«Адміністративники» борються з наслідками «самоврядницьких змін» об’єднанням в одну спілку
З початку нового року в Україні з’явилося вже друге «товариство служителів Феміди» — всеукраїнська громадська організація «Асоціація адміністративних суддів». Її очолив перший голова Вищого адміністративного суду Олександр Пасенюк. Створення цього об’єднання стало своєрідною реакцією на законодавчі зміни, через які «адміністративники» втратили кілька органів самоврядування. Також асоціація захистить представників юстиції від «небезпечних» реформаторських ідей, які, можливо, виникнуть у майбутньому.
Не тільки майданчик
Останнім часом володарі мантій активізували громадську діяльність. Наприкінці січня вони створили Асоціацію розвитку суддівського самоврядування України, до якої приєдналися представники різних видів юрисдикції. Естафету прийняли «адміністративники»: 4 березня провели установчі збори ВГО «Асоціа-
ція адміністративних суддів».
Їхній захід був масштабніший, ніж у колег з АРССУ, до яких на перше зібрання прибули понад 10 осіб-засновників та гості з Ради суддів, Верховного Суду. Збори представників адмін’юстиції вразили кількістю як суддів-засновників, так і запрошених: захід відвідала приблизно сотня осіб.
«Ідея створення асоціації йшла не «згори», а «знизу», від суддів, які щоденно стикаються з проблемами, що існують у державі… Ми аналізуватимемо судову статистику та будемо звертати увагу суб’єктів владних повноважень на всі ті негаразди, які є в законодавчому полі», — розповів один з ініціаторів створення ААС Богдан Санін з Окружного адміністративного суду м.Києва.
За його словами, об’єднання стане платформою для акумулювання ідей щодо розвитку адмін’юстиції, висловлення думок з приводу законодавчих ініціатив та правових рішень у державі, які стосуватимуться Феміди.
У свою чергу гості зібрання побачили в АСС не тільки майданчик для обміну думками. Вони пов’язали виникнення такої організації з наслідками судової реформи. «Я, як і ви, стурбована тим, що чергова ініціатива щодо реформи обернулася надзвичайно складними наслідками для держави, суспільства, судової системи: повною дискредитацією судів, суддів, практично повним паралічем судової системи, неможливістю забезпечити принцип верховенства права, доступ до правосуддя, розгляд справ у розумні строки», — наголосила заступник голови Союзу юристів України Марина Ставнійчук.
За її словами, нині є багато ініціатив, пов’язаних з «неформальною діяльністю» володарів мантій. «Попри те що така ідея (створення АСС. — Прим. ред.) є слушною, ви повинні мати на увазі: це не перша ініціатива щодо створення асоціації… Я рекомендувала б вам розглянути можливість об’єднання всіх ініціатив, пов’язаних з асоціаціями суддів, аби зробити одну серйозну, потужну асоціацію, яка виступала б серйозним рушієм у реалізації судової реформи, принципу верховенства права», — наголосила представниця СЮУ. Також, на її думку, зважаючи на пропозиції щодо внесення змін до Конституції, закони, які були прийняті за останні 2 роки, можна сказати: сьогодні чітко прослідковується тенденція «до згортання демократії суддівського самоврядування». «Незважаючи на те що суддівське самоврядування отримало окрему статтю в проекті змін до Конституції, повноваження чи функції, пов’язані зі здійсненням суддівського самоврядування, перегукуються з повноваженнями Вищої ради правосуддя. Це означає одне: згортання демократії в судовій системі, згортання самоврядування суддів у своїй системі. А, за великим рахунком, мова йде про згортання принципу незалежності судової влади. Ви стоїте перед дуже серйозним викликом. Суддям з огляду на професійну етику, статус надзвичайно важко знайти форми роботи щодо захисту судової системи», — вважає М.Ставнійчук.
Вона закликала «адміністративників» зробити все можливе, щоб реформування Феміди принесло результат. «Але результат не той, що потрібен владі (законодавчій чи виконавчій. — Прим. ред.), а той, який повинна давати судова влада суспільству для захисту його прав», — побажала представниця Союзу юристів.
Розчарування та сподівання
Прийшов привітати «адміністративників» зі створенням нового об’єднання і Олександр Терлецький з ВС. Він не очікував, що його теж запросять до слова: «Я не готувався до виступу, не думав, що мене хтось побачить». Також володар мантії підкреслив: крім нього, з ВС більше ніхто не завітав на зібрання.
«У грудні 2013-го на зборах суддів ВС я просив колег звернутися до суддів адмінсудів, сказати, що чекає адмінсуди в ситуації соціального конфлікту. Я просив ВС звернутися до суддів, щоб вони були уважними, нікого не слухали ні збоку, ні згори. Вчиняли тільки відповідно до закону. Але у ВС мене не почули, і таке звернення не з’явилося. Можливо, воно когось би вберегло... Могла б сьогодні бути інша ситуація... Чекали, що ВС стане осередком відродження справжнього суду. Не сталося ні з ВС, ні із Судовою палатою в адміністративних справах. Коли я прийшов сюди, то зрозумів: усе це має йти знизу, де нас найбільше», — зауважив О.Терлецький.
