронні органи із заявами про факти корупції. Точної цифри немає, але приблизно в 30—50% випадків такі злочини виявляються за повідомленнями населення».
Недавно в країні почала діяти норма про виплату винагороди за інформування про факт корупції. Згідно з постановою Ради міністрів особи, котрі сприяють виявленню не особливо тяжкого корупційного злочину, зможуть отримати до 30 базових величин (1 б.в. = 210 тис. білоруських руб. або 256 грн.). Якщо ж категорія такого злочину буде визнана тяжкою або особливо тяжкою, сума збільшиться до 50 б.в. Крім того, донощикові компенсують до 10 б.в., якщо надання інформації потребувало певних витрат. Ці суми не підлягають оподаткуванню, тому не повинні вказуватися в деклараціях про доходи.
Нагорода за донос
На офіційному сайті наглядового відомства з’явився спеціальний розділ, де будь-хто може заявити про факт хабарництва або іншої корупційної діяльності. Клікнувши на потрібне віконце, відвідувачі електронного порталу можуть повідомити про нечистих на руку посадових осіб і випадки корупції у владних структурах, правоохоронних органах і судах. Тут можна поділитися інформацією про місцезнаходження особи, котра скоїла злочин, і про те, де перебувають отримані незаконним шляхом гроші.
Потенційних донощиків просять чітко формулювати своє повідомлення, підкріплюючи його конкретними даними або вказівкою на те, як їх можна отримати. Тим, хто має обширну доказову базу — бухгалтерські або інші документи, аудіо- або відеоматеріали, рекомендується надсилати своє повідомлення на електронну пошту наглядового відомства. А добровільним інформаторам, котрі не володіють комп’ютером, пропонується доносити по-старому — письмово.
Щоб у громадян зникли останні сумніви в обгрунтованості своїх дій, на прокурорському сайті наводиться повний перелік корупційних злочинів. При цьому заявники повинні пам’ятати про відповідальність за неправдивий донос.
Отримати ж винагороду донощики зможуть тільки після закінчення слідства, якщо воно визнає їхній внесок у викриття злочинця дійсно вагомим. Суму встановлює прокуратура на підставі клопотання слідчих органів. Сам порядок виплат визначить міністерство фінансів країни.
І.Грейбо назвав випадки, коли гроші не даватимуть: «Винагорода не буде виплачуватися військовослужбовцям і співробітникам держорганів, котрі беруть участь у боротьбі з корупцією за службовим обов’язком, а також фізичним особам, причетним до корупційного злочину». До речі, окремої статті витрат на оплату послуг донощиків у бюджеті не передбачено. Гроші виділятимуться із коштів наглядового відомства.
Мовою цифр
За даними статистики, минулого року в Білорусі враховано (тобто вироки вступили в силу) 1603 корупційні злочини. Це приблизно на 17% більше, ніж роком раніше. Найбільше таких злочинів у 2015-му зафіксовано в охороні здоров’я (221), промисловості (183), агропромисловому комплексі (143), будівництві (133), торгівлі (123).
Разом з тим минулого року республіці вдалося поліпшити свій так званий індекс сприйняття корупції. Наприкінці січня Transparency International оприлюднило індекс за 2015 рік, що охопив 168 країн світу. В Білорусі — 107-е місце, поряд з Аргентиною, Кот-д’Івуаром, Того й Еквадором. Для порівняння: в другій половині 2000-го республіка впевнено лідирувала в цьому списку, займаючи 150-е місце.
Курс на Прибалтику
Згідно з ІСК-2015 найкращі результати в боротьбі із цим злом на пострадянському просторі демонструє Естонія (23-е місце). Литва і Латвія розмістилися відповідно на 32-му і 40-му рядках рейтингу. За ними йдуть Грузія (48-е), Вірменія (95-е) і Молдавія (103-є). Казахстан, Україна і Таджикистан розмістилися відповідно на 123-му, 130-му і 136-му місцях. Майже в самому кінці рейтингу опинилися Узбекистан (153-є) і Туркменія (154-е).
При цьому Естонія обійшлася без матеріального заохочення громадян. На думку експертів, головними чинниками, що дозволили цій країні помітно зменшити корупційні прояви, стали тотальна комп’ютеризація й максимальна прозорість діяльності влади. Велику частину документів в Естонії зараз можна оформити через Інтернет, що знижує бюрократичні перешкоди і спрощує спілкування громадян з державою.
У 2003 році в прибалтійській республіці була створена спеціальна парламентська комісія, що стала хранителькою декларацій економічних інтересів (доходів) вищих посадових осіб країни, включаючи президента. Цей орган перевіряє достовірність даних, представлених у деклараціях, і за необхідності проводить розслідування за підозрою в корупції високопоставлених чиновників. Хабарниками, в яких ранг нижчий, займається спеціальна поліція, до котрої входять слідчі й оперативні працівники, що займаються тільки корупційними правопорушеннями. У підрозділі є й телефон прямого зв’язку, за яким естонці можуть повідомляти про факти корупції. Але якщо громадяни і роблять це, то без наміру отримати вигоду.
У Казахстані теж роблять ставку на практику грошового заохочення громадян за доноси про корупцію. Більше того, казахи першими на пострадянському просторі узаконили цю норму — ще в 2012-му. Виплачувати гроші добровільним інформаторам почали з 2013 року, коли на ці потреби стали виділяти бюджетні кошти — 32 млн тенге щорічно (близько 2,4 млн грн.). У перші два роки премії за сигнал про корупцію отримали 336 чоловік на загальну суму 38 млн тенге.
Громадяни Казахстану, які допомагають державі боротися з корупцією, можуть отримати одноразову винагороду в розмірі від 30 до 100 МРП (місячний розрахунковий показник, 2121 тенге) залежно від тяжкості розкритого завдяки їм злочину. До речі, в разі відмови від грошей донощикові запропонують альтернативний варіант — грамоту або подяку.
Решта держав на пострадянському просторі поки що не виявляють бажання платити своїм громадянам за відомості про корупційні злочини. В Баку начебто думають про введення виплат за подібні повідомлення. А в Туркменії, Узбекистані й Таджикистані навіть не розглядали такої можливості.
P.S. Ідея стимулювати надання інформації про хабарників висловлювалася і в українському парламенті. Проте від неї вирішили відмовитися, побоюючись, що вітчизняні корупціонери знайдуть спосіб заробити і на цьому.
Майже третина білорусів упевнені, що Олександр Лукашенко намагається боротися з хабарами, але не чекають суттєвих успіхів, тому що корупція в Білорусі незнищенна.
Матеріали за темою
Як декларувати підприємницьку діяльність ФОП
21.03.2024
Як декларувати ОВДП та операції з ними
19.03.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!