Після запровадження нових ставок судового збору збільшилися надходження, але зменшилася кількість справ
Господарські суди не стали винятком і так само, як їхні колеги з інших судів, зафіксували зменшення кількості справ. Водночас у І півріччі минулого року показники були протилежні, і спеціалізація фіксувала зростання навантаження. Падіння ж відбулось одночасно зі збільшенням ставок судового збору.
Неоднозначні очікування
Нові правила сплати збору почали діяти з 1 вересня минулого року. Одним із ключових нововведень стало зрівняння ставок при зверненні до різних судів. Так, до запровадження змін ставка за подання позовної заяви майнового характеру в загальних судах становила 1% ціни позову, але не більш як 3 мінімальні зарплати (на той час близько 3600 грн.). Не надто відрізнялася максимальна вартість таких позовів у «адміністративників». Водночас значно дорожче було звернутися до господарського суду: 2% ціни позову зі «стелею» 60 мінімальних зарплат, тобто понад 70 тис. грн. Як наслідок, нарікали «господарники», значна частина позивачів намагалися знайти підстави, щоб домогтися розгляду справи саме в загальних чи адміністративних судах.
Новації ж визначили, що подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру обійдеться в 1,5% ціни позову незалежно від юрисдикції. При цьому якщо для господарських судів ще було встановлено верхню межу в розмірі 150 «мінімалок», то для інших спеціалізацій — ні. Таким чином, деякі експерти очікували збільшення «господарських» справ, інші ж говорили, що через значний розмір збору чимало підприємців узагалі утримаються від звернення до суду й шукатимуть альтернативних шляхів вирішення конфліктів.
У самих судах можливі наслідки змін прогнозували досить обережно. «Якоюсь мірою можна говорити про зростання кількості справ, суб’єкти господарювання керуватимуться принципом «не де дешевше, а де швидше», — говорив голова Дніпропетровського апеляційного господарського суду Олександр Євстигнеєв, водночас зазначаючи, що збільшення ставок може призвести й до протилежних тенденцій.
«Наразі об’єктивно прогнозувати кількісну зміну надходження справ неможливо», — відмовляв очільник Господарського суду м.Києва Валерій Князьков. Він констатував, що на навантаження може вплинути скорочення пільгових категорій суб’єктів, які раніше звільнялися від сплати збору. Зокрема, «пільги» втратили органи прокуратури, Антимонопольний комітет, Фонд гарантування вкладів фізосіб.
Говорять цифри
Як показала практика, мали рацію ті, хто прогнозував падіння надходження справ. У минулому році місцеві господарські суди розглянули 223,9 тис. звернень, що на 1,2% менше, ніж роком раніше.
Скорочення навантаження в господарських судах — проблема далеко не нова. Так, у 2012 і 2013 рр. кількість розглянутих справ падала приблизно на чверть. Ще на 20% зменшилося надходження матеріалів у 2014 р. Цю тенденцію пояснювали небажанням сплачувати збір, важкою економічною ситуацією, а згодом — бойовими діями в країні.
За таких обставин, здавалося б, показник минулого року можна було б уважати не більш ніж статистичною похибкою й констатувати стабілізацію навантаження на господарські суди. Водночас останні цифри йдуть у розріз з показниками першої половини 2015 р. Тоді «господарники» розглянули на 2% більше звернень, ніж в аналогічний період роком раніше. Тобто падіння у ІІ півріччі, після внесення змін до закону «Про судовий збір», «з’їло» показники зростання перших 6 місяців і вивело у мінус підсумкову тенденцію.
Водночас на апеляційному оскарженні нові ставки, всупереч песимістичним очікуванням не позначились. Торік на розгляд апеляційних господарських судів надійшло 60,5 тис. звернень, що на 20% більше, ніж у 2014-му.
Фіксуючи ж падіння навантаження в першій інстанції, «господарники» підтримують загальну тенденцію судової системи. Так ще суттєвіше, на 7%, зменшилася кількість справ у загальних судах, а з адміністративних — на 8%.
Рахуйте гроші
Своє ж основне завдання зміна правил сплати збору виконала: суттєво зросли грошові надходження. За розгляд справ господарськими судами першої інстанції до спеціального фонду держбюджету в минулому році сплачено майже 570 млн грн., а це на третину більше, ніж у 2014-му. Зважаючи ж на те, що нові ставки діяли лише впродовж 5 місяців, фінансові очікування на поточний рік мають бути ще оптимістичнішими.
Значний фінансовий приріст продемонстрували й апеляційні суди. За розгляд справ у другій інстанції сплачено 107 млн грн., а це майже на 80% більше, ніж роком раніше. Цей показник вдалося забезпечити завдяки поєднанню відразу двох факторів — одночасного зростання ставок та кількості апеляційних скарг. Ще близько 50 млн грн. «приніс» до спецфонду Вищий господарський суд.
Разом зі збільшенням надходжень підвищилась і «вартість» розглянутих справ. Так, сума коштів, заявлених до стягнення у судовому порядку, зросла удвічі й сягнула 382 млрд грн. Так само вдвічі зросла загальна сума присуджених до стягнення коштів — до 231 млрд грн.
Також суттєво збільшилася сума штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання господарських зобов’язань, сягнувши 27,4 млрд грн., хоча роком раніше було лише 6,6 млрд грн. Підвищення показників більш ніж учетверо, напевне, може стати ілюстрацією до загальної економічної ситуації в країні.
Також суттєво зросла кількість справ, пов’язаних із договорами банківської діяльності. Якщо у 2014 р. їх було менш ніж 7 тис., то у 2015-му — вже 16 тис. При цьому сума заявлених до стягнення коштів у таких справах становила 211 млрд грн. Якщо ж упродовж цього року фінансова ситуація у країні загалом та банківській сфері зокрема не покращиться, можна очікувати на подальше збільшення подібних звернень. І, як наслідок, навіть зростання ставок збору не стане причиною для відмови суб’єктів господарювання від судового захисту. Інших можливостей повернути свої кошти у них все одно не буде.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!