Виходить, створивши ААС, «адміністративники» зробили правильний крок: якщо вони самі не захистять гарантій, то цього не зробить ніхто. Адже на допомогу «верхівки» Феміди розраховувати не варто.
До речі, захід не обійшовся й без представників громадськості. Вони вимагали, щоб у правлінні асоціації були не тільки законники зі столичних установ, а й «львівські та харківські судді». Зокрема, активісти повідомили: хочуть бачити серед членів правління ААС Людмилу Волкову з Харківського окружного адміністративного суду (вона є членом РСУ, АРССУ). Чому «вболівають» саме за цю кандидатку, не пояснили. Сама Л.Волкова «взяла самовідвід», зауваживши, що не претендує на крісло у правлінні.
Б.Санін пояснив активістам: у цьому органі асоціації будуть представлені всі апеляційні округи. Тому громадськості не варто хвилюватися, що владу узурпують столичні служителі Феміди. За його словами, в об’єднанні не буде місця тоталітаризму та автократичній ієрархічності, ніхто не зважатиме на посади та ранги, керівникам установ чи володарям мантій з вищих інстанцій не надаватимуться якісь привілеї. «Це буде вільний майданчик, де кожен зможе реалізувати ідеї, які сповідує… Ми будемо надавати повну свободу формування місцевих осередків, не буде ідеології нав’язування», — пообіцяв Б.Санін.
Так, засновники організації обрали очільників та членів правління. Президентом ААС став керівник ВАС у 2004—2011 роках О.Пасенюк, який поставив на ноги адмін’юстицію. Визначилися й з віце-президентами. Ними стали представники ВАС Юрій Цвіркун, Наталія Блажівська та Б.Санін. 11 членів правління ААС представлятимуть 9 апеляційних округів, м.Київ та ВАС. До речі, в цьому органі не буде «верховників».
Замість епілогу
Зважаючи на те, що за три місяці 2016-го ААС — друге суддівське об’єднання, експерти висловлюють таку думку: на згуртування людей у мантіях штовхають «законодавчі експерименти», які позбавляють їх гарантій незалежності. Для того щоб їх поновити та захистити, з’являються такі організації. Та й самі «адміністративники» зізнаються: ідея створення ААС виникла після ліквідації Ради суддів адмінсудів.
Нагадаємо: після «покращення» у 2014—2015 роках закону «Про судоустрій і статус суддів» представники адмін’юстиції втратили право на такі організаційні форми суддівського самоврядування, як конференцію та раду суддів адмінустанов. Їм залишили:
• збори певного суду, які найчастіше вирішують «питання однієї установи»;
РСУ, до якої входять тільки 8 представників адмін’юстиції і якій не завжди вистачає сил та часу, аби впоратися з усіма завданнями;
• з’їзд суддів, який відбувається не так уже й часто та орієнтується на виклики, що виникають перед усією судовою системою, а не окремою юрисдикцією.
Тому, припускають фахівці, володарі мантій, не чекаючи допомоги від законодавця, самі знайшли вихід із ситуації «недостачі органів самоврядування»: створюють громадські об’єднання. Сподіватимемося, що незабаром всі побачать користь від діяльності таких асоціацій та переконаються: їхні плани щодо захисту служителів Феміди не залишаться на папері.
Пряма мова
ЮРІЙ ЦВІРКУН, суддя Вищого адміністративного суду:
— Причин для створення об’єднань є чимало, але головні — захист та утвердження професійних інтересів. Метою створення асоціації є передусім забезпечення умов для згуртування, спільного, адекватного реагування на виклики часу, а також пожвавлення професійної дискусії. Вже створені об’єднання, а також самоврядування суддів не дають змоги розв’язати всі проблеми, з якими ми стикаємося.
НАТАЛІЯ БЛАЖІВСЬКА, суддя Вищого адміністративного суду:
— Ми живемо у складний час. Власне, в епоху змін, коли дуже часто emotio переважає над ratio. Але сила інтелекту, правди, справедливості завжди має можливість взяти гору над неконтрольованими емоціями, політиканством, непрофесійністю. Створення асоціації стане майданчиком для обміну думками, утвердження принципу верховенства права.
БОГДАН САНІН, суддя Окружного адміністративного суду м.Києва:
— Можливо, якби років 8—10 тому ми створили таку асоціацію, ситуація в судовій системі була б трошки іншою. Та на все свій час. Краще пізніше, ніж ніколи. Судді адміністративної юстиції усвідомили: без єднання жодного прогресу не буде. Так сталося, що сьогодні адмін’юстиція є діагностичним центром всіх тих проблем, які є в державі. Ми їх бачимо, розуміємо, як ніхто інший. Можливо, навіть ні законодавча, ні виконавча влада так не розуміє, як ми. Ми бачимо, де порушуються права громадянина; де відбуваються зловживання правами, делегованими суб’єкту владних повноважень. Мета нашого об’єднання — створення дієвої платформи, де судді зможуть спілкуватися із суб’єктами владних повноважень і доносити до них ті проблеми, які сьогодні існують.
Ініціативні володарі мантій довірили посаду президента асоціації досвідченому «адміністративнику» — О.Пасенюку (в центрі).
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!